ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 64/33102.12.11
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільська ТЕС
до відповідача: Державного підприємства «Вугілля України»
третя особа: Державне підприємство «Торезантрацит»
про відшкодування збитків 9 114,91 грн.,
Суддя Зеленіна Н.І.,
при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., дов. № 668/22 від 22.09.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 29-12/55Д від 29.12.2010 року,
від третьої особи: не з'явився,
Суть спору:
19.10.2011 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільська ТЕС (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Вугілля України», за участю третьої особи Державного підприємства «Торезантрацит»про відшкодування збитків 9 114,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час постачання відповідачем вугілля (антрацит), відповідно до договору поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 року, працівниками станції «Нижньодніпровський вузол», «Чаплине», «Знам'янка» було складено акти загальної форми № 1780 від 22.12.2010 року, № 9380 від 21.12.2010 року, № 1343 від 20.12.2010 року, № 9379 від 21.12.2010 року, № 28366 від 28.10.2010 року, із яких вбачається, що при зважуванні станцією на тензометричних вагах вантажу, виявлено нерівномірне завантаження маси вантажу по візках, в зв'язку із чим з позивача технологічним центром з оброблення перевізних документів (Тех.ПД-1) було стягнуто кошти за додаткові послуги за усунення нерівномірного завантаження в сумі 9114,91 грн.
Позивач, вважаючи, що внаслідок порушення відповідачем умов завантаження маси вантажу по візках, йому відповідно до ст.ст. 623 ЦК України та 225 ГК України було завдано збитків в сумі 9114,91 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 року порушено провадження у справі № 64/331, розгляд справи призначено на 04.11.2011 року.
Ухвалою суду від 04.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.12.2011 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача та залучено до участі у справі ДП «Торезантрацит»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
28.11.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшов лист про неможливість виконати вимоги ухвали суду від 04.11.2011 року у зв'язку із ненаданням позивачем третій особі копії позовної заяви.
01.12.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв'язку із тим, що ДП «Вугілля України»виступає постачальником, але не може контролювати рівномірність завантаження вугільної продукції, яку відвантажує вантажовідправник.
У судовому засіданні 02.12.2011 року представник позивача позов позовні вимоги підтримав та надав суду докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.
У судовому засіданні 02.12.2011 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
У судове засідання 02.12.2011 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні 02.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
01.02.2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(правонаступником якого є позивач - ПАТ «Центренерго») (за договором - Покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(за договором - Постачальник) було укладено Договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН (надалі - Договір).
Предметом договору є поставка Постачальником Покупцю вугільної продукції та прийом і оплата Покупцем вугілля (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно із розділом 3 договору Постачальник зобов'язаний поставити вугілля на умовах цього договору; скласти, підписати з свого боку і передати покупцю для підписання акт приймання-передачі та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.
Відповідно до п. 5.1. Договору на взаємовідносини сторін розповсюджуються вимоги Статуту залізниць України та нормативно правових актів, виданих відповідно до Статуту.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що Покупець оплачує Постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у додатку до Договору вартості поставки. Залишкові 10% вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання - передачі вугілля.
Відповідно до умов договору на адресу ВАТ «Центренерго»Трипільська ТЕС у листопаді 2010 року за залізничною накладною № 52956337 надійшли вагони з вугіллям №№ 68744564, 65289035, у грудні 2010 року за залізничною накладною № 52255291 надійшов вагон з вугіллям № 68060771 та за накладною № 52255307 надійшов вагон з вугіллям № 61852919.
Згідно із абз. 9 п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до абз. 2 п. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Так, при перевірці маси вантажу вагонів з вугіллям №№ 68744564, 65289035, 68060771, 61852919 на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол»було здійснено зважування на тензометричних вагах вагону № 68060771, на станції Чаплине було здійснено зважування вагону № 61852919, на станції Знам'янка було здійснено зважування вагонів №№ 68744564, 65289035 та виявлено нерівномірне завантаження вагонів вантажем, що підтверджується актами загальної форми № 1780 від 22.12.2010 року, № 9380 від 21.12.2010 року, № 1343 від 20.12.2010 року, № 9379 від 21.12.2010 року, № 28366 від 28.10.2010 року.
Засвідчені копії вказаних актів загальної форми містяться в матеріалах справи.
Згідно із абз. 13 п. 6 Статуту залізниць України правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів;
Згідно із абз. 18 п. 6 Статуту залізниць України технічні умови навантаження і кріплення вантажів - обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів (далі - Технічні умови).
Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 344 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до абз. 12 п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу № 334 від 28.05.2002 року акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Під час постачання відповідачем вугілля, працівниками залізничних станцій «Нижньодніпровський вузол», «Чаплине», «Знам'янка»було складено акти загальної форми № 1780 від 22.12.2010 року, № 9380 від 21.12.2010 року, № 1343 від 20.12.2010 року, № 9379 від 21.12.2010 року, № 28366 від 28 жовтня 2010 року, із яких вбачається, що при зважуванні станцією на тензометричних вагах вантажу, виявлено нерівномірне завантаження маси вантажу по візках.
Відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 року № 644 остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
З одержувача вантажу, а саме - Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»технологічним центром з оброблення перевізних документів (Тех.ПД-1) було стягнуто кошти за додаткові послуги за усунення нерівномірного завантаження, що підтверджується документами ТЕХ-ПД, а саме: накопичувальними картками №№ 25121995, 24121989, 02111686 та переліками №№ 0411, 2412, 2412, що містяться матеріалах справи.
Зайво сплачені додаткові витрати Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»у розмірі 9114,91 грн. були утримані залізницею через неналежне виконання відповідачем к зобов'язань, а отже підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до п. 3.1.2. Договору Постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.
Заперечення відповідача про те, що договором не передбачено обов'язок постачальника завантажувати вугілля рівномірно та нести відповідальність за його нерівномірне завантаження не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 8.2. договору у випадках, які не врегульовані умовами цього договору, сторони керуються діючим законодавством України.
Також, відповідно до п. 5.1. Договору на взаємовідносини сторін розповсюджуються вимоги Статуту залізниць України та нормативно правових актів, виданих відповідно до Статуту.
Таким чином, позивачем правомірно пред'явлено позов до відповідача на підставі вимог Статуту залізниць України та нормативно правових актів, виданих відповідно до Статуту.
Суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача зайво сплачених додаткових витрат в сумі 9114,91 грн. доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 00131334) зайво сплачені додаткові витрати в сумі 9114,91 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 00131334) державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна