ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 27/35122.11.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА
Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
третя особа 1 ОСОБА_1
третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрінт-Авто»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 18 913, 65 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи 1: не з'явились;
від третьої особи 2: не з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 18 913, 65 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.11.2010 року в м. Запоріжжі по вул. Перемоги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольцваген, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 02.11.2011 року порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винну у скоєнні ДТП особу - Пелиха Сергія Миколайовича та залучено у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача страхувальника згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрінт-Авто». Розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.
Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 22.11.2011 року не з'явилися, однак, через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані судом документи; від третьої особи 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Спрінт-Авто».
Представник відповідача у судове засідання 22.11.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причина неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1809464.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки ДАІ м. Запоріжжя та Постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області по справі № 3-1303/2010 вбачається, що 11.11.2010 року о 17-25 годині гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Фольцваген, д/н НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по вул. Перемоги, з боку вул. 12 квітня у напрямку вул. Нижньодніпровська не впевнився в безпеці, не витримав безпечну швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2, який у свою чергу скоїв зіткнення з автомобілем марки Фольцваген, д/н НОМЕР_3, під керуванням гр. ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, чим порушив водій вимоги п. 12.1.12.3 ПДР України.
Томаківським районним судом Дніпропетровської області по справі № 3-1303/2010 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Хюндай, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2987-а/10зп від 29.08.2011 року, який укладено між Запорізькою філією Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник).
Із матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010 року було проведено автотоварознавче дослідження (Висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку № 445/12), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Хюндай, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 25 289, 00 грн.
Як вбачається із страхового акту № 2010/V/OMOD01146 / VESKO1940 від 13.12.2010 року, Запорізькою філією Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 17 536, 00 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2987-а/10зп від 29.08.2011 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 17 536, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 11304 від 14.12.2010 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спрінт-Авто»укладено поліс № ВЕ/7854616 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Фольцваген, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону, договором І типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Таким чином, згідно полісу № ВЕ/7854616 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.
Довідкою ДАІ м. Запоріжжя та Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області по справі № 3-1303/2010 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1 автомобілем марки Фольцваген, д/н НОМЕР_1 не на законних підставах.
Так, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну автомобілю Хюндай, д/н НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 17 536, 00 грн.
Згідно п. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Вихідним листом № 289-11 від 24.02.2011 року позивач надіслав відповідачеві відповідну заяву із доданими документами, які були отримані останнім 02.03.2011 року.
Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, відповідачу у термін до 02.04.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.
Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 17 536, 00 грн. законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, за прострочення виплати страхового відшкодування позивач нараховує відповідачеві пеню за період з 03.04.2011 року по 05.09.2011 року у розмірі 1 154, 25 грн.
Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Частиною 5 статті 254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З урахуванням зазначеного, пеня підлягає нарахуванню станом з 04.04.2011 року.
Згідно перерахунку суду, розмір пені за період з 04.04.2011 року по 05.09.2011 року становить 1 154, 25 грн.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виплати страхового відшкодування є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 1 154, 25 грн.
До того ж, позивач нараховує відповідачеві 3 % річних за період з 03.04.2011 року по 05.09.2011 року у розмірі 223, 40 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку суду, 3 % річних за період з 04.04.2011 року по 05.09.2011 року становлять 223, 40 грн.
Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 223, 40 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 65; ідентифікаційний код: 30115243), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 57-В; ідентифікаційний код: 26183400) страхове відшкодування у розмірі 17 536 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 25 коп., 3 % річних у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 28.11.2011 року