91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.11.11 Справа № 19/151/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Східенергомонтаж”, м.Алчевськ Луганської області
до Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ Луганської області
про стягнення 146330,43 грн.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 директор, наказ № 11-К від 12.09.2005; ОСОБА_2., юрисконсульт, довіреність № 1 від 01.10.2011;
від відповідача -ОСОБА_3., провідний юрисконсульт, довіреність № 01-026-1021 від 16.05.2011.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 127442,76 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 48428,24 грн.
В судовому засіданні 02.11.2011, на підставі ст.77 господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.
02.11.2011 відповідач надав відзив № 026-104иск/11 від 01.11.2011 на позовну заяву, в якому повідомив, що за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість в сумі 127442,76 грн. за виконані Товариством з обмеженою відповідальністю „Східенергомонтаж” роботи не значиться, оскільки була списана зі спливом строку позовної давності. Також відповідач просить суд, керуючись діючим законодавством, застосувати позовну давність, як до основної вимоги так і до додаткової, у зв”язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог.
В цьому ж судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 28.10.2011, де він повідомляє, що зменшує розмір позовних вимог з урахуванням заліків зустрічних вимог, проведених між сторонами за даним договором. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 125068,75 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 21261,68 грн.
Дана заява була розглянута у судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого судом приймається зменшення позовних вимог.
18.11.2011 позивач подав уточнення до заяви про зменшення позовних вимог від 18.11.2011, де повідомив, що ще зменшує позовні вимоги з урахуванням заліків зустрічних вимог, проведених між сторонами за даним договором. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 122782,18 грн.
Дана заява була розглянута в судовому засіданні, встановлено, що позивач фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, з наслідками часткової відмови позивач ознайомлений, та зменшив розмір позовних вимог стосовно стягнення заборгованості. Зазначене вище не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого судом приймається зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості, стосовно відмови від стягнення інфляційних нарахувань -провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву № 026-104иск від 17.11.2011, в якому зазначив, що залишок несплаченої заборгованості за виконані роботи згідно акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт складає 122782,18 грн. Стосовно витрат позивача за послуги адвоката відповідач зазначив, що вони можуть бути стягнуті при наявності в договорі посилань на надання правової допомоги стосовно стягнення заборгованості саме за договором № 027/1-819 від 09.04.2008.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Відкритим акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат” (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Востокенергомонтаж” (підрядник, позивач) 09.04.2008 був укладений договір № 027/1-819 з узгодженим протоколом розбіжностей до нього, за умовами якого замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання робіт (надання послуг) по: монтажу та пуску-наладці газоповісительної станції коксового газу з реконструкцією нагнетателів 101-11-2 № 1,2 ГПС піддуву коксового газу на ТЕЦ. Кошторис № 22729 (найменування робіт).
Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість робіт по кошторису (кошторису та договірній ціні), які є невід”ємними частками договору складає -113475,30 грн., крім того, 20% ПДВ -22695,06 грн., разом з урахуванням ПДВ -136170,36 грн.
На виконання умов договору позивач виконав зазначені в договорі роботи (надав послуги) у повному обсязі, що підтверджується підписаним, без будь-яких зауважень, обома сторонами актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року на суму 127442,76 грн. (а.с.15-20).
21.04.2008 позивач виставив відповідачу платіжну вимогу-доручення № 48 (а.с.13).
Оплата робіт по договору здійснюється згідно наданих актів приймання-здачі виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний рахунок) підрядника в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним (п.2.2 договору).
Згідно до п.3.2 договору замовник зобов”язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість у відповідності до актів приймання-здачі в строки, встановлені для банківських розрахунків або не перевищуючи 30-ти календарних днів з дня приймання виконаного об”єма робіт.
Відповідач, в свою чергу, взятих на себе зобов"язань не здійснив, виконані роботи не оплатив та заявив про застосування позовної давності до позовних вимог.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 Цивільного кодексу України).
Згідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи приписи ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання може припинятись зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи сторони, протягом 2008-2011 років, підписали заяви про залік зустрічних вимог на загальну суму 4660,58 грн., чим час від часу переривали перебіг позовної давності.
На підставі вищевикладеного заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи (надані послуги) складає 122782,18 грн., що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення частково.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
З п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 21.07.2011 між позивачем та адвокатом Тарасовим Андрієм Анатолійовичем укладений договір № 21/07-2011 про надання юридичних послуг (а.с.38).
Позивач згідно квитанції № 117575 від 21.07.2011, здійснив оплату наданих юридичних послуг в сумі 550 грн. 00 коп. (а.с.37).
У підтвердження факту надання послуг саме адвокатом надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 921 від 19.02.2009 (а.с.39).
Пунктом 12 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено), вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка складається в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог витрати на послуги адвоката складають 383 грн. 98 коп.
У судовому засіданні 18.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 80 ч.1 п.4, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенергомонтаж", м.Алчевськ Луганської області, до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської області, задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", Луганська область, м.Алчевськ, вул.Шмідта, б.4, ідентифікаційний код 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенергомонтаж", Луганська область, м.Алчевськ, вул.Горького, б.12, код 33157815 заборгованість у розмірі 122782 грн. 18 коп., витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 383 грн. 98 коп., державне мито у сумі 1227 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 164 грн. 76 коп., видати наказ позивачу.
3. Провадження по справі в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 21261 грн. 68 коп. припинити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 23.11.2011.
Суддя Т.В.Косенко