ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/39422.11.11
За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” м. Києва
до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Києва
про відшкодування шкоди, ціна позову 19035,72 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Кравченко С.О.,
від відповідача Лата А.Ф.
у жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ПЗУ Україна” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 30 липня 2008 р. на перехресті вулиць Гоголя та Жовтневої революції у місті Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Renault Kangoo”, д.н. НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Дунапак Україна” під керуванням ОСОБА_1 та “Volkswagen Golf”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_2.
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Renault Kangoo”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 21570,59 грн.
Позивач, як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Renault Kangoo”, відповідно до умов укладеного з ним договору № 021.40690.2022 добровільного страхування наземного транспорту від 20 лютого 2008 р. страхове відшкодування у розмірі 19035,72 грн.
З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 19035,72 грн. шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не мав підстав для виплати страхового відшкодування за договором, а тому не набув право вимоги до нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 30 липня 2008 р. на перехресті вулиць Гоголя та Жовтневої революції у місті Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Renault Kangoo”, д.н. НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Дунапак Україна” під керуванням ОСОБА_1 та “Volkswagen Golf”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_2.
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Renault Kangoo”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 21570,59, яку визначено на підставі звіту про оцінку автомобіля та калькуляції № 482 від 12 серпня 2008 р.
Позивач як страховик за договором № 021.40690.2022 добровільного страхування наземного транспорту від 20 лютого 2008 р. згідно з платіжним дорученням № 12530 від 9 жовтня 2008 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Renault Kangoo” страхове відшкодування розмірі 19035,72 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу за вирахуванням франшизи.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Відповідно до постанови Білозерського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2008 р. дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу “Volkswagen Golf”, д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2. якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. як власника автомобіля “Volkswagen Golf”, д.н. НОМЕР_2, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6984791 на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.
Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані Товариству з обмеженою відповідальністю “Дунапак Україна” збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договору добровільного страхування наземного транспорту № 021.40690.2022 від 20 лютого 2008 р. перейшло право вимоги, яке Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунапак Україна” мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті за страховим відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підлягає стягненню 19035,72 грн. шкоди.
Відмова у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування за наявності відповідних була правом, а не обов'язком позивача у справі. Сама по собі відсутність підстав для виплати такого відшкодування не позбавляє позивача як особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на підставі ст. 1191 ЦК України права зворотної вимоги до винної особи або до страховика цієї особи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (відповідача у справі).
Тому доводи відповідача про відсутність у нього перед позивачем зобов'язання з приводу відшкодування шкоди, заподіяної спірним ДТП, є необгрунтованими.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” м. Києва задовольнити
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код 20782312) 19035,72 грн. шкоди, 190,36 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар