ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
01 грудня 2011 р. 3344/11 Справа № 5010/2328/2011-14/116
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,
при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3
АДРЕСА_2
про:
- стягнення збитків в сумі 13 040,00грн.;
- стягнення збитків в сумі 2 558,00грн.;
- стягнення орендної плати в розмірі 70 000,00грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № 2127 від 19.10.2011 р.);
від позивача: ОСОБА_5 - представник, (довіреність № 2127 від 19.10.2011 р.);
від відповідача: не з'явились
встановив: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про:
- стягнення збитків в сумі 13 040,00грн.;
- стягнення збитків в сумі 2 558,00грн.;
- стягнення орендної плати в розмірі 70 000,00грн.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 10.11.11 та 26.11.11, які містяться в матеріалах справи. Вимоги ухвал суду від 09.11.11 та 22.11.11 відповідач не виконав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 05.10.10 укладено договір оренди нерухомого майна та обладнання.
Згідно вказаного вище договору та додатку №1 до договору № б/н від 05.10.10 позивач передав відповідачу нежитлове приміщення - ресторан, загальною площею 234, 4 м. кв., що знаходиться на першому поверсі готельно-відпочинкового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_3, та все обладнання і матеріальні цінності, що знаходяться в даному ресторані.
Позивач взяті на себе зобов"язання по договору виконав у повному обсязі.
Відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу орендну плату (розділ 5 договору).
Проте, в засіданні суду позивач зазначив, що відповідач систематично порушував взяті на себе зобов"язання по договору, а саме: не вчасно, не в повному обсязі вносив орендну плату за користування предметом оренди.
Станом на 01.11.11 заборгованість відповідача перед позивачем становить
70 000,00грн. (за період з 15.07.11 по 01.11.11).
Позивач в засіданні суду зазначив, що вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо належного розірвання договору оренди нерухомого майна та обладнання від 05.10.10 та повернення позивачу предмета оренди, а саме порушення відповідачем порядку повернення позивачу орендованого майна, який визначений чинним законодавством України та договором оренди нерухомого майна та обладнання від 05.10.10.
Згідно п. 8.6. договору відповідач зобов'язався повернути позивачу предмет оренди у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормативного зносу (тобто у стані не гіршому ніж на момент передачі в оренду).
Пунктом 8.4. договору встановлено, що при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двохсторонньої комісії. Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 8.5 договору).
Проте, відповідач не передав позивачу предмет оренди згідно акту здачі-приймання, а тому договір є дійсний і нерозірваний, а орендна плата за користування об'єктом оренди нараховується у відповідності до п. 5.1. даного договору та становить 20 000,00грн. щомісячно.
Крім того позивач зазначає, що 10.07.11 відповідач, не повідомивши позивача, вивіз своє майно, залишивши предмет оренди у непридатному стані. Тобто, відповідач в односторонньому порядку мав намір розірвати договір оренди нерухомого майна та обладнання від 05 жовтня 2010 року.
Матеріали справи містять протоколи зборів орендодавців і орендаря нерухомого майна і обладнання згідно договору оренди від 05.10.10, з яких вбачається, що відповідач несумлінно та недбало ставився до виконання вимог договору оренди в частині сплати орендної плати та збереження (схоронності) нерухомого майна та обладнання позивача (орендодавця), яке передано відповідачу в оренду.
Позивач наголошує, що такими неправомірними діями (бездіяльністю) відповідач завдав позивачу шкоду у розмірі:
-2558, 00 грн. - пошкодження майна та обладнання позивача;
-13 040,00грн. - втрату (знищення) майна та обладнання орендодавця.
Факт пошкодження та втрати (знищення) майна позивач підтвердив: протоколом зборів орендодавців і орендаря нерухомого майна і обладнання від 11.07.11 договору оренди від 05.10.10, актом прийому-передачі нерухомого майна і обладнання від орендаря до орендодавця від 18.07.11 згідно протоколу зборів від 11.07.11 "Про розірвання договору оренди від 05.10.10", актом від 26.07.11 про виконання рішення зборів представників орендодавців і орендаря від 11.07.11 та угодою від 30.07.11 між орендодавцем та орендарем. Вказані вище протоколи, акти та угода підписані відповідачем, що свідчить про те, що відповідач визнав та не заперечує, що з його вини було допущено пошкодження і втрату (знищення) майна та обладнання орендодавця.
