ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/20330.11.11
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
простягнення страхового відшкодування в сумі 9 872,42 грн.,
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1., представник за довіреністю;
від відповідача -ОСОБА_2.,представник за довіреністю.
У жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі -відповідач) про стягнення страхового відгодування у сумі 9 872,42 грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування №05-К/022818 від 09.10.2007 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «ГАЗ31105»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу № 2253 від 06.09.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 порушено провадження у справі № 34/203 та призначено її розгляд на 09.11.2011.
У судове засідання 09.11.2011 повноважний представник відповідача не зявився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду про час та місце його проведення. Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений.
Ухвалою суду від 09.11.2011 розгляд справи було відкладено на 30.11.2011.
Відповідач позов визнав частково в сумі 9 342,52 грн., за мінусом 529,90 грн., про що надав лист № 10277-21 від 06.10.2011 відповідь на претензію позивача № 2253 від 06.09.2011 про виплату страхового відшкодування за спірним страховим випадком. Заперечення в частині невизнаної суми мотивував тим, що він відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, проте позивач не відняв від суми реальних збитків коефіцієнт фізичного зносу.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення позову у визнаній відповідачем сумі не заперечував. У зв'язку із чим просив задовольнити позов у сумі 9 342,52 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 01.09.2008 №10/5214 та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 29.08.2008 у адміністративній справі № 3-27227/08, 26.08.2008 в м. Києві по вул. Жмеринська була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ГАЗ31105»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_4. із автомобілем «ВАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. вимог пунктів 10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 01.09.2008 №10/5214 та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.08.2008 у адміністративній справі № 3-27227/08. Вказаною постановою суду ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ГАЗ31105».
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування №05-К/022818 від 09.10.2007, укладеного між АСТ «Аис-Поліс» та ОСОБА_4.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу з протоколу №38 чергових загальних зборів Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»від 30.04.2010 вирішено змінити найменування Товариства з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»; протоколом №40 позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий стандарт»від 15.03.2011 вирішено з 12 квітня 2011 року змінити найменування Товариства з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт».
Відтак судом встановлено факт зміни найменування позивача.
За вищезазначеним договором страхування та страховим актом № 2139-2423/08 від 14.10.2008 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «ГАЗ31105»у сумі 9 872,42 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_4. підтверджується платіжним дорученням №7778 від 21.10.2008.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9 872,42 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» встановлена у судовому порядку.
Відтак, ОСОБА_3. є особою відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ГАЗ31105»у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»ОСОБА_3. була застрахована у відповідача на підставі Полісу № ВВ/4260515, відповідно до якого ПАТ «УСК «Гарант-Авто» взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «ВАЗ 21061», -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВВ/4260515,) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2 Договору), строк дії з 02.04.2008 до 01.04.2009.
06.09.2011 позивачем було подано до відповідача вимогу №2253 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВВ/4260515, в сумі 9 872,42 грн. До вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВВ/4260515. У матеріалах справи містяться докази отримання вказаної вимоги разом з додатками відповідачем (повідомлення про вручення поштового відправлення № 82346394 від 13.09.2011).
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції Закону № 1961, що діяла станом на момент отримання відповідачем заяви-вимогу № 2253 від 06.09.2011) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до звіту № 3802 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ГАЗ 31105 вих. 4219/09/08 від 23.09.2008 (далі -Звіт), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «ГАЗ31105»у результаті його пошкодження при ДТП складає 10 414,35 грн.
Разом з тим, відповідно до частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Реальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю «ГАЗ31105», склав 10 101,18 грн., відповідно до рахунка №102 від 25.09.2008, копія якого міститься в матеріалах справи, і на підставі якого позивач здійснював страхову виплату своєму страхувальнику -потерпілій особі.
Як убачається з вказаного рахунку вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту складає 3 785 грн. З вищевказаного Звіту вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу складових досліджуваного транспортного засобу (пошкодженого автомобіля) складає 0,14.
Відтак, вартість складових, які підлягають заміні під час ремонту автомобіля «ГАЗ31105», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 3255,10 грн. (3 785 грн. -(3 785 грн. х 0,14)). Тобто, різниця між вартістю складових без урахування коефіцієнту фізичного зносу та з урахуванням такого коефіцієнту складає 529,90 грн. (3 785 грн. х 0,14).
Таким чином, відповідач у листі № 10277-21 від 06.10.2011 відповіді на претензію позивача № 2253 від 06.09.2011 (яку суд розцінив, як заяву на виплату страхового відшкодування) правомірно, у відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зменшує суму страхової виплати (страхового відшкодування) на 529,90 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 9 342,52 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, ідентифікаційний код 22229921) страхове відшкодування у розмірі 9 342 (дев'ять тисяч триста сорок дві) грн. 52 коп., 96 (дев'яноста шість) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяСташків Р.Б.