ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/219
08.12.11
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по
договору № 250038 від 12.12.2005р.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача
Мазурок Я.В.
від відповідача
Завада Л.А.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів сторін по договору № 250038 від 12.12.2005р., відповідно до яких позивач просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго»відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором № 250038 від 12.12.2005р., на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської адміністрації №86 від 31.01.2007 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 р.
Ухвалою від 26.10.2011р. Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №2/219.
В судовому засіданні 15.11.11р. представниками сторін надано суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.10.11р. про порушення провадження у справі, відповідачем також надано відзив на позов.
В судовому засіданні 15.11.11р. судом було оголошено перерву на 08.12.11р.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача надав відзив на позов, та у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні 08.12.11р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-
Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(Відповідач) укладено договір № 250038 від 12.12.2005р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого Відповідач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору (п 2.2.1 Договору), а Позивач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. (п. 2.3.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.1. Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом грудня 2008 року -лютого 2009 року на підставі вищевказаного договору Відповідач здійснював постачання теплової енергії Позивачу.
Плату за поставлену в цей період теплову енергію Відповідач визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1662, №1663 від 27 листопада 2008 року, №1780/1 від 25 грудня 2008 року, №127, №128 від 5 лютого 2009 року.
Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24 грудня 2008 року, №65/2009 від 3 лютого 2009 року, №76/2009 від 9 лютого 2009 року, зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування Відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує Позивача робити те, що не передбачено законодавством.
Зазначена позиція викладена зокрема і в постанові Вищого господарського суду України №42/380 від 03.02.2010р.
До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляються Відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27 листопада 2008 року про втрату чинності розпорядження №86 від 31 січня 2007 року скасоване. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 2 березня 2009 року з 10 лютого 2009 року поновлено у дії розпорядження №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.
З огляду на викладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»вважаються судом обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за Договором № 250038 від 12.12.2005р., на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007р.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.О.Домнічева
Повне рішення складено 09.12.11р.