ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/34607.11.11
За позовом Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна»
Про стягнення 186204,35 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1. -за дов. б/н від 29.08.11 р.
від відповідача -ОСОБА_2. -за дов. б/н від 12.10.2011 р. ОСОБА_3. (за дов.)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Інсталпласт-ХВ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна»про стягнення 194120,32 грн., а саме: 186204,35 грн. заборгованості, 1320,35 грн. трьох процентів річних, 3713,15 грн. інфляційних, 2882,47 грн. пені за договором поставки № 08052 від 01.06.2010 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 01.09.2011 р. порушено провадження у справі № 6/346 та призначено розгляд останньої на 26.09.2011 р..
У судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про продовження строку вирішненя спору на п'ятнадцять днів.
Ухвалою суду від 20.10.2011 р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2011 р..
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача тільки суму основного боргу 186210,53 грн.. Таким чином, вимоги про стягнення 1320,35 грн. трьох процентів річних, 3713,15 грн. інфляційних та 2882,47 грн. пені судом не розглядаються.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив зазначивши, що оскільки умовами договору не визначено строк оплати і до порушення провадження у справі позивач не пред'являв йому вимогу щодо сплати заборгованості, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01.06.2010 р. між приватним підприємством «Інсталпласт-ХВ»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна»(покупцем) було укладено договір поставки № 08051 (далі - Договір), згідно з підпунктом 1.1 якого покупець замовляє, а постачальник поставляє покупцю в зазначену ним торгову точку або на склад товар, який покупець зобов'язується прийняти та сплатити у строк та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до підпунктом 1.3 Договору умови поставки товарів та взаємовідносини сторін визначаються в річні угоді, яка є додатком №1 до Договору.
Також, згідно з підпунктом 3.2 Договору, строки оплати є предметом регулювання вищевказаної річної угоди.
Відповідну річну угоду сторонами, яка є додатком № 1 до Договору, сторонами було укладено 01.06.2010 р. (далі -Річна угода).
Відповідно до п. 6.1, 6.2 Річної угоди вона є невід'ємною та інтегрованою частиною Договору та укладена на період з 01 червня 2010 р. по 31.12.2010 р.. У випадку, якщо сторони не укладуть нову річну угоду з 01 січня 2011 р., дія Річної угоди продовжується до моменту укладення нової річної угоди, але не довше ніж до 31 березня 2011 р..
Нової річної угоди з 01.01.2011 р. сторонами не було укладено, у зв'язку з чим термін дії Річної угоди становив з 01.06.2010 р. по 31.03.2011 р..
Таким чином, визначення строку оплати за поставками, які були здійснені до 31.03.2011 р., здійснюється виходячи з умов Договору та Річної угоди, як невід'ємної частини Договору. Оскільки умови Договору, які були встановлені Річною угодою, з 01.04.2011 р. припинили свою дію, вони не підлягають застосуванню для врегулювання відносини між сторонами, що мали місце після 31.03.2011 р..
Предметом стягнення за позовом є вартість товару, що був поставлений відповідачу 29.08.2010 р. (видаткова накладна № 4847), та вартість товару, що був поставлений у квітні 2011 р. (видаткова накладна № 1669 від 14.04.2011 р., видаткова накладна № 1671 від 14.04.2011 р., видаткова накладна № 1672 від 14.04.2011 р., видаткова накладна № 1673 від 145.04.2011 р., видаткова накладна № 1765 від 18.04.2011 р., видаткова накладна № 16572 від 29.04.2011 р.). Відповідач не заперечує отримання товару за вищевказаними накладними і даний факт не є спірним.
Всього за видатковими накладним № 1669 від 14.04.2011 р., № 1671 від 14.04.2011 р., № 1672 від 14.04.2011 р., № 1673 від 145.04.2011 р., № 1765 від 18.04.2011 р. та № 16572 від 29.04.2011 р. позивача поставив відповідачу товару на суму 124796,23 грн., який на даний час є не оплачений.
Як зазначено вище, до 31.03.2011 р. строк оплати товару врегульовувався умовами Договору, викладеними у Річній угоді, підпунктом 2.1 якої було встановлено, що оплата поставлених покупцю товарів здійснюється протягом 90 календарних днів з дати прийому товару та за умови отримання належним чином оформлених документів, зокрема накладної, що узгоджена після другого етапу приймання згідно з п. 5 Договору.
У той же час, після припинення дій з 01.04.2011 р. даних умов сторони нової річної угоди не уклали і будь-яким іншим чином не врегулювали строк оплати поставленого товару. За таких обставин, з 01.04.2011 р. строк оплати за Договором не встановлений, у зв'язку з чим при визначенні строку виконання зобов'язання підлягають застосування правила, встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України. Зокрема, згідно з даною нормою, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідна вимога позивачем була направлена відповідачу 24.10.2011 р. і отримана останнім 25.10.2011 р.. Таким чином, зобов'язання з оплати отриманого товару повинно було бути виконаним до 01.11.2011 р., тобто простроченим з 02.11.2011 р..
