Рішення від 01.12.2011 по справі 5010/1998/2011-19/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 5010/1998/2011-19/106

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД", вул.Дегтярівська, 62 , м. Київ 107,04112,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" вул.Сахарова,21, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 18206,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник, (довіреність №б/н від 24.04.11)

від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 18206,67 грн. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, ухвали від 14.10.11 (вих. №18301) та від 08.11.11 (вих.№20120) направлені відповідачу за адресами вказаними в позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців повернулись до господарського суду Івано-Франківської області з відміткою (за зазначеною адресою не знаходиться).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи 01.12.11 письмових заяв та клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10.09.11 між сторонами даного спору укладено договір на поставку товару №127/1, відповідно до якого позивач зобов"язався передати у власність відповідачу продукцію в асортименті, кількості та в терміни, визначені в заявці відповідача, а відповідач в свою чергу - прийняти та оплатити товар зазначений у накладних на умовах договору (п.1.1. 1.).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна на товари, кількість і загальна вартість товарів, що продаються в період дії даного договору визначаються накладними, які є його невід"ємною частиною.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що покупець здійснює оплату товару шляхом прямих банківських переказів на розрахунковий рахунок постачальника згідно з сумами , вказаними у накладних або рахунках фактурах у випадку попередньої оплати.

Постачальник може надавати покупцеві відстрочку по оплаті товару на протязі 15 календарних днів від дати отримання товару (підписання накладної покупцем) -п.4.2. договору.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19104,51 грн., що підтверджується видатковими накладними №9341 від 17.05.11, №9344 від 17.05.11, № 9345 від 17.05.11, №9346 від 17.05.11, №9347 від 17.05.11, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.23-29).

В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив в повному обсязі отриманий товар.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №16-юр від 07.06.11 про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 27.07.11, що підтверджується квитанцією від 19.07.11 та поштовим повідомленням про вручення (а.с.31-32). Проте, станом на день винесення рішення, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору №127/1 від 10.09.08, а також беручи до уваги часткову оплату поставленого товару, заборгованість відповідача перед позивачем становить 16762,36грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 16762,36 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 договору на поставку товару №127/1 сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивачем нараховано пеню в сумі 1210,10 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені, задоволено її за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону позивачем нараховано 3 % річних в сумі 234,21 грн. за період прострочення , їх розмір є обґрунтованим, перевірений судом та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 712 ЦК України, ст.173, 216, 230 ГК України, керуючись ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 18206,67 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" вул.Сахарова,21, м. Івано-Франківськ,76018 (код 32077823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД", вул.Дегтярівська, 62 , м. Київ 107,04112 ( код 20029129) - 16762,36 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні тридцять шість копійок) - заборгованості, 1210,10 (одну тисячу двісті десять гривень десять копійок) - пені, 234,21 (двісті тридцять чотири гривні двадцять одну копійку) - 3% річних, а також 182,06 (сто вісімдесят дві гривні шість копійок) - судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 06.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

________________ Матейко І. В. 06.12.11

Попередній документ
19883475
Наступний документ
19883477
Інформація про рішення:
№ рішення: 19883476
№ справи: 5010/1998/2011-19/106
Дата рішення: 01.12.2011
Дата публікації: 22.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори