ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/23527.05.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»
про стягнення 90735 грн.
Суддя Грєхова О.А.
За участю представників сторін:
Позивача -ОСОБА_2., дов. від 11.05.2011 року
Відповідача -не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»90735 грн. штрафу за наднормовий простій автомобіля.
Провадження у справі № 53/235 порушено відповідно до ухвали від 28.04.2011 року та призначено розгляд справи на 27.05.2011 року.
В судовому засіданні 27.05.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засіданні 27.05.2011 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.
За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
10.08.2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»(відповідач) укладено Договір № 09-08/10-3 перевезення вантажу автомобільним транспортом, який регламентував відносини сторін в області організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученнях.
Відповідно до умов зазначеного Договору позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Харків - Калуга - Ногінськ автомобілем державний номер НОМЕР_1, напівпричеп № НОМЕР_2, а відповідач прийняти вантаж та оплатити вартість його перевезення.
При здійсненні перевезення вантажу на митному посту МАПП Нєхотєєвка вантаж відповідача було заарештовано.
В період з 15.08.2010 року по 27.12.2010 року автомобіль державний номер НОМЕР_1 та напівпричеп № НОМЕР_2 знаходилися на ТП МАПП Нєхотєєвка у зв'язку з провадженням кримінальної справи № 2010К060032 по відношенню до ТОВ «АК МакГрей», порушеної слідчим відділом УФСКН РФ по Білгородській області (копія Листа ТП МАПП Нєхотєєвка від 27.12.2010 року № 65-20/6333 та копії Міжнародних товарно-транспортних накладних додаються).
Таким чином з 15.08.2010 року по 27.12.2010 року мав місце наднормований простій автомобіля позивача з вини відповідача.
Також, з 28.12.2010 року по 31.12.2010 року зазначений автопоїзд знаходився на митному посту м. Дніпропетровськ, автомобільний транспорт було розвантажено 01.01.2011 року, що підтверджується відповідними копіями Міжнародних товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п. 5.5. Договору за простій транспорту на митниці, винна сторона сплачує штраф у розмірі 100 $ у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день замитнення, за кожну добу, що почалася.
Штраф у розмірі 18979,68 грн. за наднормований простій транспорту на митниці за період з 15.08.2010 року по 07.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»був оплачений.
Решту штрафу за наднормований простій за період з 08.09.2010 року по 31.12.2010 року (115 діб), що складає 90735,00 грн. відповідач не сплатив.
21.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»надало позивачу гарантійного листа (вих. № 21-10/10-3), в якому зобов'язалося здійснити оплату за наднормований простій до 29.10.2010 року, однак, зазначене зобов'язання також не було виконане.
Також, 24.03.2010 року позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату штрафу в сумі 90735,00 грн., яку залишена без розгляду.
Статтею 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Норма аналогічного змісту міститься в ст.909 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Таким чином, відповідач за наднормований простій транспорту на митному кордоні повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 90735 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «МакГрей»(04214, м. Київ, вул. Північна, 32, кв. 203, код 36146811) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) 90735 (дев'яносто тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. штрафу, 907,35 (дев'ятсот сім) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 08.06.2011