ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/44731.10.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До відповідача Науково-виробничого проектно-будівельного об'єднання «Будпластик»у формі товариства з обмеженою відповідальністю
Про стягнення 4300,89 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача ОСОБА_3 -за дов.
Обставини справи:
До господарського суду м. Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до науково-виробничого проектно-будівельного об'єднання «Будпластик»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 4300,89 грн., а саме: 3000 грн. боргу, 1047,90 грн. інфляційних та 252,99 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо надання проекту землеустрою виділеної позивачу земельної ділянки, чим порушено право позивача.
Ухвалою суду від 06.10.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/447, розгляд останньої призначено на 31.10.2011 р..
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що ним було складено проект землеустрою на виконання умов договору, однак з вини позивача, який не виконав умови технічного завдання, отримати необхідні погодження проекту не вдалося, а тому підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати відсутні.
Представники позивача у судове засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
08.12.2008 р. між науково-виробничим проектно-будівельним об'єднанням «Будпластик»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (виконавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовником) було укладено договір № 339-Ж (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2 га замовнику для здійснення підприємницької діяльності за рахунок земель СП «Коопзаготпромторг»на території Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Відповідно до п. 2.1 Договору роботи мають бути виконані у строк до 08.03.2009 р..
Згідно з п. 2.3 Договору умовою оплати є попередня оплата 50 відсотків, що складає 3000 грн.
Виконавцем були виконані роботи з складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовнику площею і при цьому було встановлено, що площа земельної ділянки становить 2,4275 га.
05.01.2009 р. сторонами було підписано технічне завдання, п. 12.1 якого передбачено, що замовник зобов'язаний надати, зокрема, попередні висновки про погодження відведення земельної ділянки, матеріали, що обґрунтовують розмір земельної ділянки.
30.04.2009 р. замовник направив виконавцю претензію з вимогою у п'ятиденний термін виконати зобов'язання за Договором.
08.05.2009 р. листом № 52 виконавець повідомив замовника про те, що внаслідок збільшення розміру земельної ділянки, що відводиться, попередні висновки та погодження втратили чинність.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Отже, оскільки обов'язок виконавця щодо складання проекту обумовлений виконанням замовником обов'язку надати попередні висновки про погодження відведення земельної ділянки, зобов'язання є зустрічними.
Доказів отримання замовником попередніх висновків та надання їх виконавцю, як передбачено технічним завданням, суду не надано.
В силу ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, відповідач не виконав свого обов'язку щодо складання проекту землевідведення у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо надання необхідних документів.
За таких обставин, правові підстави для стягнення сплачених коштів та покладення на відповідача відповідальності за порушення строку виконання робіт відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем у 2010 році було виготовлено та надано в матеріали справи проект землеустрою земельної ділянки площею 2,4275 га в оренду ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності за рахунок земель СП «Коопзаготпромторг»на території Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Порушення строків виконання зобов'язання обумовлено зустрічним порушенням позивача, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем не доведене порушення його прав зі сторони відповідача, а тому підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати, інфляційних та трьох процентів річних відсутні.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 02.12.2011 р.