ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28 листопада 2011 р. Справа № 5010/1897/2011-28/92
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
бульвар Шевченка, 18, м. Київ
в особі Івано-Франківської філії
вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Коломийський м"ясокомбінат"
вул. Соборна, 16, м. Коломия, Івано-Франківської області, 78203
про стягнення 799 грн. 72 коп. , в тому числі:
768 грн. 73 коп. - основний борг;
7 грн. 56 коп. - інфляційні втрати;
16 грн. 94 коп. - пеня;
6 грн. 49 коп. - 3% річних
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - виконуючий обов'язки начальника відділу
правового забезпечення Івано-Франківської філії,
довіреність № 326 від 30.06.11;
від відповідача: представники не з'явились
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Коломийський м'ясокомбінат" про стягнення 799 грн. 72 коп., в тому числі: 768 грн. 73 коп. - основний борг, 16 грн. 94 коп. - пеня, 7 грн. 56 коп. - інфляційні втрати, 6 грн. 49 коп. - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на надання послуг телефонного зв”язку № б/н від 18.03.97, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 768 грн. 73 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 16 грн. 94 коп. пені, 7 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 6 грн. 49 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.10.11.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.11 та від 31.10.11 розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.
28.11.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 28.09.11 (вих.№ 17275), від 10.10.11 (вих. № 18078) та від 31.10.11 (вих. № 19401); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 40, 44).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.11.11 не надходило.
Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з”ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.03.97 між ВАТ “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №8 (м. Коломия) та ВАТ "Коломийський м"ясокомбінат" укладено договір № б/н про надання послуг телефонного зв”язку (а.с. 11-10).
Відповідно до умов договору ВАТ “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №8 (підприємство зв”язку) зобов”язалося надавати ВАТ "Коломийський м"ясокомбінат" (споживачу) телекомунікаційні послуги (послуги місцевого, автоматичного міжміського телефонного зв”язку), а споживач зобов”язався своєчасно проводити оплату послуг, що надаються (розділ 1 Договору).
У відповідності до умов договору, підприємство зв”язку надавало телекомунікаційні послуги відповідачеві -ВАТ "Коломийський м"ясокомбінат", що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Пунктом 2.2.3. Договору споживач зобов”язався своєчасно вносити абонементну плату та плату за надані послуги згідно п. 3.5.
Пунктом 3.5. сторони погодили, що абонементна плата вноситься до 20-го числа наступного місяця. За послуги електрозв”язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця).
Всупереч договірних умов, Споживач прийняті на себе договірні зобов”язання не виконав, за надані телекомунікаційні послуги не розрахувався.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 768 грн. 73 коп. за надані послуги за період березень-липень 2011 року, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, отже вимога позивача щодо стягнення 768 грн. 73 коп. за надані послуги за період березень-липень 2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню.
Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № б/н про надання послуг телефонного зв”язку від 18.03.97 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що при невиконанні п. 2.2.3. Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки в розмірі 1% від вартості затриманих платежів.
Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені за період 21.04.11-20.09.11 в сумі 16 грн. 94 коп., 3 % річних в сумі 6 грн. 49 коп. та 7 грн. 56 коп. інфляційних втрат. Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 10) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором № б/н про надання послуг телефонного зв”язку від 18.03.97 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 6 грн. 49 коп. пені за період 21.04.11-20.09.11, 7 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 6 грн. 49 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Відкритого акціонерного товариства "Коломийський м'ясокомбінат" про стягнення 799 грн. 72 коп., в тому числі: 768 грн. 73 коп. - основний борг, 16 грн. 94 коп. - пеня, 7 грн. 56 коп. - інфляційні втрати, 6 грн. 49 коп. - 3% річних задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коломийський м'ясокомбінат" (вул. Соборна, 16, м. Коломия, Івано-Франківської області, 78203; код 13663245) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії (вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76000 ; код 01184835) -768 (сімсот шістдесят вісім)грн. 73 коп. основного боргу, 16 (шістнадцять)грн. 94 коп. пені, 7 (сім)грн. 56 коп. інфляційних втрат та 6 (шість) грн. 49 коп. 3% річних, 102 (сто дві )грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 02.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 02.12.11