ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/40716.11.11
За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарант-Система”
До Публічного акціонерного товариства“Страхова компанія “Універсальна”
Простягнення 2964,84 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_1., пред. за дов №46 від 24.09.2010 р.
Від відповідача -ОСОБА_2. (за дов. № 85d/ 2011 від 11.03.11р.)
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Гарант-Система” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства“Страхова компанія “Універсальна” про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, 2964, 84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.10.2011 року.
Представник позивача у судове засідання 26.10.2011 року з'явився.
Представник позивача надав клопотання щодо отримання інформації від моторного (транспортного) страхового бюро України про наявність полісу.
Клопотання судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року розгляд справи відкладався на 16.11.2011 року.
В судове засідання 16.11.2011 р. з'явилися представники сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі.
16.11.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-
25.11.2008 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Гарант-Система” (надалі -Позивач, Страховик) та ОСОБА_3. (надалі -Страхувальник) було укладено Договір страхування транспортного засобу № 05-16/000701 (надалі -Договір страхування) (копія наявна в матеріалах справи). Відповідно до вказаного Договору страхування Позивачем було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки ВДАІ, 01.12.2008 року на вул. В. Чорновола в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. та автомобіля «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Гарант-Система” автомобіль «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2008 року ОСОБА_4. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі страхового акту від 05.11.2010 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 2406,84 грн.
Видатковим касовим ордером № 774 від 08.11.2010 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 2406,84 грн.
Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс НОМЕР_3.
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що позивачем не надано доказів вини страхувальника відповідача у скоєнні ДТП від 01.12.2008 року.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:
15.1. страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);
15.2. страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);
15.3. страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
Таким чином, за договором (полісом) ІІІ типу страховиком відшкодовується відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, поліс НОМЕР_3 укладався на умовах страхування третього типу, єдиною особою вказаною у цьому полісі є ОСОБА_5., тобто цивільно-правова відповідальність, відповідно до п. 15.3 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виключно цієї особи є застрахованою за цим полісом.
Таким чином, враховуючи те, що умови поліс НОМЕР_3 не розповсюджуються на винуватця ДТП від 01.12.2008 року ОСОБА_4., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 21.11.2011 р.