м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
05.10.2006 року Справа № 7/107ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів: Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
секретар судового засідання Наумов Б.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - Федоренко О.А. - довіреність № 03-01/4447 від 20.09.2006
від відповідача - не прибув
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 22.05.06
у справі № 7/107ад (суддя Калашник Т.Л.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Малоолександрівське», с. Малоолександрівка Троїцький район
про стягнення 5800,00 грн.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Малоолександрівське» 5800,00 грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2003 році.
Постановою місцевого господарського суду від 22.05.06 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу з вимогами скасувати постанову господарського суду Луганської області від 22.05.06 у справі №7/107ад та задовольнити його позовні вимоги.
Скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному і об'єктивному розгляді. Свої доводи позивач обґрунтовує неправомірним застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України, відділення Фонду не є учасником відносин у сфері господарювання, тому, що відділення хоча і є органом державної влади, але не наділено господарською компетенцією. Сплата штрафних санкцій є адміністративними відносинами і не є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Згідно п. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами, внесеними Законом України від 01.11.05, до початку діяльності апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у апеляційній інстанції відповідні апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2006 для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 22.05.2006 по справі №7/107ад призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Медуниця О.Є., судді: Баннова Т.М., Єжова С.С.
У зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» суддю Медуницю О.Є. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №7/107ад та введено до складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф., призначивши її головуючим.
У зв'язку з відпусткою суддів Баннової Т.М. та Єжової С.С. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» суддів Баннову Т.М. та Єжову С.С. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №7/107ад та введено до складу судової колегії суддів Медуницю О.Є. та Семендяєву І.В.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи наступного.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі -Закон 875) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
З урахуванням вимог цього Закону та середньооблікової чисельності штатних працівників відповідач повинен був працевлаштувати у 2003 році 3 інваліда.
Фактично на підприємстві відповідача у 2003 році працював один інвалід. Сума штрафу за нестворені два робочих місця для інвалідів складає 5800,00 грн.
Законодавством України (ч. 1 ст. 18 Закону № 875 і п. 10 «Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 №314) обов'язок з безпосереднього працевлаштування інвалідів покладено на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів, а цьому мають передувати певні дії підприємств (об'єднань), установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Проте, про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів на початок 2003 року відповідач органи працевлаштування не інформував, що підтверджено листом Троїцького районного центру зайнятості №29/6-136 від 27.02.06 (а. с. 6), довідкою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а. с. 7) та листом Управління праці та соціального захисту населення №279 від 27.02.2006 (а. с. 8).
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції обліку та використання цих коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 28.12.01 № 1767 визначено, що штрафні санкції сплачуються не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Відповідач суму штрафних санкцій у визначений строк не перерахував, що стало підставою звернення позивача до суду.
Суд першої інстанції встановив факт невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, у 2003 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. З цих підстав господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо сплати суми 5800,00 грн., однак, в позові відмовив, застосувавши до спірних правовідносин приписи ст. 250 Господарського кодексу України. Відповідно до змісту цієї норми адміністративно - господарські санкції, до кола яких відносяться і штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. На час пред'явлення позову - 20.03.06 строк для стягнення штрафних санкцій у будь - якому випадку сплинув 16.10.05.
На підставі вищевикладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова від 22.05.2006 у справі №7/107ад прийнята судом першої інстанції у відповідності з діючим законодавством і підстави для її скасування відсутні, тому відповідно до п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України згадана постанова залишається без змін, а апеляційна скарга позивача - без задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат по даній справі не вирішується тому, що позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись ст. ст. 17, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, п. 5 ст. 254, пунктами 2-1, 6, 7 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 22.05.2006 у справі № 7/107ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 22.05.2006 у справі № 7/107ад залишити без змін.
Повний текст даної ухвали буде виготовлено у повному обсязі 10.10.2006.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.В. Семендяєва
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2-позивачу (91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 59)
3- відповідачу ( 92143, Троїцький район, с. Малоолександрівське)
4- господарському суду Луганської області
5- до наряду