ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/101.12.11
За позовом Приватного підприємства «Компанія «Технологія розвитку»
До Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Про стягнення 191 461,38 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 157 308,40 грн. основної заборгованості по договору підряду № 1 від 05.04.2008, пені -17 997,80 грн., 12 635,08 грн. -втрати від інфляції, 3% річних -3 520,10 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -1 914,62 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00 грн., витрат по оплаті послуг адвоката -25 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 було порушено провадження у справі № 47/1, та призначено до розгляду на 26.01.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 розгляд справи було відкладено до 16.02.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 в справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до надходження висновку експертизи та матеріалів справи.
До господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №47/1 та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, у зв'язку з чим суд ухвалою від 20.09.2011 поновив провадження у справі № 47/1 та призначив її до розгляду на 04.10.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 розгляд справи відкладено до 20.10.2011, ухвалою від 20.10.2011 -до 03.11.2011, а ухвалою від 03.11.2011 -до 01.12.2011.
В судовому засіданні 20.10.2011 представником позивача було подано клопотання про збільшення позовних вимог, згідно яких позивач просив суд стягнути з відповідача 157 308,40 грн. основної заборгованості по договору підряду № 1 від 05.04.2008, пені -17 997,80 грн., 43 620,51 грн. -втрати від інфляції, 3% річних -13 152,01 грн., а також судові витрати.
В судовому засіданні 01.12.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору підряду № 1 від 05.04.2008 та додаткової угоди № 2 від грудня 2009 не було здійснено у повному обсязі оплату виконаних позивачем робіт на суму 157 308,40 грн., оскільки позивачем було виконано робіт загалом на суму 246 322,00 грн., виконання яких оформлено позивачем актом № 1 за грудень 2008 року на суму 246 322,00 грн., з яких відповідачем оплачено лише 89 013,60 грн. Також, за прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, позивач просив суд стягнути з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 12 635,08 грн. -втрат від інфляції та 3% річних -3 520,10 грн., а на підставі ст.ст. 230,231 Господарського кодексу України 17 997,80 грн. пені.
Представник відповідача в судових засіданнях по справі проти заявлених вимог заперечував частково, наголошував на тому, що зазначені позивачем у акті № 1 за грудень 2008 року на суму 246 322,00 грн. обсяги та вартість виконаних робіт не відповідають фактичним обсягам та вартості виконаних позивачем робіт, а саме зазначені позивачем у акті обсяги та вартість робіт є завищеними. До того ж, фактично виконані позивачем роботи по акту № 1 за грудень 2008 року на суму 246 322,00 грн. виконані з недоліками і недоробками, тобто є неякісними. Відповідач наголошував на тому, що вартість робіт по акту № 1 за грудень 2008 року на суму 246 322,00 грн. має бути зменшена на 58 551,00 грн. та на 24 632,00 грн. оплати єдиного податку, що зокрема підтверджено і актом ревізії фінансово-господарської діяльності Музею театрального, музичного та кіномистецтва України від 25.06.2009.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
05.04.2008 між відповідачем -Музеєм музичного, театрального та кіномистецтва, як замовником, та позивачем - приватним підприємством «Компанія «Технологія розвитку», як підрядником, було укладено договір підряду № 1 на виконання капітального ремонту (далі -договір № 1 від 05.04.2008), відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався забезпечити виконання капітальних ремонтних робіт згідно дефектного акту та кошторисної документації (п. 1.1), очікувана вартість робіт визначена кошторисною документацією та твердою договірною ціною та складає 299 712,00 грн. (п. 2.1), замовник до 20 числа, наступного за звітним місяцем, проводить розрахунок з підрядником за виконаних об'єм робіт (п. 2.4), замовник зобов'язався на протязі 3 днів з моменту надання акту здачі -прийомки виконаних робіт, прийняти виконані роботи або надати зауваження для усунення недоліків (п. 4.2), остаточний розрахунок здійснюється з підрядником на протязі 5 днів після підписання замовником акту здачі-прийомки виконаних робіт по заключному етапу робіт (п. 4.4).
10.11.2008 між відповідачем -Музеєм музичного, театрального та кіномистецтва, як замовником, та позивачем - приватним підприємством «Компанія «Технологія розвитку», як підрядником, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 05.04.2008, відповідно до умов якої сторони погодили, що вартість робіт по договору зменшена на 21 034,00 грн. без ПДВ і складає 278 678,00 грн.
