ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 24/17104.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до 1. Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна
страхова компанія «Оранта»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Транссервіс»
про стягнення 34 061,88 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. -представник (дов. від 21.01.2011р.)
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 2: Боднар В.В. - директор
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі по тексту відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Транссервіс»(далі по тексту відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 витрат по виплаті страхового відшкодування в сумі 24 990,00 грн. та стягнення з відповідача-2 витрат по виплаті страхового відшкодування в сумі 9 071,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір страхування серії АТК №130706 майнових інтересів власника автомобіля марки Фольксваген Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_1.
19.03.2008р. на пр. Науки в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої став, в тому числі, застрахований автомобіль.
Згідно з вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2011р. дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм відповідача-2 ОСОБА_3, в результаті чого був пошкоджений застрахований автомобіль.
Зазначена подія визнана позивачем страховою подією. А потерпілій особі виплачено страхове відшкодування в сумі 34 061,88 грн.
Відповідальність власника автомобіля «Камаз 54115», яким є відповідач-2, була застрахована в страховій компанії «Оранта».
Відповідно до страхового полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн. Оскільки розмір завданої шкоди перевищує розмір застрахованої відповідальності за шкоду, заподіяну майну, позивач просить відповідно до 1194 Цивільного кодексу України та на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»стягнути з відповідача-1 збитки по виплаті страхового відшкодування в сумі 24 990,00 грн., а з відповідача-2. яка -9 071,88 грн.
Відповідач-1 не надав суду письмового відзиву на позов.
Відповідач-2 надав суду письмові заперечення на позов, в яких вважає, що позов є необґрунтованим з наступних підстав: позивачем в матеріали справи не надано відповідного платіжного доручення про виплату суми страхового відшкодування, надане платіжне доручення свідчить про сплату ТОВ «Украпромбанк»293 498,22 грн.; відсутні докази, того що ОСОБА_2. оплатив страхування свого автомобіля; у матеріалах, наданих на адресу відповідача-2, відсутній повний текст договору між ОСОБА_2. та ПАТ «ПРОСТО-страхування», що позбавляє відповідача-2 визначити права та обов'язки сторін; в порушення вимог процесуального законодавства позивач надав нечіткі копії, з яких мало що можна зрозуміти; з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3. відмовився відшкодовувати ПАТ «ПРОСТО-страхування»шкоду в розмірі 34 061,88 грн.; з матеріалів наданих позивачем вбачається, що вирок суду щодо Килимника не набрав законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1.
04.07.2011р. представник відповідача-1 повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляд справи від відповідача-1 до суду не надходило.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і заперечення проти позову, Господарський суд міста Києва, -
04.09.2007р. закритим акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, згідно статуту товариства, є приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», та ОСОБА_2, укладений договір №130706 добровільного страхування транспортних засобів, за яким був застрахований автомобіль Volkswagen Passat, держаний номер НОМЕР_1, сірого кольору, 2007 року випуску. Вигодонабувачем за цим договором страхування визначено закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»(далі по тексту - договір №130706 позивач).
За договором №130706 були застраховані ризики, в тому числі пошкодження автомобіля.
Вартість автомобіля, відповідно до договору, складає 151 450,00 грн., страхова сума -151 450,00 грн.
21.03.2008р. до позивача звернувся ОСОБА_2. з повідомленням про настання випадку, а саме дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 20.03.2008р. на проспекті Науки за участю застрахованого згідно Договору №130706 від 04.09.2007р. автомобіля Volkswagen Passat, держаний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобіль було пошкоджено.
Згідно довідки слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 20.03.2008р., ОСОБА_2. є учасником ДТП (керував автомобілем «Фольксваген-Пассат», д.н.з. НОМЕР_1), що мала місце на проспекті Науки, 86 в м. Києві 19.03.2008р.
10.04.2008р. до позивача звернувся ОСОБА_2. з заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП.
