91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.11.11 Справа № 11/165пд/2011.
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Южна Ломуватка м. Брянка Луганської області
до Комунального підприємства “Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця”, смт. Южна Ломуватка м. Брянка Луганської області
про стягнення 9062 грн. 00 коп. та визнання договору оренди дійсним
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області 17.02.1997; ОСОБА_2, дов. № 1335 від 16.11.2011;
від відповідача - ОСОБА_3, дов. № 40/1 від 01.03.2011;
в судовому засіданні 14.11.2011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.11.2011, 11 годин 30 хвилин; після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі;
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 16 від 01.10.1999 дійсним та стягнення заподіяної відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 9062 грн. 00 коп.
В процесі судового розгляду справи позивачем суду надано письмове клопотання від 31.10.2011 із проханням здійснити заміну позивача -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, іншим позивачем -приватним малим підприємством “Диско-бар “Пилигрим”, засновником та директором якого є ОСОБА_1
Як встановлено судом, позовна заява подана саме позивачем ОСОБА_1 як фізичною особою - підприємцем. У прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про задоволення позовних вимог позивача (фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) та про стягнення на його користь судових витрат у справі. Підписано позовну заяву ОСОБА_1 саме як фізичною особою - підприємцем. Печатка ПМП «Диско-бар «Пилигрим»поряд з підписом ОСОБА_1 відсутня. При цьому на кожній сторінці позовної заяви знизу проставлено печатку ПМП «Диско-бар «Пилигрим», якою засвідчений підпис ОСОБА_1 «Копия верна».
У зв'язку з тим, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії, як заміна одного позивача іншим, ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2011 у задоволенні клопотання позивача -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про заміну його іншим позивачем -приватним малим підприємством “Диско бар “Пилигрим”, відмовлено.
Відповідачем суду надано письмовий відзив № 179 від 28.10.2011 на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.
01.10.1999 між Приватним малим підприємством «Диско-бар «Пилигрим»як Орендодавцем та відповідачем як Орендарем укладений договір № 16 оренди нежилого приміщення (далі за текстом -договір) (а.с. 25), відповідно до умов пункту 1.1 якого у строкове платне користування відповідачем орендареві передане нежиле приміщення площею 38 кв. м, розташоване за адресою: сел. Південна Ломуватка, вул. Зорге, буд. 6.
Позов позивачем заявлено з посиланням на те, що внаслідок непридатності до експлуатації майна, що є предметом договору, він був змушений здійснити ремонт вказаного майна.
Позивач також послався на факт спричинення йому матеріальної шкоди внаслідок залиття каналізаційними стоками орендованого майна -приміщення Диско-бару «Пилигрим». З доводами позивача залиття каналізаційними стоками орендованого майна спричинене внаслідок невиконання відповідачем у справі договірних обов'язків з утримання у належному стані водопровідно-каналізаційного господарства житлового будинку, в якому розташоване орендоване майно.
Розмір шкоди -9062 грн. 00 коп., позивач визначив виходячи з розміру упущеної вигоди, яку позивач міг би отримати при нормальному функціонуванні диско-бару «Пилигрим».
Крім того, позивачем заявлено вимогу про визнання подовженим договору оренди, укладеним між відповідачем та ПМП «Диско-бар «Пилигрим».
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем у справі договірних обов'язків з утримання у належному стані водопровідно-каналізаційного господарства житлового будинку, в якому розташоване майно, орендоване відповідно до договору, укладеного між відповідачем та ПМП «Диско-бар «Пилигрим». Як зазначено у позовній заяві, шкоду спричинено саме орендареві за договором оренди - ПМП «Диско-бар «Пилигрим», директором якого є громадянин ОСОБА_1
Після порушення провадження у справі позивач письмовим клопотанням просив суд здійснити заміну позивача - фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, належним позивачем -ПМП «Диско-бар «Пилигрим».
Як встановлено судом під час розгляду справи, договір оренди нерухомого майна -приміщення, в якому розташований диско-бар «Пилигрим», між відповідачем та позивачем як фізичною особою -підприємцем не укладався.
Сам позивач зазначає, що звернувся до суду саме як засновник та директор ПМП «Диско-бар «Пилигрим», при цьому маючи статус фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем під час розгляду справи не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, не доведено факту спричинення йому з вини відповідача у справі матеріальної шкоди.
Крім того, позивачем не враховано таке:
- господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер; проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб, передбачений законодавством, у тому числі процесуальним;
- норми ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України закріплюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і визначають способи судового захисту, проте такий спосіб захисту, як встановлення факту продовження і чинності договору оренди майна, зазначеними нормами не передбачений.
При цьому обрання неправильного способу захисту порушеного права або оспорюваного інтересу унеможливлює задоволення позовних вимог і тягне за собою відмову в позові.
Аналогічну правову позицію викладено й у постановах судових колегій Вищого господарського суду України від 15.07.2010 у справі № 17/316д/09, від 27.10.2010 у справі № 17/67д/10.
З урахуванням викладеного вище у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з покладенням на позивача судових витрат у справі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
В судовому засіданні 18.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення - 23.11.2011.
Суддя М.О. Москаленко