Також, у грудні 2008 року між відповідачем -Музеєм музичного, театрального та кіномистецтва, як замовником, та позивачем - приватним підприємством «Компанія «Технологія розвитку», як підрядником, було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 від 05.04.2008, відповідно до умов якої сторони погодили, що оплата виконаних робіт за 2008 рік складає суму у розмірі 157 308,40 грн., буде здійснена в 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень.
Сторонами договору № 1 від 05.04.2008 було погоджено договірну ціну, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та локальний кошторис на капітальний ремонт.
Відповідно до дефектного акту на капітальний ремонт Музею музичного, театрального та кіномистецтва, затвердженого відповідачем, було визначено перелік робіт згідно зазначеного акту.
Відповідно до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, який містить печатки замовника та підрядника, а також підписи представників сторін, у зазначеному акті визначено суму вартості виконаних робіт -«в сумі 270 572,00 грн.», але з виправленнями - «в сумі 246 322,00 грн., аванс -89013,60 грн., до оплати -157 308,40 грн.», які погоджені лише відповідачем.
В 2009 році в Музеї була здійснена перевірка Головним управлінням культури і мистецтв, про що було складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Музею від 25.06.2009 року, період який перевірявся з 01.01.2007 року по 01.06.2009 року.
Даним актом було встановлено недовиконання робіт по Договору №1 від 05.04.2008 року, згідно прийнятого акту за грудень 2008 року по п.п.8,9,10,11,12,13 на загальну суму 58 551,00 грн.
Дані пункти 8,9,10,11,12,13 Акту приймання виконаних робіт за грудень 2008 року стосуються знімання, демонтажу та встановленню віконних коробок, віконних блоків та підвіконь.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.
Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 в справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлені питання щодо якості, обсягів, вартості, відповідності виконаних робіт державним будівельним нормам та встановлення технічного стану будівлі внаслідок виконаних позивачем робіт по Договору № 14 від 20.11.2006, виконання яких оформлено позивачем актом № 1 за грудень 2008 року на суму 246 322,00 грн. (з виправленнями).
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, експертом по питанню першому надано відповідь про те, що Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року з виправленнями, що міститься в матеріалах справи (арк. 41-44), не підписаний і не затверджений підрядником (Компанія „Технологія розвитку"), тому документально не може підтверджувати проведення будівельних робіт у приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва розташованого за адресою: м. Київ, вул. І.Мазепи №21, корп.24.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, по питанням другому та третьому експертизи експертом надано відповідь про те, що в зв'язку з тим, що: будівельні роботи в приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва України проводились різними організаціями на протязі 2007-2008 років; для дослідження не були надані плани з нумерацією приміщень Музею театрального, музичного та кіномистецтва України; в матеріалах справи відсутні дані щодо приміщень, в яких проводились будівельні роботи по заміні віконних та дверних блоків; на час проведення обстеження не вбачається можливим визначити обсяг демонтажних робіт, при цьому обсяги робіт, що наведені у дефектному акті (м.с., арк. 30) не співпадають з обсягами робіт, що зазначені у акті №1 приймання виконаних робіт за грудень 2008 року (м.с., арк. 41-44), а тому визначити фактичний обсяг та вартість будівельних робіт по договору №1 від 05.04.2008 та додаткової угоди №2 від грудня 2009 року, що були проведені у приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномістецтва України ПП „Компанія „Технологія розвитку", не вбачається за можливе.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, по питанню четвертому експертизи експертом надано відповідь про те, що дверні блоки, що встановлені на другому поверсі Музею театрального, музичного та кіномистецтва України по вул. І.Мазепи №21, корп.24 у м.Києві відповідають вимогам нормативних документів, чинних на території України. Однак, враховуючи те, що детальні конструктивні характеристики дверних блоків у Договорі підряду №1 від 05.04.2008року, Додаткової угоди №2 від грудня 2009 року відсутні; у Договорі підряду №1 від 05.04.2008року, Додаткової угоди №2 від грудня 2009 року відсутні посилання у відповідності до яких стандартів, ТУ і робочих креслень, затверджених у встановленому порядку, повинні були виготовлятись ПП „Компанія „Технологія розвитку" дверні вироби; в матеріалах справи відсутня супровідна документація на вироби, в якій би були зазначені технічні характеристики виробів, правила монтажу та умови безпечної експлуатації дверних блоків, тому визначити в повному об'ємі якість виробів, їх комплектність та правильність монтажу при дослідженні не вбачається можливим.
