ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/51522.11.11
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація
про визнання недійсними рішень
Суддя Пригунова А.Б.
Представники: не викликались
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»про визнання недійсним рішень відповідача від 18.11.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням акціонера Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»- ОСОБА_1 про скликання загальних зборів на 18.11.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2011 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Звертаючись із позовною заявою до Господарського суду міста Києва, позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить витребувати від Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»або від його посадових осіб оригінал протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»від 18.11.2011 року; з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили заборонити будь-яким особам виконувати будь-які рішення прийняті загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», що відбулись 18 листопада 2011 року; виконавчому органу Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»у особі директора Янез Пуга Ларисі Миколаївні; обраному рішенням позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»від 18.11.2011 року виконуючому обов'язки директора Левінзону Ростиславу; обраним рішенням загальних зборів від 18.11.2011 року членам наглядової ради ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; обраним рішенням загальних зборів від 18.11.2011 року членам ревізійної комісії - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вчиняти дії, спрямовані на виконання рішень, прийнятих Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», що відбулись 18 листопада 2011 року а саме: рішення про припинення повноважень Голови та членів Ревізійної Комісії Товариства; рішення про обрання членів Ревізійної Комісії товариства; Рішення про обрання Голови Ревізійної Комісії товариства; рішення про усунення (відсторонення) Директора ьовариства від виконання обов'язків (повноважень); рішення про призначення виконуючого обов'язки Директора товариства; рішення про призначення Директора товариства; рішення про внесення змін до Статуту товариства шляхом викладення Статуту товариства у новій редакції; рішення про затвердження нової редакції Статуту товариства; рішення про призначення осіб, уповноважених підписати нову редакцію Статуту товариства від імені акціонерів товариства; рішення про скасування положення про Загальні Збори Акціонерів товариства; рішення про скасування положення про Наглядову Раду товариства; рішення про скасування положення про Директора товариства; рішення про скасування положення про Ревізійну Комісію товариства; рішення про затвердження положення про Загальні Збори Акціонерів товариства, про призначення осіб, уповноважених підписати положення про Загальні Збори Акціонерів товариства; рішення про затвердження положення про Наглядову Раду товариства; призначення осіб, уповноважених підписати положення про Наглядову Раду Товариства; рішення про затвердження положення про Директора товариства; призначення осіб, уповноважених підписати положення про Директора товариства; рішення про затвердження положення про Ревізійну Комісію товариства; призначення осіб, уповноважених підписати положення про Ревізійну Комісію товариства; заборонити державним реєстраторам Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації проводити державну реєстрацію змін до реєстру щодо Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», а також заборонити вносити зміни та інші відомості про Публічне акціонерне товариство «Універмаг «Україна»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі рішень, прийнятих Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна».
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що зміна керівника та складу керівних органів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»може унеможливити відновлення стабільної прибуткової роботи відповідача та повернення стану, що існував до вищевказаних змін.
Також позивач зазначає, що виконання оспорюваного рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», зокрема щодо призначення нового керівництва відповідача, може призвести до вчинення призначеними з порушенням вимог законодавства посадовими особами дій, спрямованих на відчуження основних активів підприємства та неможливість у подальшому повернення цих активів у власність відповідача.
Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
У п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Позов, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Згідно приписів ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13 при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.
Тож, враховуючи, що у даній справі оспорюються рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», прийняті 18.11.2011 р., суд дійшов висновку про доцільність заборони державному реєстратору Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»на підставі рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»оформлених протоколом від 18.11.2011 р., а відтак -заява позивача в цій частині підлягає задоволенню судом.
Разом з тим суд відзначає, що у судових рішеннях про визнання недійсними актів установлюється факт відповідності акта вимогам законодавства і наявність порушення прав позивача та не встановлюється обов'язок відповідача вчиняти певні дії, а відтак - забезпечення позову шляхом заборони виконувати рішення загальних зборів не перебуває у необхідному (обов'язковому) зв'язку з позовними вимогами та їх предметом.
Зазначена позиція викладена також у п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13.
У п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13 зазначається, що господарські суди не вправі для забезпечення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства про обрання (переобрання) членів його виконавчого органу вживати заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідним посадовим особам товариства вчиняти будь-які дії, що є перешкоджанням здійсненню товариством господарської діяльності.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до п. 5.7.1. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 045/14 слід враховувати, що суд вправі забороняти вчиняти певні дії лише товариству як юридичній особі, а не його органам. Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такого заходу забезпечення позову, як заборона органам юридичної особи вчиняти певні дії. Тому господарські суди не вправі забороняти голові правління виконувати його посадові обов'язки і вчиняти дії від імені товариства.
Відповідно до п. 5.7.1. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 045/14 при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід також враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги, що заборона виконавчому органу Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»у особі директора Янез Пуга Ларисі Миколаївні; обраному рішенням позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»від 18.11.2011 року виконуючому обов'язки директора Левінзону Ростиславу; обраним рішенням загальних зборів від 18.11.2011 року членам наглядової ради ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; обраним рішенням загальних зборів від 18.11.2011 року членам ревізійної комісії - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 виконувати рішення, прийняті загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», що відбулись 18 листопада 2011 року та вчиняти дії, спрямовані на виконання вищевказаних рішень фактично є втручанням у господарську діяльність Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
Крім того, вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді витребування у відповідача або його посадових осіб оригіналу рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»від 18.11.2011 року, оформленого протоколом є неправомірним, оскільки нормами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік заходів до забезпечення позову та не передбачено такого заходу як витребування певних документів.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 р. про порушення провадження у справі № 51/515 в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України відповідача зобов?язано надати суду рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»від 18.11.2011 р., оформлене протоколом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 51/515 задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову заборонити державному реєстратору Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24, ідентифікаційний код 37405111) вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»(01135, м. Київ, пл. Перемоги, 3, ідентифікаційний код 01564897) на підставі рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна»оформлених протоколом від 18.11.2011 р.
3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1).
Боржник: Публічне акціонерне товариство «Універмаг «Україна»(01135, м. Київ, пл. Перемоги, 3, ідентифікаційний код 01564897).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 22.11.2012 р.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України
Суддя Пригунова А.Б.