01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" грудня 2011 р. Справа № 25/135-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясо Полісся”, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Дідівщина, Фастівський район, Київська область
про стягнення 2 079,12 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясо Полісся” (далі -позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 2 079,12 грн., з яких: 1 836,28 грн. -основний борг, 71,61 грн. -інфляційні втрати, 27,77 грн. -3% річних та 143,46 грн. -пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою суду від 24.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2011.
У судове засідання 08.11.2011 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 24.11.2011.
Представник відповідача у судове засідання 24.11.2011 повторно не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 06.12.2011.
02.12.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16670 від 02.12.2011) від позивача надійшла заява від 28.11.2011 про розгляд справи без участі представника у зв'язку з його відрядженням.
06.12.2011 представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі укладено договір поставки продукції від 07.07.2010 № 07/07-01 (далі -Договір), відповідно до умов якого, постачальник -позивач зобов'язаний передати (поставити) у визначені Договором строк або термін покупцеві -відповідачу, а покупець зобов'язаний прийняти відповідно до умов, викладених у Договорі та оплатити товари, які є власністю постачальника (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.4. Договору право власності на товар переходить до покупця в момент підписання накладних про прийняття товарів.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки.
Ціна на кожний вид товару є такою, що встановлена та погоджена сторонами та включає в себе ПДВ за ставкою, встановленою діючим законодавством. Ця ціна зазначається в рахунку, накладних, інших товаросупровідних документах, згідно прайс-листів, які діють на дату отримання продукції (пункт 4.1. Договору).
Згідно з пунктом 5.1. Договору форма оплати за товар -попередня оплата на підставі рахунку-фактури або в день отримання продукції, але не пізніше одного банківського дня з моменту отримання продукції. Вид оплати -безготівкова або готівкова (відповідно до законодавства). Валюта платежу за Договором -українська гривня.
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що приймання та передачу товарів за кількістю та якістю сторони, або їх уповноважені Довіреністю представники, здійснюють в точці поставки або на складі постачальника в момент отримання продукції.
Відповідно до пункту 8.3. Договору передбачено, що за прострочку платежів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010, якщо сторони повністю виконали умови Договору (пункт 9.1. Договору).
На виконання умов Договору, позивач по видаткових накладних: від 08.07.2010 № МП/К-19459 на суму 1 199,23 грн., від 13.07.2010 № МП/К-20070 на суму 409,63 грн., від 20.07.2010 № МП/К-20996 на суму 758,42 грн. та від 10.08.2010 № МП/К-23926 на суму 669,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 3 036,28 грн., а останній вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 1 200,00 грн., що підтверджується касовими ордерами: від 18.08.2010 № 16641 на суму 500,00 грн., від 23.09.2010 № 20592 на суму 400,00 грн. та від 07.10.2010 № 21879 на суму 300,00 грн. За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1 836,28 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.
У якості письмового доказу того, що відповідач не повністю перераховував на рахунок позивача кошти за поставлений товар, судом взято до уваги банківські довідки від 11.11.2011 № 959/11 видану ПАТ “Фортуна-Банк” та від 22.11.2011 № 135-19-03/616 видану Відділенням № 467 ПАТ “УкрСиббанк”, які позивач надав на вимогу суду, з яких вбачається, що за період з 07.07.2010 по 07.11.2011 на поточні рахунки останнього кошти від відповідача не надходили. Оригінали довідок залучені до матеріалів справи.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 1 836,28 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з березня по серпень 2011 року в розмірі -71,61 грн. та 3% річних за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 в розмірі -27,77 грн.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи та враховуючи те, що судом досліджено розрахунок інфляційних втрат позивача (а.с. № 8, Т.1) та встановлено, що останній помилково у ньому не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні та серпні 2011 року на рівні 98,7 % і 99,6 %, судом перевірено правильність здійсненого позивачем нарахування інфляційних втрат:
Період заборгованостіСума боргу (грн)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.03.2011 - 31.08.20111836.281.02240.401876.68
Інфляційні втрати складають - 40,40 грн.
Таким чином, вірна сума інфляційних втрат за розрахунком суду за вищевказаний період становить 40,40 грн., тому позовна вимога про стягнення 71,61 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 40,40 грн.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку 3% річних (а.с. № 8, Т.1) судом встановлено, що дане нарахування відповідача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, позивач на підставі пункту 8.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає - 143,46 грн.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. № 8, Т.1) в розмірі 143,46 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 836,28 грн., інфляційних втрат в розмірі 40,40 грн., 3% річних в розмірі 27,77 грн. та пені в розмірі 143,46 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Витрати на сплату державного мита і на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясо Полісся” (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 18-В, код ЄДРПОУ 31088620) -1 836 (одну тисячу вісімсот тридцять шість) грн. 28 коп. заборгованості, 40 (сорок) грн. 40 коп. -інфляційних втрат, 27 (двадцять сім) грн. 77 коп. 3% річних, 143 (сто сорок три) грн. 46 коп. -пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 46 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 09.12.2011.