ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 27/23115.11.11
За позовом Державної інноваційної фінансово -кредитної установи
до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»
про стягнення 417 973, 14 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 23.09.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 12.08.2011 року
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державної інноваційної фінансово -кредитної установи до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»про стягнення 80 778, 05 грн. відсотків за користування кредитом, 182 122, 75 грн. пені, 119 822, 80 грн. збитків від інфляції та 35 249, 54 грн. -3% річних. за договором про надання кредиту № 15-44/18/11/04 від 18.11.2004 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 року порушено провадження у справі, та призначено розгляд на 17.10.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 року подав частково витребувані ухвалою суду від 30.09.2011 року докази та підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 17.10.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.09.2011 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року відкладено розгляд справи до 31.10.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2011 року подав заяву про зміну назви відповідача з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»на Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Укрспецтехніка».
Крім того, представник відповідача не заперечував проти стягнення суми нарахованих відсотків, розмір пені просив суд зменшити та розстрочити виконання рішення на 6 місяців у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.
У судовому засіданні 31.10.2011 року оголошено перерву до 15.11.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2011 року підтримав свою правову позицію.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.11.2004 року між Українською державною інноваційною компанією, правонаступником якої є позивач (надалі - кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(надалі - позичальник) укладено договір, відповідно до п.1.1 якого кредитор надає позичальнику в порядку та на умовах визначених договором, чинним законодавством України та наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2004 року № 872 кредит в сумі 1 000 000 грн.
Згідно із п. 1.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»є акціонерним товариством приватного типу, яке було створене відповідно до наказу Фонду державного майна України від 08.12.1998 року № 57-АТ шляхом перетворення державного науково-виробничого підприємства «Укрспецтехніка»у відкрите акціонерне товариство.
Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається з метою впровадження інноваційного проекту «Модернізація РЛС П-14 шляхом заміни елементної бази з аналогової на цифрову для поліпшення тактико-технічних характеристик».
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що позичальник за користування кредитом сплачує кредитору 9% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №2).
Згідно з п.2.2 договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25 жовтня 2007 року та сплату відсотків з 25 січня 2005 року у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №2).
Відповідно до п.5.5 договору позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 9% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту; такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (квартал), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток 2 до цього договору).
До договору сторонами підписані додаткові угоди № 1 від 17.12.2004 року, № 2 від 25.04.2005 року, № 3 від 20.03.2006 року, № 4 від 04.12.2006 року, № 5 від 23.02.2007 року, № 6 від 24.10.2007 року, якими вносились зміни до умов договору.
Позивач надав відповідачеві кредит у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 07 від 26.11.2004 року на суму 1 000 000, 00 грн. наявним в матеріалах справи.
В порушення п.2.1 договору відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування кредитом, сума нарахування яких за період з 18.09.2010 року по 16.09.2011 року становить 80 778, 05 грн.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів сплати процентів за період з 18.09.2010 року по 16.09.2011 року суду не надав. Проти позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом за період з 18.09.2010 року по 16.09.2011 року у сумі 80 778, 05 грн. не заперечував.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 80 778, 05 грн. підлягають задоволенню.
Заборгованість, що виникла по несплаті відсотків за період з 01.08.2009р. по 17.09.2010р. станом на час вирішення спору відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено. До справи позивачем представлені довідки про стан заборгованості за основним боргом та за користування кредитом.
Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаної суми визнаються судом обґрунтованими.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.
Так, сума пені за період з 18.09.2010 року по 16.09.2011 року становить 182 122, 75 грн згідно розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення у справі має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини справи, та враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, інтереси сторін в умовах всесвітньої фінансової кризи, обставини про які зазначено відповідачем у відзиві на позов, та керуючись статтею 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача з 182 122, 75 грн. до 20 000, 00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 119 822, 80 грн. за період з вересня 2010 року по червень 2011 року, та з розрахунком 3% річних у розмірі 35 249, 54 грн. за період з 18.09.2010 року по 16.09.2011 року наданими позивачем і вважає їх обгрунтованими.
З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню частково.
Заяву відповідача в частині розстрочення виконання рішення судом відхилено через наступне.
Підставами для розстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 ГПК України та Роз'яснення ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України», є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Обставини на які посилається відповідач не є такими, що ускладнюють виконання рішення чи роблять неможливим його виконання, у зв'язку з чим не є підставами для розстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення на шість місяців.
Згідно із ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 525, 526, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А; код ЄДРПОУ 23724999) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державної інноваційної фінансово -кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65б; код ЄДРПОУ 00041467) відсотки за користування кредитом у сумі 80 778 (вісімдесят тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 05 коп., пеню у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 35 249 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 54 коп., збитки від інфляції у розмірі 119 822 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 179 (чотири тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 73 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М.А.
дата підписання 21.11.2011 року