У той же час, в силу ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, визначення порушеного права і, відповідно, можливість його захисту чи відновлення у судовому порядку, повинно здійснюватись станом на час звернення до суду.
Оскільки позов подано до суду 30.08.2011 р., враховуючи не встановлення Договором строку оплати та відсутності відповідної вимоги позивача, діями відповідача не були порушені права позивача щодо своєчасного отримання вартості поставленого у квітні 2011 р. товару на суму 124796,23 грн., що, в свою чергу, є підставою для відмови у позові в цій частині.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 61414,3 грн..
Предметом стягнення 61414,3 грн. є вартість товару, поставленого 29.08.2010 р. за видатковою накладеною № 4847.
Станом на серпень 2010 р. умови оплати за Договором були врегульовані Річною угодою, підпунктом 2.1 якої було передбачено, що оплата поставлених покупцю товарів здійснюється протягом 90 календарних днів з дати прийому товару та за умови отримання належним чином оформлених документів, зокрема накладної, що узгоджена після другого етапу приймання згідно з пунктом 5 Договору.
Пунктом 5 Річної угоди є порядок узгодження замовлення, яке, згідно з підпунктом 5.1 Договору, є підставою для поставки товару та прийняття його покупцем та сплати.
Замовлення вважається повністю виконаним у випадку, якщо в результаті приймання товару визначена повна відповідність кількості прийнятого товару згідно з пунктом 6 Договору (підпункт 5.5 Договору).
Пункт 6 Договору врегульований порядок поставки товару. Відповідно до даного порядку передбачено здійснення покупцем приймання товару за кількістю та якістю в два етапи (підпункт 6.4 Договору).
Таким чином, виходячи з погодженим сторонами порядком, початком перебігу 90 календарних днів є узгодження накладної після другого етапу приймання.
На другому етапі приймання покупець перевіряє товар, перевіряючи кількість товару та наявність зовнішніх дефектів. Приймання за якістю та кількістю проводиться безпосередньо покупцем без присутності представника постачальника. Сторони домовились, що постачальник погоджується на здійснення одностороннього приймання товару покупцем та згоду за результатами такого приймання (підпункт 6.10 Договору).
У випадку виявлення покупцем товару неналежної якості, покупець вносить відповідний запис на своєму екземплярі акту приймання товару та складає протокол про невідповідність заявленої моделі та надсилає його постачальнику (підпункт 6.11 Договору).
Також сторони домовились, що присутність представника постачальника під час складання покупцем протоколу невідповідності не є обов'язковою, якщо сторони не погодяться між собою про інше. Сторони домовились, що постачальник цим погоджується на одностороннє складання протоколу невідповідності та визнає висновки, що в ньому зроблені (підпункт 6.17 Договору).
Підпунктом п. 6.18 Договору на покупця покладено обов'язок скласти протокол невідповідності та надіслати другий його екземпляр постачальнику протягом 3 робочих днів з дати поставки товару.
Наслідком надсилання вказаного протоколу невідповідності покупцем є обов'язок постачальника на підставі даного протоколу надати коригувальні документи (п. 6.19 Договору).
Під час приймання відповідачем товару на другому етапі, поставленого 29.08.2010 р. за видатковою накладеною № 4847, ним виявлено невідповідність по якості одного трійника, артикул 10354484, поставку на одну одиницю у меншій кількості труби, артикул 10354190, та поставку у більшій кількості на одну одиницю коліна, артикул 10354344.
У зв'язку з цим відповідачем було зроблено відповідний запис на накладній № 4847 та складено 30.08.2010 р. протокол про невідповідність, у якому вказані наведені недоліки. Цього ж дня (30.08.2010 р.) даний протокол факсимільним зв'язком було надіслано позивачу, про що свідчить звіт про відправку на номер факсу, вказаний позивачем у Договорі у своїх реквізитах.
Можливість надсилання документів, пов'язаних з виконанням Договору, за допомогою факсимільного зв'язку, передбачена підпунктом 13.3 Договору. При цьому відбиток факсимільного апарату відправника (підтвердження про відправку факсу), який містить дату, номер факсу одержувача і відмітку про успішне проходження факсу, є достатнім підтвердженням передачі документів за допомогою факсимільного зв'язку і можуть бути використані в якості письмових доказів у суді.
За таких обставин суд приймає як допустимий доказ у розумінні ст. 34 ГПК України наданий відповідачем звіт про відправку як доказ надсилання протоколу про невідповідність.
В свою чергу, позивач коригувальних документів відповідачу не надав, що свідчить про не узгоджена накладної після другого етапу приймання.
Таким чином, оскільки, як зазначено вище, початком перебігу 90 календарних днів оплати за накладною № 4847 є її узгодження після другого етапу приймання, яке повинно бути здійснено шляхом надання позивачем коригувальних документів (підпункт 6.19 Договору), що останнім не було здійснено, відсутні підстави вважати завершеним другий етап приймання і, відповідно, настання строку оплати.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що строк оплати товару на суму 61408,12 грн. не наступив.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 02.12.2011 р.