ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 грудня 2011 р. Справа № 5010/2320/2011-5/131
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З.
при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "ДНК",
вул. Промислова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76019;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018;
про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 46 857, 31 грн., з яких 46 622, 93 грн. - основний борг, 46, 62 грн. - інфляційні втрати, 187, 76 грн. - 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, посвідчення НОМЕР_1 від 24.11.2006 року;
від відповідача: не з'явилися;
Приватне підприємство "ДНК" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" заборгованості за поставлений товар в сумі 46 857, 31 грн., з яких 46 622, 93 грн. - основний борг, 46, 62 грн. - інфляційні втрати, 187, 76 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 08.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.12.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалі про порушення провадження у справі від 08.11.11 року не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвала від 08.11.2011 року отримана представником відповідача 11.11.2011 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між Приватним підприємством "ДНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус", 02.09.2009 року укладено договір поставки № 7.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари, разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість товарів, що поставляються вказуються в специфікації і накладних, що з моменту їх підписання є невід'ємними частинами договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, і включаючи вартість доставки товарів постачальником в місце поставки, зазначене у замовленні.
При наданні постачальником всіх, належним чином оформлених накладних і товаросупровідних документів покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній у накладній після 30 календарних днів.
На виконання умов договору, за період 2009 - 2011 років, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 489229, 99 грн., про що свідчать наявні у справі копії накладних. Частково відповідач розрахувався за поставлений товар.
Несплаченим залишився борг в сумі 46 622, 93 грн. Даний факт підтверджує акт звірки розрахунків складений сторонами, за період з 01.01.2011 року по 10.08.2011 року.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу (претензія № 90 від 10.08.2011 року). Факт направлення претензії відповідачу підтверджує фіскальний чек № 0149 від 14.09.2011 року. Відповідач відповіді на претензію не подав, борг не сплатив.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не надіслав, доказів погашення заборгованості суду не подав, позовних вимог не спростував.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку строк оплати за кожну партію товару визначено п. 5.1 договору поставки № 7 від 02.09.2009 року, зокрема 30 днів з дати поставки товару. Відповідач в обумовлені договором строки не розрахувався за поставлений товар.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивачем доведено факт неналежного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, відповідно вимога про стягнення основного боргу в сумі 46 622, 93 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 3 % річних в сумі 187, 76 грн., за період з 20.08.2011 року по 07.11.2011 року та 46, 62 грн. - інфляційних втрат, за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. За наслідками проведення перевірки нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд вказує на правильність їх нарахування.
Отже, 3 % річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в сумі нарахованій позивачем.
Що стосується стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд вказує наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.
Згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг на правову допомогу позивачем надано: договір на правову допомогу від 02.11.2011 року, квитанція № 009378 на суму 1 950, 00 грн.
Сплачені позивачем кошти за надані юридичні послуги відноситься до складу судових витрат, відповідно підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 12 Закону України “Про адвокатуру”, ст. ст. 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 28, 44, 48, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного підприємства "ДНК" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 46 857, 31 грн., з яких 46 622, 93 грн. - основний борг, 46, 62 грн. - інфляційні втрати, 187, 76 грн. - 3% річних - задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 602, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 36497589) на користь Приватного підприємства "ДНК", вул. Промислова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 30106265) - 46 622, 93 грн. (сорок шість тисяч шістсот двадцять два грн. 93 коп.) - основного боргу за поставлений товар, 46, 62 грн. (сорок шість грн. 62 коп.) - інфляційних втрат, 187, 76 грн. (сто вісімдесят сім грн. 76 коп.) - 3% річних, 1 950, 00 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) - витрат на оплату послуг адвоката, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять грн. 50 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.З.Цюх
Повне рішення складено 08.12.2011 року
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
____________________ Л.Р.Ломей 08.12.11