01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"24" листопада 2011 р. Справа № 19/250-08/4/26
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс», м. Київ до Державного підприємства «Молдтранселектро», м. Кишинів, Республіка Молдова, Державного підприємства «Молделектріка», м. Кишинів, Республіка Молдова, Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-К», Київська обл., м. Богуслав про стягнення 20 287 682,29 доларів США в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 34 240 888,27 доларів США за участю представників позивача ? ОСОБА_1, довіреність № б/н від 20.04.2010 року, відповідача-1 ? ОСОБА_2, довіреність № 46-08/13 від 31.01.2011 року, відповідача-2 ? не з'явилися, відповідача-3 ? не з'явилися,
ТОВ „Енергоальянс” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ „КАТКО”, ДП „Молдтранселектро”, ДП „Молделектріка”, ТОВ „Меридіан-К” про стягнення 20 287 682,29 доларів США. У подальшому позивач уточнив позовні вимоги.
Рішенням господарського суду Київської області від 31.07.2008 року у справі № 19/150-08 позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ТОВ „Катко”, ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” на користь позивача борг у розмірі 20 287 682,29 доларів США, стягнуто солідарно з ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” на користь позивача 30 902 561,49 доларів США інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5 391 104,03 доларів США; стягнуто з відповідачів судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року рішення господарського суду Київської області від 31.07.2008 року частково скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2009 року рішення господарського суду Київської області від 31.07.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2009 року справа № 19/250-08 прийнята до провадження та присвоєно № 19/250-08/4.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.08.2010 року у справі № 19/250-08/4 позов задоволено. З ТОВ „Меридіан-К”, ДП „Молдтранселектро”, ДП „Молделектріка” солідарно стягнуто на користь позивача 20 287 682,29 дол. США боргу; з ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” солідарно стягнуто на користь позивача інфляційні втрати у сумі 34 240 888,27 доларів США; з ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” солідарно стягнуто на користь позивача 3 049,80 грн. держмита та 14,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП „Молдтранселектро” стягнуто на користь позивача 11 225,10 грн. держмита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП „Молделектріка” на користь позивача стягнуто 11 225,10 грн. держмита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі стосовно ТОВ „Катко” у зв'язку з ліквідацією юридичної особи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року у справі № 19/250-08/4 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 34 240 888 дол. США 27 центів скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд в місцевий господарський суд. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року у справі № 19/250-08/4 залишено в силі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді Київської області справу передано на новий розгляд судді Лилаку Т.Д.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2011 року прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 07.04.2011 року.
Через канцелярію суду 06.04.2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, в якій просив стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 238 260 094, 86 грн. інфляційних втрат або еквівалент даної суми в доларах США на день виконання рішення.
Через канцелярію суду 07.04.2011 року відповідач-1 надав заяву про зупинення провадження у справі до винесення Верховним судом України рішення по справі № 19/250-08/4, яка судом відхилена як безпідставна та необґрунтована.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.05.2011 року.
Через канцелярію суду 07.04.2011 року позивач надав клопотання про призначення та проведення судової експертизи для встановлення правильності нарахування інфляційних втрат за договорами №№ 06-20 та 07-20 від 30.05.2000 року.
Через канцелярію суду 04.05.2011 року відповідач-1 надав заяву про зупинення провадження у справі до винесення Верховним судом України рішення по справі № 19/250-08/4, яка судом відхилена як безпідставна та необґрунтована.
Ухвалами господарського суду Київської області від 05.05.2011 року та 18.05.2011 року розгляд справи було відкладено відповідно на 18.05.2011 року та 02.06.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2011 року провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
27.07.2011 справа № 19/250-08/04/26 повернулась до господарського суду Київської області з повідомленням № 5287/11-19 про залишення ухвали господарського суду Київської області від 02.06.2011 року без виконання, оскільки питання поставлене на вирішення експертів є ревізійно-правовим і не відноситься до завдань економічного дослідження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.08.2011 року.
18.08.2011 року до канцелярії суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/01-06/616, за підписом директора інституту О.Г. Рувіна, в якому останній повідомив, що питання поставлене на вирішення експертів в ухвалі господарського суду Київської області від 02.06.2011 року відноситься до компетенції експертів інституту, та просив відкликати лист від 26.07.2011 року № 5287/11-19.
Через канцелярію суду 18.08.2011 року позивач надав клопотання про призначення судової експертизи для встановлення правильності нарахування інфляційних втрат за договорами №№ 06-20 та 07-20 від 30.05.2000 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 року провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
20.10.2011 року справа № 19/250-08/04/26 повернулась до господарського суду Київської області з висновком № 8451/11-19 судово-економічної експертизи від 11.10.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.11.2011 року.
