ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 24/37921.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомтех"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006"
третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПС Плюс"
про стягнення 6 206,44 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № б/н від 01.08.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_2. на підставі довіреності № б/н від 29.08.2011 р.
Від третьої особи: ОСОБА_3. на підставі довіреності № б/н від 01.03.2011 р.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкомтех" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р. у розмірі 6 206,44 грн. на підставі Договору № 08/08-Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р., з яких: 5000,00 грн. основного боргу, 286,44 грн. 3% річних, 920,00 грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.11 р. (суддя В.Ю.Шевченко) порушено провадження у справі № 24/379, розгляд справи призначено на 10.10.2011 р. о 14:45 год.
В судове засідання 10.10.11 р. представники сторін не з'явилися, сторони про причини неявки своїх представників суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 р., на підставі ст. ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПС Плюс" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 38, кв. 17) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи відкладено на 28.10.2011 о 14:35 год.
За розпорядженням Керівника апарату Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 р. № 04-1/1178, у зв'язку із звільненням судді Шевченка В.Ю. з посади судді Господарського суду міста Києва, був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 24/379.
За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 24/379 передано на розгляд судді Гумеги О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. справу № 24/379 прийнято до провадження судді Гумеги О.В., розгляд справи призначено на 21.11.2011 р. о 10:20 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та статуту позивача. Клопотання судом задоволено.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2011 р. подав суду заяву про зміну фактичної адреси знаходження відповідача, відповідно до якої просив ухвали, рішення суду, судові виклики, повідомлення тощо направляти відповідачу за наступною адресою: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 6, про зміну фактичної адреси знаходження відповідача довести до відома інших учасників судового процесу.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2011 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідача не було повідомлено про укладення Договору № 08/08-Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р., а також, позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату спірної заборгованості. Крім того, відповідач з посиланням на п. 11.6 Договору № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р. зазначив, що письмової згоди на передачу даного договору, інформації та документації по даному договору, як і письмової згоди щодо передачі прав та обов'язків по даному договору він жодній особі не надавав, а тому вважає, що у позивача не виникло право вимоги до відповідача на підставі Договору № 08/08-Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р.
Представник третьої особи в судовому засіданні 21.11.2011 р. подав пояснення по суті заявлених позовних вимог та докази на підтвердження повідомлення боржника (відповідача) про відступлення права вимоги (копії листа № 52 від 09.08.2011 р. та фіскального чеку № 4319 від 09.08.2011 р.).
Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2011 р. позовні вимоги підтримав повністю, тоді як представник відповідача їх повністю заперечував з огляду на викладене у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи заявлені позивачем позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.11.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
01.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПС Плюс" (третя особа), як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" (відповідач), як замовником, було укладено Договір № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт (надалі -Договір підряду).
Відповідно до п. 1.1 Договору підряду замовник доручає та фінансує, а виконавець приймає на себе зобов'язання в термін та на умовах, визначених Договором, виконати роботи по розробці проектної документації (стадія "РП") освітлення фасаду будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 6 (надалі -Роботи).
Згідно з п. 2.1 Договору підряду його сторони узгодили загальну вартість робіт за цим договором в розмірі 5000,00 грн. (в тому числі ПДВ).
Відповідно до п. 2.2 Договору підряду встановлено, що оплата Робіт за цим договором здійснюється замовником (відповідачем) протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Акту виконаних робіт у розмірі 5000,00 грн. (в тому числі ПДВ).
На виконання умов вищенаведеного договору третя особа виконала в повному обсязі Роботи на загальну суму 5000,00 грн., а відповідач прийняв вказані Роботи, що підтверджується актом № 41 приймання виконаних підрядних робіт до Договору № 01/06-ПР 09 від 01 червня 2009 р., за серпень 2009 р., який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін даного договору 31.08.2009 р.
Враховуючи умови Договору підряду, зокрема, п. 2.2. даного договору, відповідач зобов»язаний був оплатити Роботи протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання вищезазначеного акту приймання виконаних підрядних робіт, т.т. не пізніше 07.09.2009 р.
Відповідач не здійснив оплату виконаних третьою особою Робіт у строк, передбачений Договором підряду, у зв»язку з чим третя особа направила відповідачу претензію на оплату робіт № 29/04-1 від 29.04.2010 р. (надалі -претензія), відповідно до якої вимагала оплатити спірну заборгованість, яка виникла на підставі Договору № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р. та акту № 41 приймання виконаних підрядних робіт від 31.08.2009 р.
