ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 листопада 2011 р. Справа № 5010/2091/2011-17/113
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;
до відповідача: Приватного підприємства "Ретро", вул. Коновальця, 7, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202;
про стягнення 427471 грн. 67 коп.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець; ОСОБА_2 - представник, (довіреність №2680 від 28.10.11)
від відповідача: не з"явився,
ВСТАНОВИВ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Приватного підприємства "Ретро" про стягнення 427471 грн. 67 коп.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити. При цьому зазначає, що договір "дольової участі" від 09.04.08 слід вважати неукладеним, а грошові кошти отримані відповідачем є такими, що отримані ним без достатньої правової підстави та підлягають поверненню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив суду заяву (вх. № 10162/2011-свх від 30.11.11), в якій позов визнає повністю у сумі 427471 грн. 67 коп., при цьому зазначає, що наслідки визнання позову в силу положень ст. 78 ГПК йому відомі та зрозумілі. Проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.11.11, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 17.05.01 за відповідними видами діяльності, серед яких зокрема, лісівництво та лісозаготівля. З огляду на спрямованість дій позивача з приводу організації підприємницької діяльності по обробці лісопродукції, що підтверджується також наявністю орендних правовідносини, характер спору між сторонами є господарським. Таким чином, у спірних відносинах позивач здійснював повноваження суб'єкта господарювання. На підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу України, до фізичних осіб - підприємців слід застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Ретро" в особі директора ОСОБА_3 підписано "Договір дольової участі" від 09.04.08.
В судовому засіданні позивач пояснив, що підписуючи спірний договір отримає у власність від відповідача - Приватного підприємства "Ретро" частину нежитлових приміщень (територія військового містечка № 21 м. Болехів) для здійснення підприємницької діяльності по обробці лісопродукції, сплативши при цьому відповідачу грошові кошти в сумі 100000 євро. З цією метою позивач у 2008, 2009, 2010 роках передавав, а відповідач одержував грошові кошти, загальна сума яких становить 427471 грн. 67 коп. (35500 доларів США та 13000 євро). Про отримання вказаних грошових коштів директором Приватного підприємства "Ретро" - ОСОБА_3 було складено письмові підтвердження (а.с.10-12). Факт одержання коштів визнається відповідачем (заява про визнання позову).
Однак, незважаючи на здійснення оплат позивачем, які як він вважав є оплатою за придбання нежитлових приміщень на підставі договору від 09.04.08., останні у власність позивача передані не були. Натомість, 01.03.09 між сторонами було укладено договір оренди виробничих приміщень, предметом якого являються ті ж нежитлові приміщення, які позивач мав намір отримати власність. Так, у відповідності до п. 2.1 договору оренди від 01.03.09, та додатку № 1 до нього, майно, що орендується надається позивачу виключно для здійснення виробничої діяльності, та становить нежитлові приміщення, що знаходяться на території військового містечка № 21 м. Болехів (склад № 30, № 35, № 28) та прилегла до них територія.
Дослідивши матеріали справи, додатково подані докази, пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Як вбачається з тексту підписаного між сторонами договору від 09.04.08, він не містить юридичного змісту, тобто у ньому відсутні умови, які б сторони могли в силу свободи укладення договору, погодити між собою. З вказаного договору неможливо встановить які цивільні права та обов'язки виникають у сторін згідно нього.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи (договору) вбачається, що сторонами не погоджені такі умови договору як предмет договору, строк дії договору та інші.
Сторони не досягли згоди щодо того які приміщення (територія) та в якій частині будуть передані (відчужені), які дії повинні виконати сторонами та в які строки, тощо.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаного Кодексу передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України, передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що сторонами не погоджено в установленому порядку істотні умови договору про предмет, строк дії договору, господарський суд дійшов до висновку про те, що договір від 09.04.08 є неукладеним.
Таким чином, грошові кошти в сумі 35500 доларів США та 13000 євро одержані відповідачем є такими, що отримані ним без достатньої правової підстави.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Господарським судом перевірено розрахунок стягуваної суми. За офіційним курсом НБУ на день звернення з позовом - 26.10.11 розмір коштів, одержаних відповідачем безпідставно становить 427471 грн. 67 коп.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідачем позовні вимоги визнаються повністю у сумі 427471 грн. 67 коп..
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 427471 грн. 67 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 626, 628, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Ретро" про стягнення 427471 грн. 67 коп. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Ретро", вул. Коновальця, 7, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 20540922) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 427471 грн. 67 коп. (чотириста двадцять сім тисяч чотириста сімдесят одну гривню, шістдесят сім копійок) - боргу, 4274 грн. 72 коп. (чотири тисячі двісті сімдесят чотири гривні, сімдесят дві копійки) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 08.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Неверовська Л. М. 08.12.11