ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/38414.11.11
За позовом Приватного підприємства «ІМАГ-ГРУПА»
до Національного музею Народної архітектури та побуту України
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.10.2011р.).
В судовому засіданні 14 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне підприємство «ІМАГ-ГРУПА»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Національного музею Народної архітектури та побуту України (відповідач) заборгованості в сумі -26 717,78 грн. з них основного боргу -24 637,00 грн., пені -1 506,57 грн., втрат від інфляції -283,33 грн. та 3% річних -290,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором про надання консультацій з правових питань № 21 від 25 січня 2010 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі сум грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 6.10.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6.10.2011 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 7.11.2011 року.
В судовому засіданні 7 листопада 2011 року було оголошено перерву до 14 листопада 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
25 січня 2010 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту -Замовник) (разом - сторони), було укладено договір про надання консультацій з правових питань № 21 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму -85 566,84 грн., однак, Замовник, послуг в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 24 637,00 грн., тобто 85 566,84 грн. -60 929,84 грн.
З викладеними у позові позивачем обставинами відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що посилаючись на невиконання Замовником обов'язків по Договору № 21 від 25.01.2010р., позивач виходить із загальної ціни договору не 82 000,00 грн., а 85 566,84 грн., тому послуги вартістю 3 566,84 грн. не можуть бути сплачені за договором № 21 від 25.01.2010р., оскільки сторони не погоджували додатково вартість послуг, а одностороння зміна ціни договору не допускається. Відтак, акти виконаних робіт на суму 3 566,84 грн. виходять за межі позовних вимог, і не можуть бути предметом позову про стягнення коштів за Договором № 21 від 25.01.2010р.
Відповідач зазначив, що проти сплаченої позивачеві коштів за Договором № 21 від 25.01.2010р. в сумі 60 929,84 грн. Замовник заперечень не має.
Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що у Замовника відсутні акти виконаних робіт з всіма необхідними реквізитами, як то підпис уповноваженої особи, дати, печатки тощо.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 25 січня 2010 року між сторонами укладено договір про надання консультацій з правових питань № 21 відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
7 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи), зі змісту якої слідує, що у зв'язку з необхідністю продовження довгострокових відносин, сторони погодилися змінити та доповнити п. 4.1. Договору в редакції, за якою: «За надання передбачених договором послуг Замовник сплачує Виконавцю суму 2 202,84 грн.».
1 липня 2010 року сторони домовилися викласти п. 4.1. Договору в редакції, згідно якої: «За надання передбачених договором послуг Замовник сплачує Виконавцю вказану загальну суму 34 000,00 грн.», про що відображено в укладеній між сторонами додатковій угоді № 2 до Договору Договору (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи).
Таким чином, враховуючи внесення сторонами змін до п. 4.1. Договору, за надання передбачених Договором послуг Замовник сплачує Виконавцю 84 202,84 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником щомісячно не пізніше 10 днів від часу підписання Акта здачі-приймання наданих послуг.
Судом встановлено, що відповідач, за отримані по Договору послуги, сплатив на користь позивача грошові кошти на загальну суму 60 929,84 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 11.02.2010р. по 16.09.2010р.
У відповідності до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, з банківських виписок вбачається, що сплата відповідачем коштів за Договором була проведена в рахунок оплат робіт згідно актів №№: ОУ-0000001 від 28.01.2010р. на суму 4 500,00 грн., ОУ-0000002 від 10.03.2010р. на суму 10 300,01 грн., ОУ-0000004 від 11.05.2010р. на суму 10 300,03 грн., ОУ-0000007 від 5.05.2010р. на суму 10 302,00 грн., ОУ-00000012 від 4.06.2010р. на суму 10 300,80 грн., ОУ-00000014 від 6.07.2010р. на суму 10 300,00 грн., ОУ-00000019 від 14.09.2010р. на суму 4 927,00 грн.
