Рішення від 15.11.2011 по справі 27/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/21615.11.11

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліон»

про стягнення 41 008, 65 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю від 20.06.2011 року;

від відповідача: не з'явилися.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліон»про стягнення 41 008, 65 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між КП «Київжитлоспецексплуатація»та ТОВ «Мегаліон»договору № 957 від 02.01.2004 року, відповідач свої обов'язки щодо оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з грудня 2008 року по вересень 2010 року виникла заборгованість у розмірі 34 587, 46 грн. За порушення відповідачем зобов'язань за договором, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 4 684, 35 грн., 3 % річних у розмірі 1 650, 89 грн. та пеню у розмірі 85, 95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.10.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2011 року подав витребувані судом документи, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2011 року подав відзив на позов, не погоджуючись фактично з використаним позивачем при розрахунку позовних вимог тарифом у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року. Щодо заборгованості за поставлену згідно договору теплову енергію у період з березня 2009 року по вересень 2010 року відповідач не заперечував.

У судовому засіданні 04.10.2011 року оголошено перерву до 24.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2011 року подав пояснення на відзив відповідача, відповідно до якого позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази, проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 24.10.2011 року оголошено перерву до 15.11.2011 року.

Від позивача через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва 07.11.2011 року надійшла заява, у якій останній уточнив за які періоди підлягає стягненню заборгованість відповідача. Так, відповідно до заяви, борг за поставлену по договору теплову енергію підлягає стягненню за період з грудня 2008 року по вересень 2010 року, збитки від інфляції -за період з лютого 2008 року по червень 2011 року, 3 % річних -за період з січня 2009 року по липень 2011 року, пеня - за період з вересня 2010 року по квітень 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2011 року позовні вимоги та подану заяву підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.2011 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2004 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліон»(за договором - абонент) укладено договір № 957 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ВП та їх абонентських уводів (надалі - договір), предметом якого, згідно п. 1.1, є надання послуг на теплопостачання та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. І. Пулюя, 5.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, позивач зобов'язується розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та в обсягах згідно з заявкою орендаря (звернення-доручення).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, Положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Договір, відповідно до п. 6.1, набуває чинності з 01.01.2004 року, та діє до 31.12.2004 року. Згідно з п. 6.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до звертання-доручення про укладання договору, облік споживання теплової енергії проводитиметься по приладах обліку.

Згідно з 2.3.3 договору, абонент зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору, сплату абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно табуляграм за попередній місяць.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору щодо оплати теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з грудня 2008 року по вересень 2010 року.

Однак, судом встановлено, що за постачання теплової енергії у період з грудня 2008 року до лютого 2009 року позивач визначав плату на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які скасовані Указами Президента, як такі, що суперечать Конституції України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.

До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Отже, за вказаних обставин нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, слід проводити за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Так, згідно перерахунку суду, вартість поставленої позивачем теплової енергії за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року за тарифами, встановленими розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 року, становить 5 902, 27 грн. Вартість поставленої позивачем теплової енергії за період з березня 2009 року по вересень 2010 року складає 21 801, 79 грн., що разом складає 27 704, 06 грн.

Тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 957 від 02.01.2004 року, за теплову енергію за період з грудня 2008 року по вересень 2010 року є законною, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 27 704, 06 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з січня 2009 року по липень 2011 року у розмірі 4 684, 35 грн. та збитки від інфляції за період з лютого 2008 року по червень 2011 року у розмірі 1 650, 89 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, розмір трьох процентів річних за період з січня 2009 року по липень 2011 року становить:

1 976, 34 грн. х 3 % х 31 днів / 365 днів = 5, 04 грн.

4 068, 21 грн. х 3 % х 28 днів / 365 днів = 9, 36 грн.

5 902, 27 грн. х 3 % х 31 днів / 365 днів = 15, 04 грн.

3 213, 56 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 7, 92 грн.

333, 56 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 0, 85 грн.

891, 13 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 0, 82 грн.

1 448, 70 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 3, 69 грн.

4 901, 31 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 12, 49 грн.

11 743, 43 грн. х 3 % х 28 днів / 365 днів = 27, 03 грн.

17 492, 26 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 44, 57 грн.

22 946, 70 грн. х 3 % 30 день / 365 днів = 56, 58 грн.

24 916, 21 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 63, 49 грн.

25 473, 78 грн. х 3 % х 30 день / 365 днів = 62, 81 грн.

26 031, 35 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 66, 33 грн.

26 588, 92 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 67, 75 грн.

27 146, 49 грн. х 3 % х 30 день / 365 днів = 66, 94 грн.