01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" грудня 2011 р. Справа № 2/054-11
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Конюшня Бутенка О.», с. Проців Бориспільського району
про припинення дій, що порушують право та про
зобов'язання виконання обов'язку в натурі,
Суддя О.В. Конюх
без виклику представників сторін;
ухвалою від 05.11.2011р. порушено провадження у справі № 2/054-11 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Конюшня Бутенка О.», с. Проців, в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача (орендаря) припинити дії, якими порушується права позивача (орендодавця), та допустити позивача на територію об'єкта оренди - кінноспортивного комплексу в АДРЕСА_1, шляхом передачі ключів від вхідних воріт та грат.
Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 02.04.2008р. укладено договір оренди, згідно якого приватний підприємець ОСОБА_1 передав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Конюшня Бутенка О.»прийняло в строкове платне користування частину кінноспортивного комплексу в с. Проців. Позивач твердить, що всупереч пунктам 3.1.1, 3.1.2 договору, згідно з якими орендодавець має право у будь-який час перевіряти стан об'єкта оренди, його цільове використання, вимагати від орендаря дбайливого ставлення до об'єкта оренди, відповідач без попередження змінив замки на дверях та гратах, які слугують єдиними можливими шляхами доступу до об'єкту оренди, уникає спілкування з позивачем та не допускає його на територію об'єкта оренди.
Крім того, позивач звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 02.12.2011р., в якій просить суд в порядку ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу -товариству з обмеженою відповідальністю «Конюшня Бутенка О.»здійснювати будь-які дії, направлені на передачу третім особам кінноспортивного комплексу, що розташований в селі Проців.
Заява обґрунтована тим, що відповідач без попередження змінив замки на дверях та гратах, уникає спілкування з позивачем та не допускає його на територію об'єкта оренди. Крім того, на території кінноспортивного комплексу влаштоване місце для паркування стороннього автотранспорту за плату, що свідчить про нецільове використання об'єкту оренди, а окремі приміщення передані в суборенду без згоди позивача.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до пункту 3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994, № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.
Стаття 67 ГПК передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Строк розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову процесуальним законом не встановлено; отже, суду слід виходити з того, що цей строк має бути розумно необхідним для ефективного запобігання тим негативним явищам, про які йдеться у пункті 3 згаданого роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України.
Відповідно до пункту 2 Листа ВГСУ від 12.12.2006, № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Позовні вимоги позивача полягають у зобов'язанні відповідача допустити позивача на територію об'єкта оренди -кінноспортивного комплексу -шляхом передачі ключів від вхідних воріт та грат. Заявлений позивачем спосіб забезпечення позову -введення заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, направлені на передачу третім особам кінноспортивного комплексу не відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається, жодним чином не забезпечить виконання рішення у справі, і по суті є самостійною позовною вимогою, а не забезпеченням заявленого позову.
За таких обставин, заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 02.12.2011р. про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Беручи наведене вище до уваги, керуючись пунктом 3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994, № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", пунктом 2 Листа ВГСУ від 12.12.2006, № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд
У задоволенні заяви фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 від 02.12.2011р. про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Конюшня Бутенка О.»здійснювати будь-які дії, направлені на передачу третім особам кінноспортивного комплексу, що розташований в АДРЕСА_1 відмовити.
Суддя О.В.Конюх