Віконні вироби, що влаштовані в приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва України по вул. Івана Мазепи, 21, корп.24 в м. Києві, не відповідають вимогам нормативних документів, а саме: наявність на елементах віконних блоків плям, (віконні вироби, що встановлені на другому поверсі) у кількості 3-х одиниць не відповідає п. 1.1.2 ГОСТ 24404-80 „Изделия из древесины и древесных материалов" та п. 3.67 (таблиця 15) СНиП 3.04.01-87 „Изоляционные и отделочные покрытия"; фарбувальне покриття віконних блоків, що розташовані на першому поверсі в кількості 9 одиниць не відповідають п.3.67 СНиП 3.04.01-87 „Изоляционные и отделочные покрытия"; наявність сколів та тріщин на лицьовій частині елементів віконних блоків не відповідає вимогам пункту 1.1.2. (додатку 2) ГОСТ 24404-80 „Вироби з деревини і деревинних матеріалів. Покриття лакофарбові".
Оскільки, в матеріалах справи відсутня супровідна документація на вироби, в яких було б окрім іншого зазначено вологість поставлених на об'єкт виробів з деревини; були б зазначені технічні характеристики виробів, правила монтажу та умови безпечної експлуатації віконних блоків, тому визначити в повному об'ємі якість виробів, їх комплектність та правильність монтажу при дослідженні не вбачається можливим.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, експертом по питанню п'ятому надано відповідь про те, що в Договорі підряду №1 на виконання капітального ремонту від 05.04.2008 року та в додаткових угодах №1 від 10.11.2008р та №2 за грудень 2008 року відсутні посилання на вимоги нормативних документів щодо якості виконаних робіт, тому відповісти на питання „Чи виконані ПП „Компанія „Технологія розвитку" роботи згідно акту №1 за грудень 2008 року, з відступами від умов договору підряду №1 від 05.04.2008 року, додаткової угоди №2 від грудня 2009 року, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру?" не вбачається за можливе.
Дослідження щодо відповідності влаштованих віконних та дверних блоків у приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва України вимогам нормативних документів, чинних в галузі будівництва на території України наведено у четвертому питанні дослідження.
Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, експертом по питанню шостому надано відповідь про те, що технічний стан дверних блоків, що були встановлені у приміщеннях другого поверху Музею театрального, музичного та кіномистецтва України оцінюється як „добрий". Технічний стан віконних блоків оцінюється як „задовільний". Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року не містить даних про технічний стан виробів після виконання будівельних робіт у приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, тому відповісти на питання шосте, станом на момент обстеження не вбачається за можливе.
Суд, дослідивши висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, приймає його як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки його складено уповноваженою особою ліцензованої установи і яка попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Вимогами статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до імперативних норм статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до вимог договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, то в подальшому він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Ч. 1 статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно ч. 1, 2 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 11.07.2011 № 3282/10-15/5194/11-15, експертом по питанню першому надано відповідь про те, що Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 на суму 246 322,00 грн. з виправленнями, що міститься в матеріалах справи (арк. 41-44), не підписаний і не затверджений підрядником (Компанія „Технологія розвитку"), тому документально не може підтверджувати проведення будівельних робіт у приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва розташованого за адресою: м. Київ, вул. І.Мазепи №21, корп.24, а також по питанню шостому зазначеного висновку, експертом у мотивувальні частині по цьому питанню вказано те, що на час обстеження були представлені дев'ять віконних блоків на першому поверсі, чотири віконних блоків на другому поверсі, сім дверних блоків на другому поверсі, які мають ознаки зносу та роботи по яким недовиконані, що зокрема встановлено і у Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Музею від 25.06.2009, яким встановлено недовиконання робіт по Договору №1 від 05.04.2008, згідно прийнятого акту за грудень 2008 по п.п. 8,9,10,11,12,13 на суму 58 551,00 грн. та безпідставне включення до вартості робіт 24 632,00 грн. єдиного податку.
Відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року до договору №1 від 05.04.2008 підлягає задоволенню в сумі 74 125,40 грн., яку зокрема визнав і відповідач (заборгованість: 157 308,40 грн. -58 551,00 грн. -24 632,00 грн. = 74 125,40 грн.).
