01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" грудня 2011 р. Справа № 02-03/1673/7
Суддя Антонова В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом
Приватного акціонерного товариства «Плодоовоч», 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд.9,
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і к»,
про
стягнення 41 099,04 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Плодоовоч»вих. №2511/11 від 25.11.2011 року (вх. №5115 від 02.12.2011 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і к»про стягнення 41 099,04 грн.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 41 099,04 грн., тобто заявлено вимогу майнового характеру.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011року, відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2011 року розмір мінімальної заробітної плати складав 941 грн. (місячний) визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI на 1 січня 2011 року.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 411,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви платіжних доручень №3259 від 25.08.2011 року та №3260 від 25.08.2011 року, позивачем сплачене державне мито у сумі 411,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що не відповідає вимогам пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки за розгляд судом вказаних вимог ПАТ «Плодоовоч»повинно було сплатити судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати за позовну вимогу майнового характеру (визначений законом мінімальний розмір судового збору).
Крім того, суд звертає увагу заявника на зміну реквізитів для сплати судового збору за подання позовних заяв, інших заяв до господарського суду Київської області:
Отримувач: Київська область
Код за ЄДРПОУ: 24074109
Банк отримувач: ГУ ДКУ у Київській області
Рахунок: 31219206700001
Код банку отримувача (МФО) 821018
Призначення платежу: 22030001; судовий збір; код 03499945; згідно пункту …. (вказати пункт статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI).
Слід зазначити, що Законом України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI не передбачено оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, додані до позовної заяви платіжні доручення №3259 від 25.08.2011 року та №3260 від 25.08.2011 року не можуть бути документами, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Згідно п. 4 ч. 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до частини 1 ст. 56 ГПК України (із змінами згідно Закону України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви»від 19.05.2011 року №3382-VI, який набрав законної сили 18.06.2011 року) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовної заяви вих. №2511/11 від 25.11.2011 року позивачем додано фіскальний чек №1837 від 14.10.2011 року та опис вкладення у цінний лист б/н від 14.10.2011 року (що вбачається із відтиску кліше календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на вказаному описі), який не може підтверджувати направлення копії позовної заяви вих. №2511/11 від 25.11.2011 року та доданих до неї документів відповідачу, оскільки датовані раніше, ніж сама позовна заява. Відтак, у господарського суду Київської області відсутні підстави вважати, що відповідач отримав копію позовної заяви вих. №2511/11 від 25.11.2011 року та додані до неї документи.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Також, господарський суд звертає увагу позивача, що п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
В порушення вимог ст. 54 ГПК України позивачем у позовній заяві не зазначено жодного доказу, що підтверджували б позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і к»про стягнення суми заборгованості, зокрема, не вказано документів на підставі яких була здійснена поставка позивачем товару, і що підтверджували б загальну суму поставленого товару, оплату відповідачем вартості отриманого товару тощо.
Окрім того, позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми заборгованості, зокрема, з зазначенням періоду її виникнення, загальної вартості поставленого товару, сум проведених відповідачем оплат (якщо такі були здійснені). Господарський суд звертає увагу на те, що акт звірки взаєморозрахунків, який доданий позивачем до позовної заяви та визначає розмір заборгованості відповідача станом на 31.12.2010 року не може вважатись розрахунком суми боргу, що заявлена до стягнення. Окрім того, до позовної заяви позивачем не поданий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних (з зазначенням суми боргу, на яку здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3% річних, сум проведених оплат, конкретного періоду їх нарахування тощо).
Отже, позивач всупереч вимог ст. 54 ГПК України не надав обґрунтований та підтверджений належними доказами розрахунок стягуваної суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовна заява повертається без розгляду в разі, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Окрім того, господарський суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Копією вважається засвідчений уповноваженим органом документ, ідентичний за своїм змістом і формою оригіналу. При цьому в копії зазначається посада особи, яка її засвідчила, і ставиться печатка юридичної особи.
Зазначене узгоджується також з вимогами Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
При наступному зверненні до суду позивачу необхідно документи, додані до позовної заяви, подати у вигляді оригіналу або в належним чином засвідчених копіях.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Антонова В.М.