Відповідно до акту №549/5133 товарознавчого дослідження, складеного 09.04.2008р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, держаний номер НОМЕР_1, складає 34 061,88 грн.
10.04.2008р. позивачем складено страховий акт, згідно з яким даний випадок був визнаний як страховий випадок по ризику «Пошкодження наземного ТЗ внаслідок ДТП»та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 34 061,88 грн.
14.04.2008р. перший заступник голови правління ПАТ «ПРОСТО-страхування»видав розпорядження №005575 про виплату страхового відшкодування в сумі 34 061,88 грн. готівкою через касу Укрпромбанку отримувачу Новікову Олексію Миколайовичу.
Платіжним дорученням №262 від 22.04.2008р. позивач перерахував на рахунок ТОВ Укрпромбанку 293 498,22 грн. з призначенням платежу: згідно реєстру одержувачів страхових відшкодувань №130 від 22.04.2008р.
В пункті 7 реєстру №130 зазначене прізвище Новікова Олексія Миколайовича та вказано, що грошові кошти в сумі 34 061,88 грн. сплачені як страхове відшкодування за ремонт автомобіля Volkswagen Passat, держаний номер НОМЕР_1 згідно розпорядження №005575 від 14.04.2008р.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем ОСОБА_2. суми страхового відшкодування.
Позовні вимоги до відповідача-1 заявлені у зв'язку з тим, що відповідальність відповідача-2 була застрахована відповідачем-1 за полісом №НОМЕР_2 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) в розмірі 25 500,0 грн.
Відповідач-2, за ствердженням позивача має відповідати в частині що перевищує суму, яку має відшкодувати відповідач-1.
Оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що у задоволенні позову має бути відмовлено повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до проголошеного Голосіївським судом міста Києва вироку від 28.01.2011р. по справі №1-8/11 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. ст. 286 Кримінального кодексу України.
При цьому Голосіївським районним судом міста Києва встановлено, що 19 березня 2008р. підсудний ОСОБА_3., рухаючись автомобілем «КАМАЗ 54115», д.н.з. НОМЕР_3, з приєднаним напівпричепом «СЗАП», д.н.з. НОМЕР_4 по проспекту Науки зі сторони вулиці Моторна, у напрямку вулиці Червонопрапорна в м. Києві, проігнорувавши пункти 10.1.,13.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1806 від 10.10.2001р., виконав перестроювання та зміну напрямку руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, не витримав безпечної дистанції та безпечного інтервалу руху, та вчинив зіткнення з автомобілем «Мазда-3», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4., яка рухалась в попутному напрямку у його смузі руху.
Після даного зіткнення ОСОБА_3. знову не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, не витримав безпечного інтервалу руху та вчинив зіткнення з автомобілями «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2., «Альфа-Ромео», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_5., «Форд Ескорт», НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_6., «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_8, під керуванням ОСОБА_7., «ГАЗ-311-«, д.н.з. НОМЕР_9, під керуванням ОСОБА_8., причіпом «Копеель», д.н.з. НОМЕР_10, вантажного автомобіля «Мерседес Бенц 2540 L», д.н.з. НОМЕР_11, під керуванням ОСОБА_9., «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_12, під керуванням ОСОБА_10., «ЗИЛ-45022», д.н.з. НОМЕР_13, під керуванням ОСОБА_11., «ВАЗ-2103», д.н.з.НОМЕР_14, під керуванням ОСОБА_12., та автомобіля «ЗАЗ Деу Т 13110», тр.н.з. НОМЕР_15, під керуванням ОСОБА_13.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вина особи, яка керувала автомобілем, що належить відповідачеві-2, та перебуває у його володінні, не встановлена у судовому порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва у справі №1-8/11 від 28.01.2011р. набрав чинності.
У відповідності до ст. ст.4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, враховуючи те, що у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини, а також те, що позивачем не доведено вини водія відповідача-2, господарський суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити.
Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. ст. 44. 49 ГПК України, мають бути покладені на позивача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повнстю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко