Кіровоградської області
"05" грудня 2011 р.Справа № 5013/1705/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5013/1705/11
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Турія
про стягнення 128 185,84 грн.
Представники:
від прокуратури - Деревінська О.С., посвідчення НОМЕР_1
від позивача - участі не брали
від відповідача - ОСОБА_1., довіреність №1 від 01.10.2011 р.
від відповідача - ОСОБА_2 довіреність №2 від 18.11.2011 р.
В судовому засіданні 23.11.2011 р. оголошувалась перерва до 02.12.2011 р., в судовому засіданні 02.12.2011 р. оголошувалась перерва до 05.12.2011 р.
Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 81 368,29 грн.
14.11.2011 р. прокурором подана заява про збільшення розміру позовних вимог до 128 185,84 грн.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 23.11.2011 року позовні вимоги підтримали.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на припинення забору води до отримання дозволу на водокористування та використання в цей час для напування свиней відходів виробництва ДП "Косарський спиртовий завод" - барди зернової.
Крім того, в запереченнях від 23.11.2011 р. відповідач посилаючись на норми Кодексу України про надра стверджує про відсутність потреби в отриманні дозволу на спеціальне водокористування, оскільки продуктивність водозабору підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та вода використовується для господарських та побутових потреб.
Звертаючи увагу суду на статтю 1166 Цивільного кодексу України відповідач зазначає про відсутність вини у неодержанні дозволу на спеціальне водокористування, не заподіяння шкоди державі у зв"язку зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідач також стверджує про відсутність правових підстав для застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783 (далі по текст - Методика).
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені сторонами докази, господарський суд, -
Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області 06.07.2011 року проведена планова перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі по тексту - ТОВ) вимог природоохоронного законодавства за результатами якої складений акт № 222 від 06.07.2011 (т.1,а.с. 10-13).
В ході перевірки встановлено, що для питних, господарських потреб та риборозведення господарство використовує: артезіанську сверловину(3266 В7) глибиною 120,8 м, продуктивності 6,0 м. куб./год; шахтний колодязь №2, глибиною 5,0 м продуктивністю 5,0 м.куб./год.
На час перевірки водокористування здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 17.01.2011 р. №11026 терміном дії до 21.10.2015 року.
Під час проведення перевірки встановлено, що попередній дозвіл на спеціальне водокористування на підприємстві діяв до березня 2010 р. Під час оформлення нового дозволу з березня 2010 року по 17.01.2011 року забір води з артезіанської свердловини та шахтного колодязя здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування, що за висновком перевіряючих є порушенням статей 44,48 Водного кодексу України.
Акт перевірки містить відомості, що при перевірці ТОВ "Прогрес" приймали участь головний інженер ОСОБА_3. та заступник директора ОСОБА_4 про що свідчать їх підписи. З актом перевірки ознайомлений та один примірник акту отримав директор ТОВ "Прогрес" ОСОБА_5
12.07.2001 р. державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області ТОВ "Прогрес" видано припис, за змістом якого підприємству приписано регулярно вести журнал обліку кількості забраної води з артезіанської свердловини та шахтного колодязя (т.1, а.с.14-15).
06.07.2011 р. державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області складено протокол №014275 про адміністративне правопорушення відносно головного економіста ТОВ "Прогрес" ОСОБА_6 , яким зафіксовано порушення статей 44,48,110 Водного кодексу України, а саме проведення самовільного забору води в період з квітня по грудень 2010 року з артезіанської свердловини №266 В7 та шахтного колодязя №2 без дозволу на спеціальне водокористування та порушення порядку ведення первинного обліку кількості забраної води, а саме неведення журналу за встановленою формою.
В поясненнях до протоколу гр. ОСОБА_6. пояснила, що затримка з оформленням дозволу виникла в зв"язку з необхідністю укладання договорів оренди та інших документів(т.2, а.с.129-130).
Слід зазначити, що ні під час проведення перевірки та складанні акту перевірки, ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадові особи ТОВ "Прогрес" не заперечували факту самовільного забору води без дозволу на спеціальне водокористування в період з квітня по грудень 2010 року та не надавали будь-яких пояснень та доказів невикористання господарством води в зазначений період.
06.07.2011 року державного екологічною інспекцією в Кіровоградській області винесена постанова про накладення на гр. ОСОБА_6 адміністративного стягнення в розмірі 136,00 грн. за вчинення правопорушення. передбачені статтями 44,48,110 Водного кодексу України (т.2, а.с.131-133).