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт пені -17 997,80 грн., 43 620,51 грн. -втрати від інфляції за період з 01.09.2011 по вересень 2011 включно, а також 3% річних -13 152,01 грн. за період прострочення з 01.09.2011 по 18.10.2011.
Відповідно до ст. 610, ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт по договору № 1 від 05.04.2008, з урахуванням погодженої сторонами додаткової угоди № 2 до договору № 1 від 05.04.2008, відповідно до умов якої сторони погодили, що оплата виконаних робіт за 2008 рік складає суму у розмірі 157 308,40 грн., буде здійснена в 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень, а відтак суд дійшов висновку про те, що нарахування 3% річних має бути здійснене на визначену судом суму заборгованості з 01.01.2010 по 18.10.2011 (дата, визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування згідно уточнень позовних вимог), а інфляційних втрат -з 01.01.2010 по вересень 2011 року включно (дата, визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування згідно уточнень позовних вимог).
Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає 3 996,68 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
74125.4001.01.2010 - 18.10.20116563 %3996.68
Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає 10 155,18 грн.:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?
01.01.2010 - 30.09.201174125.401.13710155.18
Щодо вимоги про стягнення пені, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобов?язання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкції за порушення виконання зобов?язання має бути вчинене у письмові формі, як того вимагає зазначена норма закону. А оскільки п. 6.1 договору № 1 від 05.04.2008 сторонами погоджено відповідальність позивача за зрив передбаченого цим договором терміну виконання робіт з вини підрядника (позивача), умовами договору № 1 від 05.04.2008 між позивачем та відповідачем не встановлено відповідальності відповідача за несвоєчасну оплату виконаних робіт у вигляді неустойки (пені), а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 17 997,80 грн. пені не є законною, і задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 74 125,40 грн. основного боргу, 10 155, 18 грн. інфляційних втрат та 3 996,68 грн. 3% річних. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Також, позивачем заявлено про відшкодування йому, за рахунок відповідача, понесені ним судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 25 000,00 грн., на підтвердження понесення яких позивачем надано в матеріали справи наступні документи: договір № 30/09/09 від 30.09.2009, який укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2084 від 28.10.2004).
В свою чергу, судом встановлено, що на момент вирішення спору позивачем не подано доказів фактичного пояснення витрат на послуги адвоката в сумі 25 000,00 грн., оскільки жодних документів в підтвердження цього як-то платіжні доручення з відмітками банківської установи про їх сплату, тощо, позивачем не надано, а відтак у суду відсутні підстави для покладення на відповідача не підтверджених належним чином згідно статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України витрат позивача на послуги адвоката в сумі 25 000,00 грн.
Згідно ч. 5 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати по проведенню експертизи покладаються на відповідача пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 882,77 грн. державного мита, 89,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також, враховуючи те, що витрати по оплаті судової експертизи в сумі 6 976,80 грн. були сплачені відповідачем, а позовні вимоги загалом на суму 232 078,72 грн. задоволені судом частково, а саме в сумі 88 277,26 грн., відтак, в тій частині позовних вимог, в яких судом позивачу відмовлено, суд вважає за необхідне в межах наділених Господарським процесуальним кодексом України повноважень щодо розподілу судових витрат стягнути з позивача на користь відповідача 4 323,00 грн. судових витрат по оплаті експертизи.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (код ЄДРПОУ 32071418, місцезнаходження: 01015 м.Київ, вул. Січневого Повстання, 21) на користь Приватного підприємства «Компанія «Технології розвитку»(код ЄДРПОУ 34046933, місцезнаходження: 01024 м. Київ, вул.. Богомольця, 8-А, кв. 31) суму основного боргу в розмірі 70 124 (сімдесят тисяч сто двадцять чотири) грн. 40 коп., а також інфляційних втрат -10 155 (десять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 18 коп. та 3 996 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 68 коп. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита -882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -89 (вісімдесят дев'ять) грн. 76 коп. В іншій частині позову відмовити.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Технології розвитку»(код ЄДРПОУ 34046933, місцезнаходження: 01024 м. Київ, вул.. Богомольця, 8-А, кВ. 31) на користь Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (код ЄДРПОУ 32071418, місцезнаходження: 01015 м.Київ, вул. Січневого Повстання, 21) 4 323 (чотири тисячі триста двадцять три) грн. 00 коп. судових витрат по оплаті експертизи.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення -08.12.2011.