ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/32614.11.11
За позовомПриватного акціонерного товариства «Київстар»
ДоФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Простягнення 8 574,48 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дудка Т.М. -дов. № б/н від 16.05.2011 року;
Приватне акціонерне товариство «Київстар»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 458,72 грн. -основного боргу, 96,99 грн. -пені та 18,77 грн. -3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Договору № 27/КифКм про надання телекомунікаційних послуг від 11.02.2010 року, позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте відповідач за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8 458,72 грн.
Ухвалою від 29.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2011 року.
В судовому засіданні 16.09.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 10.10.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні подав заперечення на відзив, згідно з якими позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні 10.10.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Крім того, в судовому засіданні 10.10.2011 року представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/326, яке судом розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні 10.10.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 31.10.2011 року.
24.10.2011 року представник відповідача подав через канцелярію суду доповнення до відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011 року подав заперечення на доповнення до відзиву на позову заяву та надав усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 31.10.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 31.10.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.11.2011 року.
11.11.2011 року представник відповідача подав через канцелярію суду письмові заперечення на позову заяву.
Представник позивача в судове засідання 14.11.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 14.11.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 14.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -
11 лютого 2010 року між Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київстар»(далі -виконавець, позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі -споживач, відповідач) було укладено Договір № 27/КифКм (далі -Договір), згідно пункту 1.1 якого на підставі виданих згідно з законодавством України ліцензій на здійснення діяльності у галузі зв'язку та у відповідності до домовленостей, досягнутих між сторонами, виконавець надає абоненту замовлені абонентом телекомунікаційні послуги в обсягах, замовлених абонентом, з технічними характеристиками та на умовах, які викладені у відповідних додатках до цього Договору, а абонент оплачує вартість таких телекомунікаційних послуг у порядку, передбаченому цим Договором та відповідними додатками до нього.
Відповідно до пункту 1.3 Договору до телекомунікаційних послуг, що можуть надаватись за цим Договором, якщо вони замовлені абонентом, відносяться наступні послуги виконавця:
- послуги фіксованого телефонного зв'язку: міжнародного та міжміського зв'язку на території України; надання послуг у мережах місцевого телефонного зв'язку на території України;
- надання у користування каналів електрозв'язку;
- постійний доступ до інтернет;
- послуги з передавання даних;
- інші послуги, замовлені абонентом та зазначені в додатках до цього Договору.
Згідно з пунктом 2.1.2 Договору виконавець зобов'язується надавати абоненту послуги згідно з умовами, зазначеними в цьому Договорі, відповідних додатках до цього Договору та згідно з чинними нормативно -правовими актами України.
Пунктом 2.2.3 Договору сторони узгодили, що абонент зобов'язаний щомісячно на підставі відповідних рахунків, наданих виконавцем, оплачувати послуги виконавця у повному обсязі шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок виконавця до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем. У разі неотримання рахунку,звернутися до виконавця за інформацією про нарахування.
Відповідно до пункту 2.3.3 Договору виконавець має право скорочувати перелік або припиняти надання послуг/ окремих послуг абоненту, у випадку порушення ним умов цього Договору, Додатків, Правил, інших чинних нормативно-правових актів України в сфері телекомунікацій.
Згідно з пунктом 2.3.7 Договору виконавець має право скорочувати або припиняти надання послуг/ окремих послуг у разі якщо абонент не погасив заборгованість перед виконавцем у наступному порядку:
- у разі якщо абонент не оплатив послуги/окремі послуги в установлений строк, виконавець має право надіслати йому письмове попередження із зазначенням кінцевого строку оплати послуг і, в разі неотримання виконавцем підтвердження про здійснення оплати абонентом у встановлений у правилах в залежності від типу/виду телекомунікаційних послуг строк (п.114, п.187 Правил), після зазначеного у попередженні виконавця строку оплати, виконавець має право скоротити або припинити надання послуг/окремих послуг абоненту;
- якщо стосовно окремих послуг строк для надання виконавцю підтвердження про здійснення оплати абонентом таких послуг не зазначений у Правилах, інших чинних нормативно-правових актах України в сфері телекомунікацій, таким строком є строк в 10 календарних днів;
- ненадходження протягом місяця після зазначеного у попередженні виконавця строку для оплати послуг підтвердження про погашення заборгованості абонентом може бути підставою для розірвання виконавцем договору в односторонньому порядку;
- на оплату абонентом послуг виконавця належним чином у відповідності до умов цього Договору;
- виконавець має також інші права, передбачені чинним законодавством України та цим договором.
Пунктом 2.4.6 Договору передбачено, що абонент має право на обмеження виконавцем доступу абонента до окремих видів телекомунікаційних послуг, на підставі заявки абонента та за умови наявності технічних можливостей у виконавця, у відповідності до законодавства.
Відповідно до пункту 3.5.4 Договору надання послуг/окремих послуг може припинятися виконавцем за письмовою заявкою абонента на зазначений у цій заяві строк, за умови наявності технічної можливості у виконавця.
Відповідно до пункту 5.4 Договору щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, виконавець надсилає абоненту рахунок на оплату послуг, які були надані абоненту протягом звітного періоду. Сума рахунку визначається у національній валюті України. Звітним періодом згідно з цим Договором є один календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.5 Договору абонент здійснює розрахунки з виконавцем за надані за звітний період послуги у національній валюті України, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця щомісячно, до 20 числа кожного місяця наступного за звітним періодом.
