ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 27/28414.11.11
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про відновлення становища, яке існувало до порушення права
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 20.06.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 02.09.2011 року.
Обставини справи:
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про відновлення становища, яке існувало до порушення права та інтересів по договору № 24-0389 від 28.07.1999 року, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої КП «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року-лютого 2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0389 від 28.07.1999 року, а саме в частині здійснення розрахунку вартості спожитої теплової енергії з урахуванням скасованих тарифів, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача здійснити перерахунок вартості спожитої теплової енергії з використанням належних тарифів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.11.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2011 року подав витребувані судом докази, позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2011 року подав витребувані судом докази та відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ПАТ «Київенерго»застосовувало при проведенні нарахувань за теплопостачання тарифи в рамках їх правової дії.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.07.1999 року між АЕК «Київенерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (за договором енергопостачальна організація) та КП «Київжитлоспецексплуатація»(за договором абонент) було укладено договір № 24-0389 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.
Згідно п. 2.1 договору, при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
За умовами п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року.
Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Порядок розрахунків за теплову енергію визначений сторонами у додатку № 4 до договору. Відповідно до п. 5 вказаного додатку абонент щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (п. 2 додатку № 4).
Згідно із п. 5.1 договору облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.
Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової неналежності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральними органами виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Судом встановлено, що за постачання теплової енергії у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року відповідач визначав плату на підставі тарифів, затверджених Розпорядженнями КМДА № 1662, №1663 від 27.11.2008 року, №1780/1 від 25.12.2008 року, №127, №128 від 05.02.2009 року, які було скасовано Указами Президента, як такі, що суперечать Конституції України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.
До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.
Отже, за вказаних обставин нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, слід проводити за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок вартості спожитої ним теплової енергії за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року (лист № 155/1/23-1664 від 09.04.2009 року).
Листом № 048-05/1-3951 від 28.04.2009 року відповідач відмовив позивачу в здійсненні такого перерахунку.
Як було зазначено вище, п. 5 додатку № 4 до договору встановлено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.2.1 договору, абонент має право вимагати від енергопостачальної організації виконання умов цього договору.
З наведеного вбачається, що облік вартості спожитої теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією шляхом надання споживачу відповідних рахунків, а останній має майновий інтерес у правильності таких розрахунків.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку вартості спожитої ним протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року теплової енергії за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 р. № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код: 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 а; ідентифікаційний код: 03366500) протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором № 24-0389 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 28.07.1999 року, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 року.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 а; ідентифікаційний код 03366500) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання: 21.11.2011 року