ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/40014.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агні-Трейд»
до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «До речі»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.07.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 124 від 11.10.2011р.).
від третьої особи: не з'явились.
В судовому засіданні 14 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агні-Трейд»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою з вимогами зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»повернути товар за накладними: № РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000361 від 25 березня 1010 р.; РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000362 від 25 березня 2010 р.; № РН- 0000363 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000364 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000365 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000366 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000367 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000368 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000369 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000370 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000371 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000372 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000373 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000374 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000375 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000376 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000377 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000378 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000379 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000380 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000381 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000382 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000383 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000384 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000385 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000386 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000387 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000388 від 25 березня 2010 р.: № РН-0000389 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000390 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000391 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000392 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000393 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000394 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000395 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000396 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000397 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000398 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000399 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000400 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000401 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000402 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000403 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000404 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000405 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000406 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000407 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000408 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000409 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000410 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000411 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000412 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000605 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000606 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000607 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000608 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000629 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000630 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000668 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000669 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000670 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000671 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000672 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000673 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000674 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000675 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000676 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000677 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000678 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000679 від 12 травня 2010 р. та № РН-0000719 від 21 травня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов договору поставки № Д-00028/10 від 10 березня 2010 року отримувачем поставленого позивачем по відповідних накладних товару повинно бути Товариство з обмеженою відповідальністю «До речі», яке в свою чергу зобов'язувалось здійснити і оплату за поставлений товар, однак, згідно видаткових накладних позивач здійснив поставку товару Підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», яке, відповідно, і повинно повернути товар.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 14.11.2011 року та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агні-Трейд»договір № Д-00028/10 від 10.03.2010 року підписаний уповноваженими на те особами від TOB «Агні-Трейд»та TOB «До речі», специфікації до договору № Д-00028/10 від 10.03.2010 року в якій зазначається кількість, найменування, адреси на які здійснюється поставка товару за період з 25.03.2010 по 21.05.2010 року та заявки TOB «До речі»на підтвердження факту замовлення товару.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
10 березня 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та третьою особою (далі по тексту -Отримувач або Замовник) (разом - сторони), було укладено договір поставки № Д-00028/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), згідно умов п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар, згідно заявки Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав на роздрібні точки вказані Покупцем товар на загальну суму 45 380,62 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000361 від 25 березня 1010 р.; РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000362 від 25 березня 2010 р.; № РН- 0000363 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000364 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000365 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000366 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000367 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000368 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000369 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000370 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000371 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000372 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000373 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000374 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000375 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000376 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000377 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000378 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000379 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000380 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000381 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000382 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000383 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000384 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000385 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000386 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000387 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000388 від 25 березня 2010 р.: № РН-0000389 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000390 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000391 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000392 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000393 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000394 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000395 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000396 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000397 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000398 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000399 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000400 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000401 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000402 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000403 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000404 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000405 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000406 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000407 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000408 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000409 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000410 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000411 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000412 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000605 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000606 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000607 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000608 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000629 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000630 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000668 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000669 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000670 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000671 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000672 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000673 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000674 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000675 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000676 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000677 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000678 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000679 від 12 травня 2010 р. та № РН-0000719 від 21 травня 2010 року.
Як вказує позивач, частину товару було повернуто Покупцю, що підтверджується накладними № ВН-0000138 від 18.08.2011р. на суму 503,60 (п'ятсот три гривні шістдесят копійок) грн., № ВН-0000139 від 18.08.2011р. на суму 350,60 (триста п'ятдесят гривень шістдесят копійок) грн., № ВН-0000140 від 18.08.2011р. на суму 393,90 (триста дев'яносто три гривні дев'яносто копійок) грн., № ВН-0000141 від 18.08.2011р. на суму 600,25 (шістсот гривень двадцять п'ять копійок) грн., № ВН-0000143 від 18.08.2011р. на суму 429,90 (чотириста двадцять дев'ять гривень дев'яносто копійок) грн., № ВН-0000144 від 18.08.2011р. на суму 643,00 (шістсот сорок три гривні) грн., № ВН-0000145 від 18.08.2011р. на суму 240,00 (двісті сорок) грн., ВН-0000146 від 18.08.2011р. на суму 846,15 (вісімсот сорок шість гривень п'ятнадцять копійок) грн., № ВН-0000147 від 18.08.2011р. на суму 240,00 (двісті сорок) грн. та № ВН-0000148 від 18.08.2011р. на суму 376,20 (триста сімдесят шість гривень двадцять копійок) грн. та № ВН-0000149 від 18.08.2011р. на суму 666,40 (шістсот шістдесят шість гривень сорок копійок) грн., а всього на загальну суму 5 289,64 грн.
В порядку досудового врегулювання спору позивач 20.07.2011р. направив на адресу відповідача претензію про повернення товару (копії міститься в справі). Факт надсилання позивачем претензії на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист та розрахунковими документом про оплату відправки поштової кореспонденції (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що товар відповідач не повернув.
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно з умовами договору поставки № Д-00028/10 від 10 березня 2010 року покупцем товару виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «До речі»яке і взяло на себе зобов'язання щодо прийняття та оплати товару, а тому, Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»прийшло до висновку щодо неправомірності заявлених вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Агні-Трейд».
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, 10 березня 2010 року між позивачем та третьою особою укладено договір поставки № Д-00028/10 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар, згідно заявки Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.