Слід зазначити, що у перелічених вище протоколах, актах та угоді зазначено, що орендар зобов'язався відшкодувати (оплатити) вартість завданих орендодавцю збитків у наступні терміни:
- до 10.08.11 - 2 558,00грн. (за пошкодження майна і обладнання орендодавця);
- до 01.09.11 - 13 040,00 грн. (за втрату (знищення) майна і обладнання орендодавця).
Проте, станом на 05.09.11 відповідач вказані суми позивачу не сплатив (в порушення порушення п. 8.6. договору).
Згідно п.8.6. даного договору зазначено, що об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцю у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального зносу.
У зв'язку з цим, 05.09.11 позивач надав відповідачу претензію (нарочно).
Позивач вказує, що відповідач відмовився від підпису про вручення йому претензії. Як наслідок, позивач 05.10.11 повторно надіслав відповідачу претензію (поштою) з вимогою вжити заходів щодо відшкодування збитків за втрату (знищення) майна і обладнання в сумі 13 040,00грн.; відшкодування збитків в сумі 2 558,00грн. за пошкодження майна і обладнання, завданих внаслідок недбалого ставлення до предмета оренди; сплатити орендну плату.
Однак, відповідач відповіді не надав, вимоги претензії не виконав.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України визначено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обов"язок здійснення оплати за користування майном покладений на орендаря як нормами чинного законодавства, так і умовами договору. Факт наявності заборгованості в сумі 70 000,00грн. підтверджується матеріалами справи. Судом встановлено, що вказана заборгованість у відповідача виникла за період з 15.07.11 по 01.11.11.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.
Відповідно до ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Судом встановлено, що своїми діями відповідач завдав позивачу шкоду у розмірі:
-2558, 00 грн. - пошкодження майна та обладнання позивача;
-13 040,00грн. - втрату (знищення) майна та обладнання орендодавця.
Факт пошкодження, втрати та знищення відповідачем майна позивача підтверджується матеріалами справи.
Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а саме: боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, що порушує правову норму або умови договору; наявність факту порушення, тобто шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відповідно до ч.І ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Збитки -це:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.І ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається:
1) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов 'язання другою стороною;
2)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
3)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Позивачем доведено завдання йому збитків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача:
- збитків в сумі 13 040,00грн.;
- збитків в сумі 2 558,00грн.;
- орендної плати в розмірі 70 000,00грн.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом ( ст .44 Господарського процесуального кодексу України) .
Законом України " Про судовий збір" встановлено розмір ставки судового збору , яка справляється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру і в даному випадку становить 1 711,96 грн.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,509,526,530,611,623,629,759,779 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,224,225 Господарського кодексу України, Законом України " Про судовий збір", ст.ст.22,33,43,49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
задоволити позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про:
- стягнення збитків в сумі 13 040,00грн.;
- стягнення збитків в сумі 2 558,00грн.;
- стягнення орендної плати в розмірі 70 000,00грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 18.12.98, ІПН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_4 у ВАТ "Плюс Банк", ідентифікаційний код НОМЕР_5, свідоцтво про держреєстрацію серія НОМЕР_6 від 02.02.09) :
- збитків в сумі 13 040,00грн. (тринадцять тисяч сорок грн. 00коп);
- збитків в сумі 2 558,00грн. (дві тисячі п"ятсот п"ятдесят вісім грн. 00коп.);
- орендної плати в розмірі 70 000,00грн. (сімдесят тисяч грн. 00коп);
- 1 711,96 грн. (одну тисячу сімсот одинадцять грн. 00коп.) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Булка В.І.
Повне рішення складено 12.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Булка В.І. 12.12.11