91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.11.11 Справа № 5/170/2011
За позовом Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація», м. Луганськ
до Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ
про стягнення 9819,59 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 провідний юрисконсульт, довіреність №425 від 21.04.2011
від відповідача -не прибув
Суть спору: комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №200 від 28.03.2011 в сумі 9819 грн. 59 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав у повному обсязі.
Відповідач у справі в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву №01-17/369 від 22.11.2011, в якій підтвердив факт поставки йому позивачем медичної продукції за березень 2011 року на суму 9819 грн. 59 коп. та просить суд розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
28 березня 2011 року між сторонами у справі укладено договір поставки №200, за умовами п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується своєчасно забезпечити лікувально-профілактичну установу (покупець, відповідач) необхідними ліками по категорії 24.42.1 препарати лікувальні, в асортименті, кількості і за ціною, вказаними в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вказану медичну продукцію.
Загальна вартість договору складає 10000 грн. (п. 1.2 договору).
Додатком № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (специфікація) сторони визначили номенклатуру медичної продукції, її кількість та ціну.
Відповідно до п. 1.3 та п. 1.4 договору покупець надає постачальнику вимогу по встановленій формі АП №16, а постачальник проводить відпуск медичної продукції через міжлікарняну аптеку №369.
Умовами п.4.1 договору сторони визначили, що поставка медичної продукції здійснюється окремими партіями і покупець зобов'язується щомісячно перераховувати кошти на розрахунковий рахунок постачальника за медичну продукцію, згідно накладних, частковими платежами в повному обсязі, але не пізніше 15 числа наступного місяця з моменту поставки.
На виконання умов даного договору позивачем на підставі вимог відповідача за формою АП №16 поставлено відповідачу медичну продукцію на загальну суму 9819 грн. 59 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 16-69), які підписані уповноваженими представниками сторін.
Позаяк, відповідачем оплата поставленої медичної продукції на суму 9819 грн. 59 коп. здійснена не була, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлену продукцію в сумі 9819 грн.59 коп., яка підтверджена листом відповідача №01-07/609 від 15.06.2011 та актом звірки від 16.08.2011, який підписаний сторонами без заперечень.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 9819 грн. 59 коп.
Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлену позивачем продукцію відповідачем надано не було.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат в порядку вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганської обласної клінічної лікарні, м. Луганськ, кв. ім. 50-ліття оборони Луганська, 14, ідентифікаційний код 01983789 на користь Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація», м. Луганськ, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 01975442 заборгованість в сумі 9819 грн. 59 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 23.11.2011
Суддя Т.В. Васильченко