ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/46921.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Славутич"
до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"
про стягнення 74 313,67 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -представник за довіреністю від 07.11.11.
від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю № 717/17 від 04.11.11.
Заявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" заборгованості за Договором підряду № 132 від 05.11.2010 в розмірі 74 313,67 грн., в тому числі 65503,19 грн. основного боргу, 5 090,41 грн. пені, 2461,91 грн. збитків від інфляції, 2461,91 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 132 від 05.11.2010 позивачем виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 112 417,19 грн., за які відповідач розрахувався частково, несплаченим залишився борг у розмірі 65 503,19 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 порушено провадження по справі № 53/469, розгляд справи призначено на 24.10.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання від 24.10.2011 представників сторін розгляд справи було відкладено на 21.11.2011.
Представник позивача в судове засідання 21.11.2011 з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та заявив клопотання про заміну відповідача із Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" у зв'язку зі зміною назви відповідача.
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідач в судовому засіданні 21.11.2011 визнав позов, подав заяву про зменшення розміру пені та усно заявив про розстрочку виконання рішення.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
05.11.2010 між Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", як замовником (надалі -відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінвест Славутич", як підрядником (надалі -позивач) укладено договір підряду № 132 на виконання робіт (надалі -договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору по завданню замовника підрядник власними силами, зі своїх матеріалів, придбаним за цінами погодженими із замовником і матеріалів замовника, на своєму обладнанні, на свій ризик зобов'язується виконати монтажні роботи по встановленню приточної вентиляції ( в осях 10'-12; К-А) корпусу № 170 ОТ «Бліц-Прінт»за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7, відповідно до Технічного завдання (Додаток № 1), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість договору складає 49000,00 грн.
27.01.2011 сторони уклали Додаткову угоду № 1, в якій сторони погодили, що вартість робіт складає 112417,19 грн.
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт: за грудень 2010; № 1 за січень 2011 та довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та затрати/: за грудень 2010; за січень 2011, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 112 417,19 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору, кінцеві розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника залишкової суми за фактичне виконання роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди 1 до Договору, кінцеві розрахунки між сторонами за виконані роботи, передбачені даною додатковою угодою № 1, проводяться шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника суми за фактичні виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт.
Матеріали справи, зокрема копії виписок з особового банківського рахунку позивача свідчить про те, що відповідачем погашено заборгованість на суму 46 914,00 грн.
Несплаченим залишився борг у розмірі 65503,19 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом № 7 від 28.10.2011 про сплату заборгованості.
Однак відповідач відповіді на лист не надав, заборгованість перед позивачем не погасив.
Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку по повній оплаті виконаних позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 65503,19 грн. основного боргу та судових витрат.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами Договору та Додаткової угоди № 1 до Договору встановлений строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати за виконані на його користь роботи.
Однак, відповідач, як у встановлений строк, так і на дату прийняття рішення, свого обов'язку щодо повної оплати за виконані роботи не виконав.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.
Отже, факт порушення відповідачем обов'язку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується двосторонньо підписаним та посвідченим печатками сторін актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору, виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судовому засіданні 21.11.2011 визнав позов.
З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За таких обставин, позов в частині основного боргу в сумі 65503,19 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 6.2 Договору за порушення строків проведення розрахунків по Договору більш ніж 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення виконання зобов'язання, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Судом було встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи перед позивачем. А також позивач здійснив розрахунок пені у відповідності до умов Договору та чинного законодавства України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 5090,41 грн. пені.
Суд відхилає заяву відповідача про зменшення розміру пені зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
В силу ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у різ якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З огляду на те, що відповідач не надав доказів того, що кредитор (позивач) умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання та суд вважає, що розмір пені не є надмірно великим порівняно із збитками кредитора, а тому відмовляє у задоволені заяви відповідача про зменшення розміру пені.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2461,91 грн. збитків від інфляції, 2461,91 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем.
Відповідач в судовому засіданні 21.11.2011 заявив про розстрочку виконання рішення.
Відповідно до Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При дослідженні матеріалів справи, суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла ще в 2010. Таким чином відповідач мав можливість розрахуватися з позивачем протягом періоду 2010р. та 2011р.
Також необхідно зазначити, що відповідач не надав суду доказів особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду доказів особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарськогопроцесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 20050164, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест Славутич" (14027, м. Чернігів, проспект Перемоги, 166, кв. 9, код ЄДРПОУ 34845502) суму основного боргу у розмірі 65503 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот три) грн. 19 коп., 5090 (п'ять тисяч дев'яносто) грн. 41 коп. пені, 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 91 коп. збитків від інфляції, 2461 (дві тисяч чотириста шістдесят одна) 91 коп. 3% річних, 743 (сімсот сорок три) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено 23.11.2011