Доказів оскарження висновків акту перевірки, постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.07.2011 р. відповідач суду не надав.
Представниками позивача за наслідками перевірки у відповідності до Методики складений розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування за період з 17.03.2010 року по 16.01.2011 року, який склав 81 368,29 грн. (т.1, а.с. 16).
Однак, під час судового розгляду спору виявлено, що фахівцями Інспекції допущено помилку при проведенні розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме не встановлено кількість поголів"я свиней на місяць (свиноматки, свині на відгодівлю та поросята), що знаходилися у господарстві. А також не враховано. що відповідно до формули пункт 9.1 Методики застосовується норматив збору (тариф) за спеціальне водокористування, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
З урахуванням зазначених недоліків, Держекоінспекцією здійснено новий розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок забору ТОВ "Прогрес" підземних вод без відповідного дозволу, які склали 128 185,84 грн.
В зв"язку з вищезазначеним 14.11.2011 року прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 128 185,84 грн.
Господарський суд задовольняє позовні вимоги в силу наступного.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Аналогічні норми передбачає стаття 324 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року №1520 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 року №770, з урахуванням подальших змін і доповнень, державна екологічна інспекція України є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Відповідно до пунктів 4,5 цього Положення Державна екологічна інспекція України організує та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Їй надано право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Отже, державна екологічна інспекція у Кіровоградської області є органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції щодо відшкодування у судовому порядку втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України держава є учасником цивільних відносин.
Даний спір є спором про право держави України на відшкодування збитків, завданих їй внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За таких обставин, прокурор правомірно подав позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградської області про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання підземних вод.
Відповідно до статті 1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
За змістом статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, що здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до пункту 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, порядок погодження та видачі яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Статтею 1 Кодексу України про надра передбачено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Відповідно до статті 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
На виконання зазначеної статті Кодексу Кабінет Міністрів України постановою від 12.12.1994 № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" затвердив перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення в якому, зокрема, до корисних копалин загальнодержавного значення включив підземні води -мінеральні, питні, промислові, технічні, теплоенергетичні, а також поверхневі води - ропу. Визначення корисних копалин як загальнодержавного чи місцевого значення поширює на них відповідний режим правового регулювання.
Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу, згідно статті 21 Кодексу України про надра, надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати підземні води для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько - питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Згідно з Водним кодексом України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра, вони є частиною надр. Отже, це природний ресурс з подвійним правовим режимом і тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Твердження відповідача про відсутність потреби в отриманні дозволу на спеціальне водокористування в силу статті 23 Кодексу України про надра не є беззаперечними, оскільки положення названого Кодексу та розроблені у відповідності до нього Порядки надання дозволів визначають процедуру отримання спеціальних дозволів щодо користування надрами, зокрема на видобування прісних підземних вод, що не заміняє Порядок отримання дозволів на спеціальне водокористування.
Згідно визначень, наведених в статтях 1,48 Водного кодексу України, забір води9у тому числі спеціальне водокористування) - це вилучення води з водного об"єкта для використання за допомогою технічних пристроїв.
Отже, від водокористувачів, при наявності підстав, вимагається отримання двох дозвільних документів:
- на спеціальне водокористування, відповідно до статті 49 Водного кодексу України;
- на користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі статті 16 Кодексу України про надра.
Щодо доводів відповідача про відсутність його вини у не одержанні дозволу на спеціальне водокористування, не заподіяння шкоди державі у зв"язку зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку, необхідно зазначити. що статтею 110 Водного кодексу України, як спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, не наведено відповідних підстав для звільнення відповідача від відповідальності.
Збір за спеціальне використання природних ресурсів - це форма екологічного податкового платежу, що підлягає сплаті фізичними та юридичними особами за одиницю природного ресурсу, наданого (переданого) для спеціального використання. Сплата фіксованого сільськогосподарського податку, зокрема і в рахунок збору за спеціальне водокористування не є підставою для звільнення водокористувача від отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Частиною 1 статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Наведене формулювання вказаної норми носить імперативний характер, водне законодавство не містить жодних виключень з цього загального правила, а також не допускає свободу вибору суб"єкту господарювання у разі здійснення забору води з водних об"єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, тобто спеціального водокористування.
Частиною 1 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні, в тому числі у відповідності до пункту "г" статті 39 цього Закону підземних вод , здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Згідно частини 3 цієї статті в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності. а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об"єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних. рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу та є платним. у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України встановлено обов"язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Виходячи з вимог частини 1 статті 43 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтю 30 Водного кодексу України за спеціальне водокористування справляється збір, який визначається на основі нормативу збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води.
За пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов"язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (частина 1 статті 111 Водного кодексу України).
Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, в тому числі самовільного водокористування, тобто забору води з поверхневих чи підземних об"єктів без дозволу на спеціальне водокористування.
Отже, при сплаті відповідачем фіксованого сільськогосподарського податку відповідачем було сплачено обов"язковий для сплати збір, а не відшкодовано збитки заподіяні державі за порушення водного законодавства, а тому його твердження є помилковими.
В запереченнях на позов відповідач також зазначає про безпідставність позовних вимог в зв"язку з відсутністю правових підстав для застосування Методики №389, на підставі якої інспекцією здійснено розрахунок суми збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем, та не можливості застосування її положень до спірних правовідносин, оскільки виявлене правопорушення (самовільне водокористування), не містить кваліфікуючих ознак забруднення водних об"єктів, забруднення підземних вод, наявність яких, за твердженням відповідача, вимагає дана Методика.
З таким висновком відповідача погодитися неможливо з наступних підстав.
Загальна сума заподіяних ТОВ "Прогрес" збитків, розрахована на підставі Методики, розділом IX якої врегульовано здійснення розрахунку розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Відповідно до приписів п. 9.1. Методики №389 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн., здійснюється за формулою
Зсам = 100 х W х Тар, (23)
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
З системного аналізу пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 та розділу IX зазначеної Методики вбачається, що пункт 1.2 Методики вказує на застосування її для встановлення порядку визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели до забруднення водних об"єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, тобто, за самостійних, окремих, підстав.
За приписами пунктів 1.3, 1.4,1.6 ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб"єктами господарювання (фізичними та юридичними особами), застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб"єктами господарювання природоохоронного законодавства; Методика не поширюється на розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду.
Так, розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до розділу IX Методики та названа Методика застосовується до відносин щодо відшкодування збитків, заподіяних у результаті самовільного забору води з водного об"єкта.
Твердження відповідача стосовно того, що забір води було припинено до отримання дозвільного документа, а для напування свиней використовувалася барда, яка згідно договорів №64 від 01.10.2009 року , № б/н від 06.04.2010 року завозилась з ДП " Косарський спиртовий завод", не є беззаперечними, оскільки не знаходять свого підтвердження в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.07.2011 року №222 та від 18.08.2011 року №308, а також протоколі про адміністративне правопорушення від 06.07.2011 року №014275 та поясненнях посадової особи ТОВ "Прогрес", викладених в протоколі.
Надані відповідачем копії подорожних листів вантажного автомобіля не є належними доказами виконання умов договорів, укладених ТОВ "Прогрес" на постачання відходів виробництва - барди зернової з ДП "Косарський спиртовий завод".
Облік товарно-матеріальних цінностей, які надійшли від постачальників ведеться на підставі товарно-транспортних накладних, актів на приймання. Отримання матеріалів безпосередньо у постачальника проводиться матеріально-відповідальною особою, на яку виписується довіреність типової форми. Приймання матеріалів проводиться за транспортно-супроводжувальними документами відправника, що підтверджують кількість матеріальних цінностей, що надійшли, найменування постачальника та порядок оплати, акт про фактичну наявність продукції постачальника.
Будь-яких документів, які б підтвердили отримання відповідачем від ДП "Косарський спиртовий завод" барди у визначеної кількості, крім подорожних листів, суду не надано.
Крім того, суду не надано належних доказів, що підтверджують, що барда є повним замінником води під час здійснення ТОВ "Прогрес" господарської діяльності по вирощуванню свиней.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами частини 1 статті 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч приписам частини 1 статті 33, частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт відсутності самовільного спеціального використання водних ресурсів. Відповідачем належним чином не спростовано зафіксовані в акті перевірки факти вчинених порушень вимог природоохоронного, водного законодавства.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статі 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у: недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Згідно статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов"язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, крім того, беручи до уваги положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в сумі 1 281,85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49,82,82-1,84,85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (адреса: 26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Турія, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 03757241) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 34894892) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 128 185,84 грн., перерахувавши кошти на р/р 33116331700321 спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища в ГУДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23680948, код бюджетної класифікації 24062100.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (адреса: 26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Турія, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 03757241) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, ідентифікаційний код 24145329) - державне мито в сумі 1 281,85 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (адреса: 26011, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Турія, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 03757241) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31214264700002, ідентифікаційний код 24145329) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б.Колодій
Повне рішення складено - 12.12.2011 р.