Судом встановлено, що в період з березня по травень 2010 року позивач поставив товар на загальну суму 45 380,62 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000361 від 25 березня 1010 р.; РН-0000361 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000362 від 25 березня 2010 р.; № РН- 0000363 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000364 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000365 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000366 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000367 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000368 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000369 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000370 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000371 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000372 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000373 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000374 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000375 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000376 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000377 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000378 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000379 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000380 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000381 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000382 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000383 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000384 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000385 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000386 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000387 від 25 березня 2010 р.; № РН-0000388 від 25 березня 2010 р.: № РН-0000389 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000390 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000391 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000392 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000393 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000394 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000395 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000396 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000397 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000398 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000399 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000400 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000401 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000402 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000403 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000404 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000405 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000406 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000407 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000408 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000409 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000410 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000411 від 26 березня 2010 р.; № РН- 0000412 від 26 березня 2010 р.; № РН-0000605 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000606 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000607 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000608 від 27 квітня 2010 р.; № РН-0000629 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000630 від 11 травня 2010 р.; № РН-0000668 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000669 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000670 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000671 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000672 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000673 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000674 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000675 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000676 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000677 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000678 від 12 травня 2010 р.; № РН-0000679 від 12 травня 2010 р. та № РН-0000719 від 21 травня 2010 року (копії накладних в справі).
Зі змісту накладних слідує, що отримувачем товару є третя особа. В свою чергу, на відповідних накладних вбачається відмітка печатки відповідача про отримання товару.
З матеріалів справи вбачається, що частину товару на суму 5 289,64 грн. позивачу було повернуто, що підтверджується накладними на повернення: № ВН-0000138 від 18.08.2011р. на суму 503,60 (п'ятсот три гривні шістдесят копійок) грн., № ВН-0000139 від 18.08.2011р. на суму 350,60 (триста п'ятдесят гривень шістдесят копійок) грн., № ВН-0000140 від 18.08.2011р. на суму 393,90 (триста дев'яносто три гривні дев'яносто копійок) грн., № ВН-0000141 від 18.08.2011р. на суму 600,25 (шістсот гривень двадцять п'ять копійок) грн., № ВН-0000143 від 18.08.2011р. на суму 429,90 (чотириста двадцять дев'ять гривень дев'яносто копійок) грн., № ВН-0000144 від 18.08.2011р. на суму 643,00 (шістсот сорок три гривні) грн., № ВН-0000145 від 18.08.2011р. на суму 240,00 (двісті сорок) грн., ВН-0000146 від 18.08.2011р. на суму 846,15 (вісімсот сорок шість гривень п'ятнадцять копійок) грн., № ВН-0000147 від 18.08.2011р. на суму 240,00 (двісті сорок) грн. та № ВН-0000148 від 18.08.2011р. на суму 376,20 (триста сімдесят шість гривень двадцять копійок) грн. та № ВН-0000149 від 18.08.2011р. на суму 666,40 (шістсот шістдесят шість гривень сорок копійок) грн. (копії накладних містяться в справі).
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 6.2. Договору поставки, в редакції Додаткової угоди від 10.03.2010р., встановлено, що Постачальник поставляє Покупцю товар на умовах DDP у відповідності до міжнародних правил «ИНКОТЕРМС»в редакції 2000 року. Постачальник поставляє товар в різні точки або на склади Покупця, за адресами, вказаних в додатку до Договору. Поставка товару може проводиться Постачальником також і в інші за призначенням місця Покупця, адреси яких відмічається в письмовому заказі (заявці) Покупця, що погоджується сторонами.
Згідно міжнародних правил «ИНКОТЕРМС»в редакції 2000 року (умови DDP) передбачено, що Продавець здiйснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому мiсцi призначення. Продавець несе всi витрати та ризики, пов'язанi з доставкою товару до цього мiсця, включаючи (у вiдповiдних випадках) будь-якi «мита»(пiд словом «мито»тут розумiється вiдповiдальнiсть за виконання та ризики виконання дiй з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податкiв, митних i iнших зборiв) на iмпорт до країни призначення.
Надання нерозвантаженого товару у розпорядження покупця або iншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобi, у названому мiсцi призначення, в узгоджену дату або в межах перiоду, узгодженого для поставки (А 4 умов DDP).
За таких обставин, з правової конструкції умов DDP, а саме - п. А 4. «Поставка», витікають обставини надання товару як покупцю, так і визначеній покупцем і іншій особі, у названому місці.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. у відповідача, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано договір № Д-00028/10 від 10.03.2010 року підписаний уповноваженими на те особами від TOB «Агні-Трейд»та TOB «До речі», специфікації до договору № Д-00028/10 від 10.03.2010 року в якій зазначається кількість, найменування, адреси на які здійснюється поставка товару за період з 25.03.2010 по 21.05.2010 року та заявки TOB «До речі»на підтвердження факту замовлення товару.
Всупереч вимогам ухвали суду, доказів, а саме: специфікацій до договору № Д-00028/10 від 10.03.2010 року в якій зазначається кількість, найменування, адреси на які здійснюється поставка товару за період з 25.03.2010 по 21.05.2010 року та заявок TOB «До речі»на підтвердження факту замовлення товару, які встановлюють обставини визначення різних точок або складів Покупця (місць призначення), уповноважених осіб на прийняття товару та інше, відповідач до суду не надав та не надіслав.
За таких обставин, зважаючи на те, що зобов'язаною за Договором особою, що має сплатити грошові кошти за товар є третя особа, яка згідно умов Договору може приймати поставлений товар у різних визначених та передбачених специфікаціями та заявками місцях, доказів чого позивачем не надано, враховуючи те, що визначеною у видаткових накладних особою, якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Агні-Трейд»поставляло товар є Товариство з обмеженою відповідальністю «До речі», суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність обов'язку відповідача повернути товар та наявних правових підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути товар на суму 40 090,64 грн., поставленого згідно видаткових накладних в період з березня по травень 2010 року.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 21.11.2011р.