ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/38323.11.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик"
до Комунальне підприємство «Київпастранс»
про стягнення 377 780,82 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.; ОСОБА_3 -предст. за довір.
У судовому засіданні 23.11.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення 377 780,82 грн. -заборгованість за відсотками за Кредитним договором №195-10-05 від 21.11.2005, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 порушено провадження у справі №35/383, розгляд справи призначено на 23.11.2011.
В судовому засіданні 23.11.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/383 від 31.10.2011.
В судовому засіданні представник відповідача подав суду копії статутних документів та копії платіжних доручень на підтвердження часткової оплати заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
21.11.2005 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Хрещатик" (далі -позивач, Банк) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(далі -відповідач, Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії №195-10-05 (далі -Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит в формі кредитної лінії з відновленням ліміту кредитування в розмірі 5 000 000,00 грн. терміном повернення до 17.11.2006 року.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує за користування кредитними коштами відсотки у розмірі 19% річних.
21.07.2011 Додатковою угодою №47 до Кредитного договору пункт 1.1. розділу 1 Кредитного договору за домовленістю сторін було викладено в наступній редакції «Банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у сумі 10 100 000,00 грн. у формі кредитної лінії з разовим відновленням ліміту кредитування в межах суми 1 685 000,00 грн. терміном повернення по 25.12.2011.
29.08.2011 Додаткової угодою №48 до Кредитного договору сторони домовились встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами в розмірі 21% річних, починаючи з 1 вересня 2011 року до дати повного повернення кредиту.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідачем не сплачено відсотки за користування кредитними коштами за період з серпня 2011 по вересень 2011 в сумі 377 780,82 грн.
Відповідач проти позову не заперечує. На підтвердження часткового погашення суми боргу ним було надано суду копії платіжних доручень №14534 від 31.10.2011 на суму 5 500,00 грн. та №13887 від 30.09.2011 на суму 5 500,00 грн., загалом на суму 11 000,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач на вимогу банку своєчасно не повернув суму процентів по кредиту у розмірі 372 280,82 грн.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ході розгляду справи відповідач надав суду докази оплати 11 000,00 грн. заборгованості за відсотками по кредиту, а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині суму боргу відповідач визнав.
Враховуючи те, що часткова оплата заборгованості за відсотками по кредиту в розмірі 11 000,00 грн. відбулась після подачі позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Комунального підприємства «Київпастранс»(03150, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, ідентифікаційний код 19364259) 372 280,82 грн. (триста сімдесят дві тисячі двісті вісімдесят гривень 82 коп.) -заборгованості за процентами за користування кредитом, 3 777,81 грн. (три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 81 коп.) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.11.2011