В матеріалах справи містяться підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 50 164,81 грн., а саме №№: ОУ-0000002 від 10.03.2010р. на суму 10 300,01 грн., ОУ-00000012 від 4.06.2010р. на суму 10 300,80 грн., ОУ-00000019 на суму 4 927,00 грн., ОУ-00000022 на суму 4 927,00 грн., ОУ-00000032 на суму 4 927,00 грн., ОУ-00000038 на суму 4 928,00 грн., ОУ-00000044 на суму 4 928,00 грн. та ОУ-00000051 на суму 4 927,00 грн.
З огляду на викладене, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуг на суму 85 566,84 грн., а відповідач отримав відповідні послуги та лише частково їх оплатив на суму 60 929,84 грн., що підтверджується наявними в справі підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт та частково оплаченими актами, докази надання послуг по яким підтверджується їх оплатою з боку відповідача, про що вбачається з банківських виписок.
За таких обставин, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на суму 85 566,84 грн. та про необґрунтованість викладених відповідачем у відзиві заперечень щодо ненадання позивачем послуг за Договором на відповідну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 7.04.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача звернення з вимогами провести повний розрахунок та погодити акт звірки. Факт надсилання відповідних документів підтверджується описом вкладення в цінний лист та розрахунковим документом про оплату відправки відповідної поштової кореспонденції, а отримання їх відповідачем 22.04.2011р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копії документів в справі).
Окрім цього, судом встановлено, що 24.05.2011р. в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу за Договором, яка була отримана відповідачем 24.05.2011р., про що свідчить відмітка про отримання вх. 182 (копія претензії в справі).
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що вартість послуг Виконавця в повному обсязі Замовник по Договору не оплатив.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Всупереч вимогам ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати коштів за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника заборгованості за Договором в розмірі -24 637,00 грн., з розрахунку 85 566,84 грн. (загальна вартість послуг за Договором) -60 929,84 грн. (часткова оплата послуг відповідачем).
Щодо заперечень відповідача про те, що сума договору становить 82 000,00 грн., а не 85 566,84 грн., а тому послуги вартістю 3 566,84 грн. не можуть бути сплачені за договором № 21 від 25.01.2010р., за переконанням суду не спростовують викладені позивачем в заяві обставин, оскільки загальна ціна договору, з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод, становить 84 202,84 грн.
Частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Пунктом 3.1.3. Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги Виконавця надану правову допомогу.
В свою чергу, пунктом 3.1.2. Договору сторонами взаємно передбачено та погоджено, що Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень.
Так, зі змісту конструкцій відповідних пунктів Договору випливає обов'язок Замовника оплатити як послуги Виконавця, так і витрати Виконавця, необхідні для виконання доручень.
Відтак, грошові кошти в розмірі 1 364,00 грн. (85 566,84 грн. - 84 202,84 грн.), як фактично понесені позивачем витрати за договором при наданні послуг відповідачу, обґрунтовано включені позивачем до загальної заборгованості за Договором та можуть бути предметом позову про стягнення коштів за Договором № 21 від 25.01.2010р.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у випадку невиконання п. 4.1. договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня, за кожний день прострочення платежу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати послуг в розмірі 1 506,57 грн. (за 144 дні прострочення платежу):
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
24637.0001.01.2011 - 24.05.20111447.7500 %0.042 %*1506.57
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 283,33 грн. втрат від інфляції та 290,88 грн. 3% річних.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 503,18 грн. (267,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Національного музею Народної архітектури та побуту України (ідентифікаційний код: 03922125, адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 21, корп. 19, ІПН 039221226554, номер свідоцтва 100243432), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «ІМАГ-ГРУПА»(ідентифікаційний код: 33198364, адреса: 01133, м. Київ бульвар Л. Українки, 5 А, банківські реквізити: р/р 2600568600 в ПуАТ «СЕБ Банк» м. Київ, МФО 300175), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 24 637,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім гривень), пені -1 506,57 грн. (одна тисяча п'ятсот шість гривень 57 копійок), втрат від інфляції -283,33 грн. (двісті вісімдесят три гривні 33 копійки), 3% річних - 290,88 грн. (двісті дев'яносто гривень 88 копійок) та судові витрати в сумі -503,18 грн. (п'ятсот три гривні 18 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 21.11.2011р.