ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/34422.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ментер"
про стягнення боргу 2 715,02 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1. (дов. № 07/МП/С від 04.01.2011 р.)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ментер" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2 715,02 грн., з яких 2 611,94 грн. сума основної заборгованості за Договором поставки товару № 853 від 10.12.2009 року, 103,08 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов вказаного договору поставки товару не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/344, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.
В судове засідання 22.11.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.10.2011 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2011 року вимоги ухвали суду від 27.10.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані представником позивача матеріали, заслухавши пояснення останнього, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ментер" (покупець) був укладений Договір поставки товару № 853 (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному Договорі. найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по даному Договору, визначається в Додатковій угоді (додатку) до Договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного Договору.
Кожний випадок поставки товару на протязі строку дії цього Договору передбачає свою видаткову накладну (п.1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору ціна (вартість) одиниці товару включає вартість товару, пакування, витрати по його доставці, оформлення необхідної документації.
Умовами Договору передбачено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної або отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у разі попередньої оплати товару.
На виконання умов Договору, за період з 08.06.2011 року по 06.07.2011 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 611,94 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) :
- № М000043440 від 08.06.2011 року на суму 846,70 грн.;
- № М000043444 від 08.06.2011 року на суму 398,02 грн.;
- № М000045997 від 16.06.2011 року на суму 340,00 грн.;
- № М000051586 від 06.07.2011 року на суму 744,62 грн.;
- № М000051587 від 06.07.2011 року на суму 282,60 грн.;
Розділом 4 Договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок або через касу постачальника в грошовій одиниці України - гривні. Розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.
За твердженням позивача, відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим, сума заборгованості відповідача складає 2 611,94 грн.
02.09.2011 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 599, з вимогою про перерахування суми заборгованості, яка станом на 30.08.2011 становила 2 611,94 грн. за поставлений товар. Однак направлена претензія залишена відповідачем без відповіді, заборгованість неоплачена.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 611,94 грн. суми основної заборгованості та 103,08 грн. пені.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як встановлено судом, позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 4.4. Договору розрахунок за отриманий товар покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.
Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем? у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 2 611,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.4.. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 103,08 грн. пені.
У відповідності до п. 7.4. Договору, у разі порушення покупцем порядку розрахунку за отриманий товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що відповідач прострочив оплату за поставлений товар, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 103,80 грн. підлягають задоволенню, згідно розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Оскільки, відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ментер" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 32308197, р/р 26006037675100 в УкрСиббанк, МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, буд 120, корп.1, код ЄДРПОУ 35432061, р/р 26008000022311 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 94 коп. суми основного боргу, 103 (сто три) грн. 08 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Г.П. Бондаренко
Рішення підписано 30.11.2011 року