Пунктом 7.4 Договору сторони узгодили, що абонент має право відмовитися від послуг/окремих послуг та/або достроково розірвати Договір письмово попередивши про це виконавця не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати відмови від послуг/окремих послуг та/або припинення Договору. При цьому, якщо абонент скористався своїм правом відмови від послуг або дострокового розірвання Договору раніше ніж спливе строк окупності організації технічної можливості надання послуг, зазначений у відповідному додатку (в залежності від типу/виду замовлених абонентом послуг), і при цьому абонент не оплатив виконавцю в повному обсязі загальну вартість організації технічної можливості надання абоненту замовлених ним послуг, яка зазначається у відповідних додатках Б до Договору, абонент зобов'язаний до розірвання Договору/відмови від послуг виплатити виконавцю різницю між загальною вартістю організації технічної можливості надання замовлених абонентом послуг та сумою фактично сплаченої абонентом виконавцю установчої плати.
Відповідно до пункту 5.2 Договору початок нарахування щомісячної плати за надання відповідних замовлених послуг починається з дати, зазначеної у відповідному акті початку надання телекомунікаційних послуг, підписаному сторонами. Форма актів початку надання телекомунікаційних послуг встановлюється в Додатку В до Договору.
23 липня 2010 року сторони підписали акт початку надання послуг доступу до Інтернету, 25 лютого 2010 року та 26 липня 2010 року сторони підписали акти початку надання послуг фіксованої телефонії, 26 липня 2010 року сторони підписали акт початку надання в користування каналу електрозв'язку.
На виконання умов договору позивач протягом тривалого періоду надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, в свою чергу, останній в повному обсязі за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15 258,28 грн. станом на 01.12.2010 року, що засвідчується рахунком № 11-19545408 від 31.12.2010 року.
Позивач починаючи з 09.11.2010 року неодноразово направляв на адресу відповідача відмови від надання телекомунікаційних послуг, що засвідчується листами № б/н від 09.11.2010 року, № 32 від 25.01.2011 року, № 41 від 31.03.2011 року та № 44 від 16.06.2011 року (докази направлення яких наявні в матеріалах справи).
Разом з тим, як вбачається з рахунків № 11-19545408 від 31.12.2010 року, № 12-21253135 від 31.01.2011 року, № 13-22648199 від 28.02.2011 року, № 14-23594176 від 31.03.2011 року, № 15-25075433 від 30.04.2011 року, № 16-27379245 від 31.05.2011 року, № 17-29376769 від 30.06.2011 року позивач не припинив надання телекомунікаційних послуг, а відповідач, в свою чергу, продовжував їх споживати.
Оскільки, позивач не припинив надання послуг згідно поданих заяв, на думку відповідача, послуги надавались безпідставно, а тому не підлягають оплаті.
Однак, зазначені заперечення не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, так як вартість послуг, від яких відмовився відповідач, визначалася в залежності від кількості їх споживання і не є сталою.
Тобто, відповідач, незважаючи на відмову від вказаних послуг, їх споживав, про що виславлялись відповідні рахунки та частково оплачував.
Крім того, слід звернути увагу, що відповідач гарантійним листом № 40 від 31.03.2011 року визнав заборгованість в сумі 14 320,47 грн. та зобов'язувався сплатити її протягом шести місяців.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив позивачу заборгованість в сумі 8 458,72 грн., яка складається із суми боргу, який виник станом на 01.12.2010 року в сумі 7 472,12 грн. та поточної заборгованості в сумі 986,60 грн.
Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8 458,72 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації»встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
Позивач за прострочення строків оплати наданих телекомунікаційних послуг нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 96,99 грн. за період з 21.07.2011 року по 16.08.2011 року.
Згідно з пунктом 5.5 Договору абонент здійснює розрахунки з виконавцем за надані за звітний період послуги у національній валюті України, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця щомісячно, до 20 числа кожного місяця наступного за звітним періодом.
Як вбачається з рахунку № 11-19545408 від 31.12.2010 року відповідач станом на 01.12.2010 року мав заборгованість в сумі 15 258,28 грн., тобто, прострочення щодо оплати зазначеної заборгованості розпочалось з 21.12.2010 року.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням вищенаведеного нарахування пені можливе за період з 21.12.2010 року по 21.06.2011 року, однак позивач здійснює нарахування пені починаючи з 21.07.2011 року, тобто поза межами періоду за який може нараховуватись пеня згідно ст. 232 ГК України.
Як встановлено вище, заявлена до стягнення сума основного боргу складається з заборгованості в сумі 7 472,12 грн., яка виникла станом на 01.12.2010 року та заборгованості в сумі 986,60 грн., яка виникла в червні 2011 року.
Таким чином, нарахування пені за заявлений до стягнення період можливо лише на суму 986,60 грн.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням визначених позивачем періодів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 5,66 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% в сумі 18,77 грн. за період з 21.07.2011 року по 16.08.2011 року.
Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та порядку нарахування визначеного позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(місцезнаходження: 03110, м. Київ, Солом'янський р -н, просп. Червонозоряний, буд. 51; фактична адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832) 8 458 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 72 коп. -основного боргу, 5 (п'ять) грн. 66 коп. -пені, 18 (вісімнадцять) грн. 77 коп. -3% річних, 100 (сто) грн. 91 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
30.11.2011 року