ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/29515.11.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»
до
Третя особа Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»
ОСОБА_1
провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 9 950, 76 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 04.01.2011 року;
Від відповідача:
Від третьої особи:не з'явились;
ОСОБА_1
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 950, 76 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.05.2011 року на пр.-ті Паладіна, 32/34 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ, д.н. НОМЕР_1, під управлінням гр. ОСОБА_1, та автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3 який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту НОМЕР_3 від 21.08.2010 року
Позивачем було виплачено власнику автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 10 460, 76 грн.
Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «Українська екологічна страхова компанія», що підтверджується полісом № ВЕ/4995036.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування за мінусом франшизи в порядку регресу у розмірі 9 950, 76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.11.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 15.11.2011 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштовго відправлення № 17996138.
Представник третьої особи у судовому засіданні 15.11.2011 року надав усні пояснення по суті спору.
На підставі статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
З довідки управління державної автомобільної інспекції в місті Києві ГУ МВС України та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2011 року у справі №3-4895, вбачається, що 26.05.2011 року о 08:50 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_1, по пр. Паладіна в м. Києві, під час зупинки автомобіля та відкриванні водійських дверей, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Тойота, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 який рухався ліворуч, що призвело до механічного пошкодження вазаних транспортних засобів, чим порушив п. 15.13 Правил дорожнього руху.
Святошинським районним судом міста Києва від 25.07.2011 року у справі №3-4895, ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 425, 00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Тойота, д.н НОМЕР_2.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування НОМЕР_3 від 21.08.2010 року, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»та Шмуйло Мариною Сергіївною.
Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження в ДТП складає 8 647, 05 грн.
Як вбачається із страхового акту № АС-003623 від 01.08.2011 року Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 10 460, 76 грн.
03.08.2011 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 460, 76 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3565 від 03.08.2011 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль ВАЗ, д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Тойота, д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія») укладено поліс № ВЕ/4995036 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компа»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль ВАЗ, д.н. НОМЕР_1 -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510, 00 грн.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відшкодувавши збитки завдані водієм ОСОБА_1 позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілої ОСОБА_3
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Товарситва з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.
Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
19.08.2011 року, вихідним листом № 15/04/8.04/434-11, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про сплату страхового відшкодування у розмірі 9 950, 76 грн. та доданими документами, що підтверджують вимоги заявника.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пп. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.
Згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів проводиться оцінка КТЗ, за результатами якої оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ (п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).
Як визначено звітом № 148 про визначення варттості матеріального збитку, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Тойота, д.н. НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, становить 8 647, 05 грн.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 8 137, 05 грн. (8 647, 05 (вартість матеріального збитку згідно звіту) мінус 510, 00 грн. (франшиза)).
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б; код ЄДРПОУ 30729278), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»(08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56; код ЄДРПОУ 35429675) страхове відшкодування у розмірі 8 137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 83 (вісімдесят три) грн. 41 коп., та 192 (сто дев'яносто дві) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 21.11.2011 року.