ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 листопада 2011 р. Справа № 5010/1863/2011-з-8/62
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
при секретарі судового засідання Атаманчук І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
АДРЕСА_1, 76000
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні позивача - "Будинковий комітет вул. Набережна ім. Стефаника, 32"
вул. Набережна ім. Стефаника, 32, м. Івано-Франківськ, 76000
про визнання недійсним договору.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 - головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (довіреність №1673/01-17/64 в від 29.09.10);
від відповідача: ОСОБА_6 - адвокат, (доручення б/н від 25.08.11); ОСОБА_3 - фізична особа-підприємець;
від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_7 - представник, (довіреність б/н від 06.09.11);
від Головного управління Держкомзему: ОСОБА_8 - головний спеціаліст юридичного відділу, (довіреність №10-07/839 від 14.11.11);
від управління земельних відносин: ОСОБА_9 - начальник відділу землеустрою, сервітутного права управління земельних відносин; (довіреність №3747/01-13 від 23.11.11).
До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківською міською радою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору.
Одночасно із поданням позовної заяви Івано-Франківська міська рада подала заяву про забезпечення позову (вх. №7736/11-с вх від 19.09.11).
Ухвалою суду від 20.09.11 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи та розгляд заяви про забезпечення позову і вирішення питання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на позивача Будинковий комітет "на вул. Набережна ім. Стефаника, 32" в судовому засіданні на 11.10.11.
Ухвалою суду від 11.10.11 судом відмовлено у задоволенні відповідної заяви про забезпечення позову, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на позивача "Будинковий комітет вул. Набережна ім. Стефаника, 32" та відкладено розгляд справи на 01.11.11.
В судовому засіданні 01.11.11 судом оголошено перерву до 15.11.11, про що сторони повідомлені під розписку (а.с. 58).
Ухвалою суду від 15.11.11 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 05.12.11 та відкладено розгляд справи на 24.11.11.
Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. №9103/2011-с вх від 01.11.11). Судом відмовлено у прийнятті вказаної заяви до розгляду з огляду на недотримання заявником правил Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що полягає в одночасній зміні предмету та підстав позову.
Розгляд справи здійснюється судом в межах первинного позову про визнання договору недійсним.
В судовому засіданні 24.11.11 представник позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову у позовній заяві зазначено наступне. На виконання рішення XLVII сесії Івано-Франкіської міської ради від 23.02.10 (№29) "Про укладення договорів сервітутного користування реальною часткою (ідеальною) часткою прибудинкової території" укладено договір з недотриманням вимог статті 203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). При укладенні вказаного правочину була допущена помилка в істотних умовах договору, зокрема, що стосується прав сторони у вищевказаному правочині, що полягає у невірному зазначенні строку дії договору.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.11 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 9594/2011-с вх від 15.11.11) та доповненні до відзиву на позовну заяву (вх. №9988/2011-с вх від 24.11.11), вважає договір таким, що укладений з дотриманням чинного законодавства без будь-яких порушень та просив суд у позові відмовити.
Представник третьої особи в судовому засіданні 24.11.11 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказавши при цьому, що оспорюваний договір грубо порушує права та законні інтереси співвласників багатоквартирного будинку, прибудинкова територія якого є предметом спірного договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що рішенням сесії Івано-Франківської міської ради №628 від 26.12.07 відповідачу надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт та зобов'язано до початку проведення будівельних робіт (переобладнання, реконструкції) оформити, через міське управління земельних ресурсів, право на користування земельною ділянкою, згідно з цільовим призначенням (а.с. 67).
Рішенням XLVII сесії Івано-Франкіської міської ради від 23.02.10 №29 "Про укладення договорів сервітутного користування реальною часткою (ідеальною) часткою прибудинкової території" вирішено укласти договори на сервітутне користування реальною (ідеальною) часткою прибудинкової території (а.с. 15).
На виконання вказаного рішення 23.02.10 між Івано-Франківською міською радою (надалі - Власник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - Користувач) укладено договір сервітутного користування реальною часткою прибудинкової території (а.с. 25).
Відповідно до п.п. 1-2 договору Власник (позивач) надає, а Користувач (відповідач) приймає в строкове платне сервітутне користування реальну частку прибудинкової території для обслуговування торгових приміщень, яка знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. В Стефаника, 32. В користування передається реальна частка прибудинкової території загальною площею 0,06440 (гектарів).
Як вбачається п. 23 додатку до вказаного рішення Івано-Франківської міської ради, який є його невід'ємною частиною, строк дії договору визначався Власником майна в один рік.
В тексті договору вказано строк його дії тривалістю 10 років (п. 4 договору).
Цільове призначення майна, що знаходиться на земельній ділянці торгові приміщення. Частка прибудинкової території передається в користування для обслуговування торгових приміщень (п.п. 9-10).
Договір зареєстровано в Управлінні земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про що вчинено запис від 10.03.10 за №17.
Управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську 08.08.11 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено акт перевірки з дотримання вимог земельного законодавства. За наслідками перевірки встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом спірного договору використовувалася відповідачем не за цільовим призначенням, визначеним в договорі. На вказаній земельній ділянці проводилися роботи з обгородження земельної ділянки дерев'яним парканом (а.с. 18).
Сесією Івано-Франківської міської ради 20.10.11 було прийняте рішення №460-15, яким внесено зміни до рішення Івано-Франківської міської ради XLVII від 23.02.10 "Про укладення договорів на сервітутне користування реальною (ідеальною) часткою прибудинкової території", а саме вилучено п. 23 Додатку до рішення, який стосується відповідача. Тобто, даним рішенням скасовано документ, підтверджуючий волю контрагента на вступ у спірні правовідносини землекористування.
Згідно зі ст. 207 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Даючи правову оцінку обставинам у справі, суд виходить також з ч. 1 ст. 215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оцінивши подані сторонами документальні докази, заслухавши їх пояснення, суд вважає, що зміст спірного правочину суперечить правилам ЦК України та моральним засадам суспільства, не відповідає в повній мірі інтересам обох контрагентів, в тому числі інтересам територіальної громади, яка уособлюється у співвласниках та жильцях багатоквартирного будинку по вул. Набережна, 32.
Волевиявлення контрагентів у спірному договорі було вільним, однак дані відображені в спірному договорі, що стосуються строку дії договору (істотної умови) не відповідають волі власника майна в особі органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з рішення Івано-Франківської міської ради, на підставі якого укладався оспорюваний договір, строк його дії визначався власником майна в один рік. Такі дані відображені в додатку до вказаного рішення, який є його невід'ємною частиною та відображає прояв волевиявлення контрагента. За таких обставин договір повинен був містити умову щодо строку його дії, яка б відповідала волі міської ради, вираженій в рішенні.
Факт невідповідності строку дії спірного договору підтверджується і результатами службового розслідування, яке, в свою чергу вказує, що помилка виникла з вини працівника (службовця).
Як вже зазначалось судом сесією Івано-Франківської міської ради 20.10.11 було прийняте рішення №460-15, яким внесено зміни до рішення Івано-Франківської міської ради XLVII від 23.02.10 "Про укладення договорів на сервітутне користування реальною (ідеальною) часткою прибудинкової території", а саме вилучено п. 23 Додатку до рішення, який стосується відповідача. Такі дії міської ради свідчать про визнання помилковості раніше укладеного договору.
Повноваження міського голови визначені ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування". Відповідно до Положення про особисте сервітутне користування часткою земельної ділянки, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська затверджене рішенням XLI сесії від 04.06.09. Голова укладає договір на підставі рішення міської ради.
Отже укладення договору в даному випадку можливе лише за наявності відповідного рішення міської ради. Як вже вказувалось, рішення від 23.02.10 змінено (виключено п. 23 Додатку до рішення стосовно відповідача). Суд зазначає, що основним мотивом укладення спірного договору є узаконення користування земельною ділянкою для проведення проектно-пошукових робіт з подальшою добудовою (реконструкцією).
Однак, як вбачається з рішення ради від 26.12.07 №628, замовників зобов'язано до початку проведення будівельних робіт оформити право користування ділянкою згідно з цільовим призначенням. Проте відповідач, в даному випадку, звернувся до позивача з офертою (пропозицією) про укладення договору сервітуту, що передбачає право користування земельною ділянкою для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, а не з пропозицією укласти договір суперфіцію, який би надавав йому право на будівництво.
Факт отримання дозвільної документації на будівництво та сам намір такого будівництва, що не заперечується і відповідачем, додатково вказує на невідповідність договору частині 5 статті 203 ЦК України, згідно якої правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені.
Слід також звернути увагу на приписи ст. 103 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), згідно якої власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Представник відповідача посилається на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.11 у справі №5010/1611/2011-з-22/62, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.11, як на підтвердження безпідставності позовних вимог в частині пунктів договору. Дані твердження не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки вирішуючи попередній спір суд виходив з інших підстав.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що наведені обставини є достатніми для задоволення позову.
За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 103 Земельного кодексу України, ст. ст. 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні позивача - "Будинковий комітет вул. Набережна ім. Стефаника, 32" про визнання недійсним договору задовольнити.
Визнати недійсним договір від 23.02.10 сервітутного користування реальної частки прибудинкової території, укладеного між Івано-Франківською міською радою (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 76000) на земельну ділянку площею 0,06440 га по вул. Набережна ім. В. Стефаника, 32 в м. Івано-Франківську.
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 76000) повернути Івано-Франківській міській раді (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000) земельну ділянку площею 0,06440 га по вул. Набережна ім. В. Стефаника, 32 в м. Івано-Франківську.
Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 76000, інд. код НОМЕР_1) на користь позивача Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000) місцевий бюджет код 20568100, р/р №33216815700002 в УДК у код платежу 13050510, МФО 836014 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) - державного мита та 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Шіляк М. А.
Повне рішення складено 25.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Каркузаєва Н. Ш. 25.11.11