ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/396
08.11.11
За позовом
Приватного підприємства “Монмарт”
До
Підприємства зі 100% іноземною інвестицією “Монблан”
Про
визнання договору недійсним
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивача
не з'явились
Від відповідачів
Рицький С.В.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання недійсним договору поставки №26/В-22107-210 від 20.01.11р.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що спірний договір є недійсним, оскілки спірний договір з своєю природою є договором поставки та відповідно сторони не погодили всі істотні умови договору.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що спірний договір укладений відповідно до норм діючого законодавства.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 04.10.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався до 08.11.11р.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
20.01.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №26/В-22107-210, відповідно до якого Відповідач передає у власність Позивача, а Позивач приймає та оплачує товар на умовах цього договору, загальна кількість та асортимент якого вказуються у специфікації. Найменування, ціна за одиницю та кількість товару визначаються у накладних.
На виконання умов вказаного договору Відповідач поставляв, а Позивач приймав товар, що підтверджується видатковими та податковими накладними.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом 20.01.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №26/В-22107-210, відповідно до якого Відповідач передає у власність Позивача, а Позивач приймає та оплачує товар на умовах цього договору, загальна кількість та асортимент якого вказуються у специфікації. Найменування, ціна за одиницю та кількість товару визначаються у накладних. На виконання умов вказаного договору Відповідач поставляв, а Позивач приймав товар, що підтверджується видатковими та податковими накладними.
Як вбачається з наведеного Позивач просить суд визнати спірний договір недійсним на тій підставі, що сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов. Проте, недосягнення сторонами договору згоди з усіх його істотних умов може мати наслідком неукладеність такого договору, що встановлюється судом під час вирішення відповідного майнового спору, що виник на підставі такого договору. В той же час недосягнення сторонами договору згоди щодо певних умов цього договору не може бути підставою для визнання такого договору недійсним, крім випадків прямо передбачених законом.
За вказаних обставин суд вважає позовні вимоги Позивача про визнання недійсним договору поставки №26/В-22107-210 від 20.01.11р. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові відмовити повністю.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 23.11.2011р.