До канцелярії суду 04.10.2011 року відповідача-1 подав заяву про відвід судді Лилака Т.Д.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2011 року відмовлено Державному підприємству „Молдтранселектро” в задоволенні заяви про відвід судді Лилака Т.Д.
Через канцелярію суду 10.11.2011 року відповідач-1 надав письмову позицію на заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, в якій проти уточнених позовних вимог заперечував, та просив суд відхилити позовну заяву, як юридично необґрунтовану.
Через канцелярію суду 07.11.2011 року відповідач-3 надав письмові пояснення у справі, в яких просив подальший розгляд справи здійснювати без участі представників ТОВ „Меридіан-К”.
Через канцелярію суду 10.11.2011року позивач надав письмові пояснення у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2011 року.
Через канцелярію суду 14.11.2011 року позивач надав письмові заперечення на позицію відповідача-1.
Через канцелярію суду 24.11.2011 року відповідач-1 надав письмові доповнення до позиції на заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.
Представники відповідача-1 та відповідача-3 в судове засідання 24.11.2011 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача-2 та відповідача-3 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача-2 та відповідача-3, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 травня 2000 року у місті Києві Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс”, юридичною особою за законодавством України (позивач), фірмою Properties Ltd”, юридичною особою за законодавством Швейцарії (Компанія) та Державним підприємством „Молдтранселектро”, юридичною особою за законодавством Республіки Молдова (відповідач-1) укладено договір № 06-20 та договір № 07-20 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого компанія переуступила позивачу право вимоги боргу з відповідача-1, а саме позивач отримав право вимоги боргу з відповідача-1 по договору №06-20 від 30.05.2000 року в сумі 18 132 898,94 доларів США за поставлену відповідачу-1 електроенергію згідно договору поставки електроенергії №24/02-99ЕА від 26.02.1999, укладеного між позивачем, відповідачем -1 та Компанією.
По договору № 07-20 від 30.05.2000 року позивач отримав право вимоги боргу з відповідача-1 в сумі 4 000 496,35 доларів США, який виник по договору №53/21 від 27.01.1999, що був укладений Відповідачем -2 та Компанією.
Заборгованість по договору №53/21 від 27.01.1999 виникла внаслідок компенсації електроенергії отриманої Республікою Молдова понад план у грудні місяці 1998р., розрахунки за яку з ДП НЕК „Укренерго” були здійснені ЗАТ „Сталь” у відповідності до укладених договорів. Заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків від 14.01.2000 року.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.08.2010 року у справі № 19/250-08/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „КАТКО”, м. Васильків, Київська область, Державного підприємства „Молдтранселектро”, Державного підприємства „Молделектріка”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Меридіан-К” про стягнення 20 287 682,29 доларів США, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року у справі № 19/250-08/4, встановлено факт прострочення виконання ДП „Молдтранселектро” (відповідач-2) та ДП „Молделектріка” (відповідач-2), як солідарних боржників, зобов'язання щодо погашення заборгованості за договорами № 06-20, № 07-20 про відступлення права вимоги від 30.05.2000 року у розмірі 20 287 682,29 доларів США, та солідарно стягнуто з ТОВ „Меридіан-К”, ДП „Молдтранселектро”, ДП „Молделектріка” на користь позивача 20 287 682,29 дол. США боргу; з ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” солідарно стягнуто на користь позивача інфляційні втрати у сумі 34 240 888,27 доларів США; з ДП „Молдтранселектро” та ДП „Молделектріка” солідарно стягнуто на користь позивача 3 049,80 грн. держмита та 14,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП „Молдтранселектро” стягнуто на користь позивача 11 225,10 грн. держмита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП „Молделектріка” на користь позивача стягнуто 11 225,10 грн. держмита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі стосовно ТОВ „Катко” у зв'язку з ліквідацією юридичної особи.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року у справі № 19/250-08/4 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 34 240 888 дол. США 27 центів скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд в місцевий господарський суд. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року у справі № 19/250-08/4 залишено в силі.
Отже, слід визнати таким, що не потребує повторного доказування факт прострочення виконання ДП „Молдтранселектро” (відповідач-1) та ДП „Молделектріка” (відповідач-2), як солідарних боржників, зобов'язання щодо погашення заборгованості за договорами № 06-20, № 07-20 про відступлення права вимоги від 30.05.2000 року у розмірі 20 287 682,29 доларів США.
Оскільки, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року на новий розгляд до господарського суду Київської області передана справа № 19/250-08/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»до Державного підприємства «Молдтранселектро», Державного підприємства «Молделектріка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-К»про стягнення 20 287 682,29 доларів США в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 34 240 888,27 доларів США, господарський суд Київської області розглядає справу тільки в цій частині (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат).
