ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/194
07.12.11
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»
про
стягнення 45 196,03 грн.
Представники сторін:
від позивача
не з'явились
від відповідача
Кліщ А.О. - представник за довіреністю.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення пені у розмірі 14 536,56 грн., 3% річних у розмірі 7 674,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 22 984,98 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору від 01.01.2008 р. № 11323, у відповідача виник борг у розмірі 137 921,57 грн., який підлягає стягненню в примусовому порядку на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 № 1/216. Оскільки відповідач рішення суду № 1/216 станом на момент подачі позову, а ні в добровільному, а ні в примусовому порядку не виконав, то позивач нарахував на вказану суму боргу 3% річних, інфляційні втрати і пеню та просить їх стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2011 р. провадження у справі № 56/194 зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 1/216-10/288 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»137 921,57 грн.
21.11.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 56/194, при цьому до клопотання про поновлення провадження у справі позивачем додано копію рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. у справі № 1/216-10/288 та копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р. у справі № 1/216-10/288.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що були підставою для зупинення провадження у справі, господарський суд поновлює провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 р. поновлено провадження у справі № 56/194 та призначено її до розгляду на 07.12.2011 р.
07.12.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 07.12.2011 р. з'явився представник відповідача та підтримав подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про припинення провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки до суду не повідомив. про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового зв'язку.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про припинення провадження у справі суд відмовляє в його задоволенні, оскільки у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Предмет позову - це вимога, з якою позивач звернувся до відповідача, а підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Так як, рішення суду у справі № 1/216 є підставою позову, тобто тією фактичною обставиною справи на якій ґрунтується вимоги позивача, а не предметом позову, тому клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»(надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(надалі - відповідач, виконавець) був укладений договір про надання послуг №11323 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1., якого позивач зобов'язався надати комплекс послуг з передпродажної підготовки та стимулюванню збуту товарів, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 137 921,57 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг № 11323 від 01.01.2008 р. задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 р. у справі № 1/216 скасовано, а справу № 1/216 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справі № 1/216 присвоєно порядковий номер № 1/216-10/288.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. у справі № 1/216-10/288, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р., у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 137 921,57 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг № 11323 від 01.01.2008 р. відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 137 921,57 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг № 11323 від 01.01.2008 р. Господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд виходили з того, що згідно пункту 4.1. договору, після наданих відповідних послуг, виконавець надсилає та/або вручає замовнику два примірники акту прийому - передачі наданих послуг, з обов'язковою фіксацією моменту передачі акту замовнику. Таким чином, умовами договору чітко встановлено та сторонами узгоджено, що на виконавця, після надання останнім послуг за договором, покладається обов'язок надіслати та/або вручити замовнику два примірники акту прийому - передачі наданих послуг, з обов'язковою фіксацією моменту передачі акту замовнику. Судами встановлено, що в підтвердження виконаних послуг за договором виконавець склав акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 94736266 від 31.10.2008 р. на суму 121 349,10 грн., № 94766530 від 30.11.2008 р. на суму 8 555,23 грн. та № 94779170 від 31.12.2008 р. на суму 8 017,24 грн., а всього на суму - 137 921,57 грн. Так як, відповідні акти відповідач не оплатив, виконавець надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за надані послуги на суму 137 921,57 грн. разом з актами приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 94736266 від 31.10.2008 р. на суму 121 349,10 грн., № 94766530 від 30.11.2008 р. на суму 8 555,23 грн. та № 94779170 від 31.12.2008 р. на суму 8 017,24 грн. Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 12.06.2009 р. підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення (копія повідомлення міститься в справі).
Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Так, при вирішенні справи № 1/216-10/288 суд встановив, що позивачем до суду не представлено достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт виконання позивачем, як виконавцем за договором, взятих на себе зобов'язань в частині надсилання та/або вручення замовнику двох примірників акту прийому - передачі наданих послуг, з обов'язковою фіксацією моменту передачі відповідних актів замовнику, оскільки, з наданих до матеріалів претензії № 1433 від 10.06.2009 р., опису вкладення у цінний лист та актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 94736266 від 31.10.2008 р. на суму 121 349,10 грн., № 94766530 від 30.11.2008 р. на суму 8 555,23 грн. та № 94779170 від 31.12.2008 р. на суму 8 017,24 грн. в цілому, а тому, суд не може дійти висновку, про виконання виконавцем, на підтвердження обставин надання замовнику відповідних послуг за договором, факту надсилання та/або вручення замовнику двох примірників акту прийому - передачі наданих послуг, з обов'язковою фіксацією моменту передачі відповідних актів замовнику.
А тому, вирішуючи спір в межах розгляду справи № 1/216-10/288, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості за договором щодо не оплати наданих позивачем послуг за договором по неоплаченим актам приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 94736266 від 31.10.2008 р. на суму 121 349,10 грн., № 94766530 від 30.11.2008 р. на суму 8 555,23 грн. та № 94779170 від 31.12.2008 р. на суму 8 017,24 грн., а в цілому на загальну суму - 137 921,57 грн. є необґрунтованими, оскільки обов'язок щодо оплати замовником відповідних актів є таким, що не наступив.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
За ст. ст. 216, 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.2. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за надані послуги, виконавець має право стягнути із замовника пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день такої прострочки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 р. № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 р. (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат здійснюється на суму основної заборгованості.
Так як, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р., у справі № 1/216-10/288, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 137 921,57 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг № 11323 від 01.01.2008 р. відмовлено повністю, як такої, що не настала, а тому з боку відповідача відсутнє порушення умов договору, та, в свою чергу, підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних.
Враховуючи викладене вище, та ту обставину, що рішення у справі № 1/216-10/288 має преюдиційне значення для даної справи, а тому позовну вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 45 196,03 грн. відмовити повністю.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд»суму надмірно сплаченого державного мита у розмірі 0,39 (нуль) грн. 39 коп.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Джарти
Дата складення повного рішення 08.12.2011 року