Відповідач претензію отримав, направив третій особі у відповідь лист № 51 від 18.05.2010 р., яким повідомив про неможливість розгляду претензії третьої особи, заборгованість за Договором № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р. в розмірі 5000,00 грн. не оплатив.
08.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПС Плюс" (третя особа), як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промкомтех" (позивач), як новим кредитором, було укладено Договір № 08/08- Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р. (надалі -Договір цесії).
Відповідно до п. 1 Договору цесії первісний кредитор (третя особа) відступає новому кредиторові (позивачу), а новий кредитор набуває права вимоги, що належить первісному кредиторові, в т.ч. у відповідності до Договору № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р., що укладений між первісним кредитором та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" (відповідач).
Як передбачено п. 2 Договору цесії, новий кредитор (позивач) за цим договором набуває право вимагати від боржника (відповідача) належного виконання наступних обов'язків: оплатити вартість виконаних робіт за договорами, що вказані в п. 1 цього договору у розмірі та на умовах, що визначені кожним зі вказаних договорів, а також права вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, що передбачені договорами, 3 % річних з простроченої суми, сум, на яку збільшилась заборгованість в результаті інфляційних процесів.
Згідно п. 3 Договору цесії, право вимоги за цим договором засновано, в т.ч. на Договорі підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт) № 01/06-ПР 09 від 01 червня 2009 року, Додатку № 1 до Договору підряду № 01/06-ПР 09 від 01 червня 2009 року, Акті виконаних робіт № 41 по Договору № 01/06-ПР 09 на суму 5000,00 грн.
Відповідно до п. 4 Договору цесії оригінали документів, вказаних у п. 3 цього договору, передаються первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього договору за Актом приймання-передачі, що є невід»ємною частиною договору.
Згідно п. 6 Договору цесії первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання сторонами договору.
На виконання п. 4 Договору цесії оригінали документів, вказаних у п. 3 цього договору, були передані первісним кредитором (третьою особою) новому кредиторові (позивачу), що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі від 08.08.2011 р.
Крім того, на виконання п. 6 Договору цесії, 09.08.2011 р. первісний кредитор (третя особа) повідомила боржника (відповідача) про відступлення права вимоги за Договором цесії, про що відповідачу був направлений лист № 52 від 09.08.2011 р., направлення якого підтверджується фіскальним чеком № 4319 від 09.08.2011 р. Зокрема, відповідно до наведеного листа, третя особа запропонувала відповідачу погасити спірну заборгованість за Договором підряду шляхом перерахування грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомтех" (позивача) за вказаними у листі платіжними реквізитами.
За наведених обставин позивач вважає, що до нього відповідно до Договору № 08/08- Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р. перейшло право вимоги виконання відповідачем зобов»язань за Договором № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р.
Як зазначав позивач у позові, відповідач заборгованість за Договором підряду в сумі 5000,00 грн. в порядку та в строк, визначений Договором підряду, а рівно і після відступлення права спірної вимоги позивачу, як новому кредитору згідно з Договором цесії, не оплатив, а тому станом на момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 5000,00 грн. основного боргу, а також суми 3 % річних та інфляційних нарахувань з наведеної простроченої суми основного боргу.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України предбачено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов»язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор, на підставі Договору № 08/08- Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р. та згідно п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України набув від третьої особи право вимоги сплати відповідачем, як боржником, заборгованості за Договором № 01/06-ПР 09 на виконання проектно -вишукувальних робіт від 01.06.2009 р.
Судом встановлено, що відповідач, всупереч ст. 509 Цивільного кодексу України, свого зобов'язання по сплаті основної заборгованості третій особі в розмірі 5000,00 грн. в порядку та в строк, визначений Договором підряду, не виконав.
Також судом встановлено, що і після відступлення третьою особою позивачу права спірної вимоги за Договором цесії, про що відповідач був безпосередньо повідомлений листом № 52 від 09.08.2011 р., відповідач не оплатив основну заборгованість в розмірі 5000,00 грн. позивачу, як новому кредитору згідно Договору цесії, доказів протилежного суду на момент вирішення спору не надав.
Отже, фактично відповідач (боржник) не погасив спірну заборгованість а ні третій особі (первісному кредиторові), а ні позивачу (новому кредиторові).
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, згідно з якими та враховуючи п. 11.6 Договору підряду, останній зазначив, що оскільки письмової згоди на передачу спірного Договору підряду, інформації та документації по даному договору, як і письмової згоди щодо передачі прав та обов'язків по даному договору він жодній особі не надавав, то у позивача не виникло право вимоги до відповідача на підставі Договору цесії. При цьому суд зазначає наступне.
Фактично у пункті 11.6 Договору підряду, на який посилається відповідач, сторони визнають, що цей Договір та вся інформація та документація стосовно цього Договору є їх комерційною таємницею і не підлягає передачі та розголошенню третім особам без письмової згоди іншої Сторони». Отже, зі змісту наведеного пункту жодним чином не вбачається, що сторони даного договору встановили саме заборону на передачу третій особі прав і обов'язків по даному Договору підряду без письмової згоди на те другої сторони. А отже, відсутні підстави і для тверджень відповідача стосовно того, що у позивача не виникло право вимоги до відповідача на підставі Договору цесії.
Також, матеріалами справи, а саме: листом № 52 від 09.08.2011 р., фіскальним чеком № 4319 від 09.08.2011 р., спростовуються і доводи відповідача про те, що його не було повідомлено про укладення Договору № 08/08-Ц 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 08.08.2011 р.
Крім того суд зазначає, що аналіз вищенаведеної норми ч. 2 ст. 516 ЦК України свідчить про те, що обсяг обов»язків боржника не змінюється у разі зміни кредитора. Тому згода боржника на таку зміну не потрібна. Але боржник повинен бути повідомлений про заміну кредитора, інакше виконання боржником свого обов»зку первісному кредиторові є належним виконанням. Матеріали ж даної справи підтверджують, що відповідач хоча і був повідомлений про заміну кредитора, але не погасив спірну заборгованість а ні третій особі (первісному кредиторові), а ні позивачу (новому кредиторові).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, позовні вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача 5000,00 грн. основного боргу, який виник на підставі Договору підряду, право вимоги за яким позивач набув на підставі Договору цесії -є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню повністю.
З огляду на порушення відповідачем спірного грошового зобов»язання позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 286,44 грн. 3% річних та 920,00 грн. інфляційних нарахувань за період з 07.09.2009 р. по 04.08.2011 р.
Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом вище було встановлено, що позивач за Договором цесії набув право вимоги до відповідача як належного виконання обов'язку з оплати вартості виконаних робіт, зокрема за Договором підряду, у розмірі та на умовах, що визначені вказаним договором, а також набув і право вимоги до відповідача щодо стягнення штрафних санкцій, що передбачені Договором підряду, 3 % річних з простроченої суми, сум, на яку збільшилась заборгованість в результаті інфляційних процесів (п. 2 Договору цесії).
Враховуючи п. 2 Договору цесії, норму ст. 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань в розмірі 920,00 грн. за період з 07.09.2009 р. по 04.08.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 920,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю за період з 08.09.2009 р. по 04.08.2011 р. При цьому судом встановлено, що період прострочення спірної заборгованості за Договором підряду слід обраховувати саме з 08.09.2009 р. з огляду на п. 2.2 Договору підряду та норму ст. 253 ЦК України.
З огляду на встановлений вище початок періоду прострочення спірної заборгованості за Договором підряду з 08.09.2009 р., враховуючи п. 2 Договору цесії, норму ст. 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 286,44 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 286,03 грн. за період з 08.09.2009 р. по 04.08.2011 р. В іншій частині вимог стосовно стягнення 0,41 грн. 3% річних (286,44 грн. -286,03 грн. = 0,41 грн.) позивачу належить відмовити з огляду на невірно визначений позивачем початок періоду прострочення спірної заборгованості за Договором підряду.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка була чинна станом на час звернення позивача з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 512, 513, 514, 516, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, буд. 1; ідентифікаційний код 34355676, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомтех" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 35466895) 5000,00 грн. (п»ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 920,00 грн. (дев»ятсот двадцять гривень 00 коп.) інфляційних нарахувань, 286,03 грн. (двісті вісімдесят шість гривень 03 коп.) 3% річних, 101,99 грн. (сто одну гривню 99 коп.) держмита та 235,98 грн. (двісті тридцять п»ять гривень 98 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання повного рішення: 23.11.2011 р.