м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
17.10.2006 року Справа № 6/270
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Журавльової Л.І.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
При секретарі Шабадаш Д.С.
За участю представників сторін
Від позивача: Апанасов О.В.
довіреність №27 від 28 липня 2006 року
Фомічов В.І.
Директор, паспорт ЕК №804339 від 16 квітня 1998 року
Від відповідача: Мова В.І.
довіреність №01 від 01 січня 2006 року
Розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Колективного підприємства «Аргон»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27 липня 2006 року
у справі №6/270 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Колективного підприємства «Аргон»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
«Сєвєродонецький Хімремонт»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 31106 грн. 86 коп.
КП «Аргон» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ «Сєвєродонецькийхімремонт» про стягнення з відповідача боргу за договором підряду №2 від 20 травня 2003 року у сумі 31106 грн. 86 коп.
Господарський суд Луганської області рішенням від 27 липня 2006 року у справі №6/270 (суддя Василенко Т.А.) у задоволенні позову відмовив.
Рішення господарського суду Луганської області мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних доказів, що свідчать про наявність заборгованості саме за спірним договором підряду №2 від 20 травня 2003 року.
Позовні вимоги не підтверджені матеріалами справи, належним чином необґрунтовані, тому судом визнані такими, що не підлягають до задоволення.
КП «Аргон» не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області та зазначає, що у відповідності зі статтями 598, 599 ГК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Скаржник зазначає, що суд не з'ясував, чи здійснювалась оплата відповідачем за договором №2, заперечення відповідача про те, що були акти взаєморозрахунку, є не істотними, оскільки в них не зазначено відповідно до якого договору вони здійснювалися.
Додатковими поясненнями до апеляційної скарги від 19 вересня 2006 року КП «Аргон» зазначає, що оплата і розрахунки за договором, як і по аналогічних договорах, здійснювалася після закінчення здавання-прийняття виконаних робіт, терміни яких встановлювалися усною угодою сторін, без виставляння рахунків. Ці обставини підтверджуються копіями банківських виписок.
Сторони керувалися у своїй діяльності за договором № 2 від 20 травня 2003 статтею 854 ГК України, що встановлює правила, що говорять про те, що якщо немає попередньої чи оплати окремих її етапів генпідрядник зобов'язаний сплатити підрядчику обумовлену ціну після закінчення здачі робіт, за умови, що роботи виконані належним чином, а також тим, що сторони договірних відносин не можуть відступити від актів цивільного законодавства, оскільки обов'язковість для сторін випливає із суті відносин між сторонами.
ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт» подало заперечення на апеляційну скаргу, яким просить рішення господарського суду Луганської області від 27 липня 2006 року у справі №6/270 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та зазначає про відсутність заборгованості перед позивачем, посилаючись на оплату актів прийняття виконаних робіт за червень та серпень 2003 року, на які посилається позивач, актами взаємозаліку від 31 липня 2003 року, від серпня 2003 року, від 20 вересня 2003 року.
Додатковими запереченнями відповідач вказує, що доводи позивача необгрунтовані, так як акт погашення взаємної заборгованості від 31 липня 2003 року на суму 30617,64 грн. був складений 31 липня 2003 року, тобто у термін сплати за зобов'язання по договору №2, а в протоколі заліку взаємної заборгованості №11 від 20 вересня 2003 року на суму 10005,00 грн. чітко вказана дата (30 червня 2003 року), це дата здійснення робіт та підписання акту виконаних робіт по договору №2, а роботи які виконувалися у червні 2003 року могли бути тільки згідно договору №2.
Відповідач зазначає, що згідно ст. 4-3 ГК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, повинні обґрунтовувати свої вимоги поданими суду доказами, а позивач ніякими доказами не підтвердив те, що документи - акт погашення взаємної заборгованості від 31 липня 2003 року на суму 30617,64 грн. та протокол заліку взаємної заборгованості №11 від 20 вересня 2003 року на суму 10005,00 грн. були складені не по договору №2.
Ухвалою від 19 серпня 2006 року порушено апеляційне провадження, справа призначена до розгляду на 19 вересня 2006 року.
Склад судової колегії змінено згідно розпорядження Голови суду від 16 жовтня 2006 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга КП «Аргон» не підлягає задоволенню, а рішення від 27 липня 2006 року у справі №6/270 залишається без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як свідчать матеріали справи, між КП «Аргон» та ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт» укладено договір від 20 травня 2003 року №2, згідно умов якого ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт» доручає, а КП «Аргон» приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по капітальному ремонту металоконструкцій і обладнання в цехах ВАТ “ЛИНОС» і СГПП “Об'єднання Азот».
Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що позивач здійснює оплату відповідачу виконаних робіт по їх поетапному завершенню протягом чотирьох місяців з моменту здачі -приймання обсягу виконаних робіт і виставлення рахунку до оплати протягом 5 банківських днів.
Згідно п.2.5 генпідрядник залишає за собою право на 1,5% вартості виконаних робіт.
Стаття 837 Цивільного кодексу України (ст. 332 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на дату укладення договору) передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України (ст. 344 ЦК УРСР) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано та прийнято відповідачем робіт на загальну суму 53986 грн. 43 коп. згідно актів приймання виконаних підрядних робіт №№ 8, 9,1/4,5, 6, за червень -серпень 2003 року.
13 лютого 2006 року КП «Аргон» на адресу відповідача цінним листом був направлений рахунок №1 від 03 лютого 2006 року на суму 31106 грн. 86 коп., але як вбачається із пункту 2.3 договору, такий рахунок повинен був бути виставлений протягом чотирьох місяців з моменту здачі-приймання виконаних робіт.
З посиланням на акти погашення взаємних вимог від 31 липня 2003 року на суму 30617 грн. 64 коп., за серпень 2003 року на суму 19503 грн. 83 коп. без дати та номеру, протокол заліку взаємних часткових вимог від 20 вересня 2003 року №11 на суму 3865 грн. 94 коп. відповідачем віднесені вказані суми в погашення заборгованості за спірним договором №2, оскільки вказані акти, протоколи та документи, вказані в них, не мають посилання, за якими зобов'язаннями проведенні заліки заборгованості. Позивач документально не спростував вказані доводи відповідача, належний розрахунок боргу суду не надав.
З копій протоколів про залік взаємних вимог №1/01 від 31 січня 2006 року, №2/02 від 28 лютого 2006 року, №3/03 від 31 березня 2006 року №3/04 від 30 квітня 2006 року вбачається, що станом на 31 грудня 2005 року відповідач мав заборгованість перед позивачем у сумі 31106 грн. 86 коп., а на 30 квітня 2006 року заборгованість складає 29878 грн. 86 коп. за договором №88 від 17 червня 2002 року. (а.с. 72, 73, 74, 75).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.
КП «Аргон» не доведені обставини, що можуть бути підставою для задоволення позову.
Господарським судом обґрунтовано зазначено, що позивачем не представлено суду належних доказів, що свідчать про наявність заборгованості відповідача за спірним договором підряду №2 від 20 травня 2003 року.
За таких обставин, господарським судом Луганської області правомірно у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 49, 93, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Луганський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу КП «Аргон» на рішення господарського суду Луганської області від 27 липня 2006 року у справі №6/270 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 27 липня 2006 року у справі №6/270 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий Л.І. Журавльова
Судді Д.Ю. Перлов
Р.Є. Якушенко