ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/18529.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 10 278,21 грн., -
Суддя Морозов С.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №16 від 25.01.2011р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 29 листопада 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(надалі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі - Відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 10 278,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем за полісом № ВС/5895470.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справі був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою від 20.10.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.11.2011р. В судовому засіданні 15.11.2011р. було оголошено відкладення слухання справи до 29.11.2011р. у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
31 липня 2009 року між Позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту №206-03295-09 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір страхування).
Об'єктом Договору страхування є транспортний засіб «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Транспортний засіб «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія міститься в матеріалах справи).
Вказаний транспортний засіб Позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових випадків, зокрема -пошкодження, знищення або втрата внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 19.01.2010р. на вул. Артема, 47 в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 і автомобіля «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_4.
В результаті ДТП автомобіль «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я ОСОБА_3 (копія довідки в справі).
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_3 мав законне право на керування автомобілем «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 в якому зазначено, про право останнього на керування автомобілем «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія листа в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди Позивачем було складено Страховий акт №11999/206 від 18.02.2010р. (копія міститься в матеріалах справи) згідно якого, сума, що підлягає до виплати Страхувальнику встановлюється в розмірі 10 278,21 грн.
За заявою Страхувальника від 20.01.2010р. (копія міститься в матеріалах справи) страхове відшкодування Позивачем було перераховано на користь ТОВ «Ніко-Україна»в розмірі 8 621,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №238 від 08.04.2010р. (копія платіжного доручення в справі). Сума в розмірі 1 657,15 грн. була відрахована від суми страхового відшкодування як страховий платіж за період з 07.05.2010р. по 06.08.2010р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом укладення з Відповідачем Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5895470 (тип договору -3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Відповідачем з ОСОБА_4 Полісу № ВС/5895470 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4, транспортного засобу «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Позивачем було перераховано на користь ТОВ «Ніко-Україна», згідно заяви Страхувальника, страхове відшкодування в розмірі 8 621,06 грн. Сума в розмірі 1 657,15 грн. була відрахована від суми страхового відшкодування як страховий платіж за період з 07.05.2010р. по 06.08.2010р. Отже загальна сума сплаченого Позивачем Страхувальнику страхового відшкодування складає 10 278,21 грн. (проведена виплата в сумі 8 621,06 грн. + вирахуваний страховий платіж в сумі 1 657,15 грн.)
Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 02.02.2011р. Відповідачу була направлена вимога на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №14/2-020211/13 на суму 10 278,21 грн. Позивач зазначає, що Відповідач на відповідну вимогу ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, враховуючи ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом № ВС/5895470 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 33 000,00 грн., а також франшизу в розмірі 0,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті Відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4, транспортного засобу «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3, складає 10 278,21 грн.
На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу Відповідачем на рахунок Позивача не проведена, а тому, у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі -10 278,21 грн.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 338,80 грн. (102,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, р/р №26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (ідентифікаційний код: 33831166, адреса: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, р/р 26502301310784 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) грошові кошти: основного боргу -10 278,21 грн. (десять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 21 копійку) та судові витрати: державного мита -102,80 грн. (сто дві гривні 80 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення - 01.12.2011р.