Як вбачається із розрахунку інфляційних втрат, доданого до заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, позивач визначив прострочену заборгованість у доларах США по договорах № 06-20 та № 07-20 у гривнях за офіційним курсом НБУ (долар США/гривня) на дату виникнення боргу.
З метою перевірки правильності застосування позивачем методу розрахунку „Розрахунок інфляційних втрат” за договорами № 24/02-99ЕА (№ 06-20) та № 53/21 (07-20) та результат такого розрахунку, враховуючи положення статті 625 ЦК України та статус позивача, як резидента України у справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено питання: Чи правильно застосовано позивачем метод розрахунку „Розрахунок інфляційних втрат” за договорами № 24/02-99ЕА (№ 06-20) та № 53/21 (07-20) та результат такого розрахунку, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України та статус позивача, як резидента України.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи за № 8451/11-19 від 11.10.2011 року: ТОВ „Енергоальянс” визначено прострочену заборгованість у доларах США по договорах № 06-20 та № 07-20 у гривнях за офіційним курсом НБУ (долар США/гривня) на дату виникнення боргу відповідно до норм чинного законодавства України (положення статті 625 Цивільного кодексу України та статусу позивача, як резидента України).
Проте, за результатами перерахунку нарахованих позивачем інфляційних втрат по договорах № 06-20 (№ 24/02-99ЕА) та № 07-20 (№ 53/21) експертом встановлено неправильне нарахування вказаних сум, та здійснено перерахунок, згідно якого загальна сума інфляційних втрат по договорах № 24/02-99ЕА (№ 06-20) та № 53/21 (№ 07-20) складає 227 724 060,24 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 32 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Статтею 33 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” встановлено, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:
- майнова відповідальність;
- кримінальна відповідальність.
Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.
Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.
Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України (ст. 38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”).
У відповідності до пункту 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюється статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.
За змістом ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України ? гривні. Також, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У відповідності до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання суб'єктами господарювання індивідуальних ліцензій Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. № 483 затверджено „Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу”.
Існуючі у чинному законодавстві обмеження стосуються виключно використання іноземної валюти в якості платіжного засобу між резидентами, разом з тим, нормами чинного законодавства не заборонено вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.
Інфляція ? це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Державним комітетом статистики України та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України.
Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, і не ототожнюються з санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань (постанова ВГСУ № 22/378-26/137 від 23.05.2007).
Оскільки, згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею єдиним законним способом платежу на території України є гривня, та з урахуванням приписів ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Враховуючи вищевикладене, до ТОВ „Енергоальянс” по договорах відступлення права вимоги № 06-20 від 30.05.2000 року та № 07-20 від 30.05.2000 року перейшло право вимоги виплати ДП „Молдтранселектро” грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Грошове зобов'язання виражене в іноземній валюті, доларах США, а тому підлягає перерахуванню у гривні за офіційним курсом НБУ (долар США/гривня) на день платежу.
Доводи відповідача-1 про необхідність застосування до спірних правовідносин індексів інфляції відповідно до відомостей Федерального казначейства США оцінюються судом критично, та не беруться до уваги, оскільки сторони у справі не є резидентами США, не знаходяться на території США та не ведуть на її території господарську діяльність, а індекси інфляції відповідно до відомостей Федерального казначейства США свідчать про інфляційні процеси саме на території США і тому не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.
Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідач-1 та відповідач-2, як солідарні боржники прострочили виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за договорами № 06-20, № 07-20 про відступлення права вимоги від 30.05.2000 року у розмірі 20 287 682,29 доларів США, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 інфляційних сум на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково в сумі 227 724 060,24 грн., згідно розрахунку експерта, викладеного у висновку № 8451/11-19 судово-економічної експертизи у господарській справі № 19/250-08/04/26 від 11.10.2011 року.
В іншій частині в позові щодо стягнення інфляційної складової боргу слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати по проведенню судової експертизи, які ухвалою суду від 18.08.2011 року були покладені на позивача та сплачені останнім, що підтверджується актом здачі-приймання висновку судового експерта № 8451/11-19 покладаються на відповідачів у сумі 19 001,85 грн. пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов в частині стягнення інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Державного підприємства „Молдтранселектро” (МД-2012, м. Кишинів, вул. В. Александрі, 78) та Державного підприємства „Молделектріка” (МД-2012, м. Кишинів, вул. В. Александрі, 78, р/р 22519014981814 АТ de Economii”, філія №1 Кишинів) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17, код 30180506) 227 724 060 (двісті двадцять сім мільйонів сімсот двадцять чотири тисячі шістдесят) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 19 001 (дев'ятнадцять тисяч одну) грн. 85 коп. витрат за проведення судової експертизи.
В іншій частині в позові про стягнення інфляційних втрат відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України
Суддя Т.Д. Лилак
Повне рішення складено 29.11.2011р.