01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" листопада 2011 р. Справа № 25/131-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства “Лакталіс - Україна”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-Торг”, м. Буча, Київська область
про стягнення 10 665,33 грн.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 01.07.2011 № б/н);
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Лакталіс - Україна” (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-Торг” (далі -відповідач) про стягнення 10 665,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою суду від 17.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.11.2011.
У судове засідання 01.11.2011 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 15.11.2011.
15.11.2011 представники сторін у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено 29.11.2011.
29.11.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання 29.11.2011 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з пунктом 3.6. роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Судом, у свою чергу, зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходження відповідача: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.11.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі укладено договір купівлі -продажу від 20.01.2008 № 236/08 “П” (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець -позивач зобов'язується продати, а покупець -відповідач зобов'язується придбати продукцію зазначену у товарно-транспортних накладних (далі -продукція) на умовах, визначених Договором. Всі істотні умови договору, які неможливо узгодити в момент його укладення, сторони погоджують у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору і є доказом виконання або неналежного виконання Договору (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору кількість продукції, одиниця виміру, асортимент продукції, спосіб перевезення, а також місце поставки продукції визначається в замовленні покупця та в товарно-транспортній накладній. Поставка продукції оформляється товарно-транспортною накладною, яка засвідчується підписами уповноважених осіб сторін, а також відбитками їх печаток, якщо інше не встановлено діючим законодавством України.
Згідно пункту 3.3. Договору покупець зобов'язується чітко і своєчасно проводити оплату продукції на умовах відстрочки не більше 14 календарних днів з моменту виписки товарно-транспортної накладної на продукцію.
Сторони визнають, наявність відбитку печатки (штампу) і підпису покупця на товарно-транспортних накладних доказом, що продукція покупцем прийнята (пункт 3.8. Договору).
Відповідно пункту 9.1 Договір набуває чинності з 20.01.2008 та діє до 31.12.2008, але в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного його виконання.
Також, сторони уклали додаткову угоду до Договору, в якій пункт 1.1. виклали в наступній редакції: “Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю по його заявкам, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати якісну молочну продукцію в асортименті ТМ “Президент”, ТМ “Білосвіт”, ТМ “Лактонія”, ТМ “ФАННІ”, ТМ “Ведмедик”, ТМ “Живи Файно”, а також тверді і м'які сири далі - “товар” та доповнили Договір пунктом 3.10., а саме: “покупець зобов'язується чітко і своєчасно оплатити поставлені по договору товари:
- вказані в Специфікації № 1, а саме: ТМ “ФАННІ”, ТМ “Живи Файно”, ТМ “Ведмедик”, ТМ “Білосвіт”, ТМ “Лактонія” на р/р 2600 7 002429 005, АТ “Каліон Банк Україна”, МФО 300379 на умовах відстрочки платежу з моменту виставлення товарно-транспортної накладної плюс один день.
- вказані в Специфікації № 2, а саме: ТМ “Президент”, а також тверді і м'які сири на р/р 2600 2 002429 000, АТ “Каліон Банк Україна”, м. Київ, МФО 300379, на умовах пункту 3.3. вказаного Договору.
На виконання умов Договору, позивач за товарно-транспортними накладними: від 09.12.2008 № СМ-26025 на суму 1 137,40 грн., від 11.12.2008 № СМ-26407 на суму 607,46 грн., від 13.12.2008 № СМ-26833 на суму 322,22 грн., від 16.12.2008 № СМ-27279 на суму 3 290,99 грн., від 20.12.2008 № СМ-28153 на суму 1 982,00 грн., від 23.12.2008 № СМ-28721 на суму 1 050,34 грн., від 25.12.2008 № СМ-29052 на суму 2 291,30 грн. та від 30.12.2008 № СМ-30083 на суму 1 048,69 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму -11 730,04 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені товарно-транспортні накладні підписані та скріплені печатками товариств в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 1 065,07 грн., За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10 665,33 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 23.08.2011 № 228 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 10 665,33 грн. за поставлений товар. В підтвердження надіслання зазначеної претензії позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважена особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 29.08.2011. Завірена копія претензії та повідомлення залучені до матеріалів справи.
Однак, відповідач вказану кореспонденцію залишив без відповіді та задоволення.
Також у якості письмового доказу того, що відповідач не перераховував на рахунок позивача кошти за поставлений товар, судом взято до уваги банківську довідку від 01.11.2011 № 01/ОВ, яку позивач надав на вимогу суду, з якої вбачається, що за період з 31.10.2008 по 31.10.2011 на рахунок останнього кошти від відповідача не надходили. Оригінал довідки долучений до матеріалів справи.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої грошові зобов'язання за Договором частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 10 665,33 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 665,33 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЛЬТА-ТОРГ” (08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Дочірнього підприємства “ЛАКТАЛІС - УКРАЇНА” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 25593656) -10 665 (десять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 33 коп. основного боргу, 106 (сто шість) грн. 65 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 02.12.2011.