ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 листопада 2011 р. Справа № 5010/1872/2011-3/89
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Приватного підприємства "Толочко",
вул. Глібова, 24-а, кв.59, м.Івано-Франківськ, 76000
про розірвання договору, звільнення нежитлового приміщення та стягнення коштів
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №852/01-20/67-в від 17.05.11р.
Від відповідача представники не з"явились.
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради заявив позовну вимогу до приватного підприємства "Толочко" про розірвання договору, звільнення нежитлового приміщення та стягнення коштів.
Ухвалою суду від 23.09.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.10.11 р.
Ухвалами суду від 04.10.11 р. та 01.11.11р. відкладався розгляд справи відповідно на 01.11.11р. та 17.11.11 р. у зв"язку із неявкою сторін.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
11.04.08р. між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємством "Толочко" було укладено договір №ДО-3225 оренди нежитлових приміщень (далі- Договір), площею 25,4 кв.м., розташованих на п"ятому поверсі в будинку за адресою : вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську, на період до 30.04.09р. для використання під культурно-мистецьку діяльність та торгівлю книжковою продукцією, виданою українською мовою.
30.04.08р. сторони підписали акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень за адресою : вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську.
Відповідно до угоди №УО-3225-1 від 23.04.09 р. про внесення змін до договору №ДО-3225 оренди нежитлових приміщень, сторони внесли зміни щодо збільшення орендованої площі з 25,4 кв.м. до 57,1 кв.м. та місячного розміру орендної плати, яку повинен сплачувати Орендар.
Угодою №УО-3225-2 від 29.12.09 р. про внесення змін до договору №ДО-3225 оренди нежитлових приміщень термін дії Договору продовжено до 31.12.11р.
Відповідно до п. 4.3.2. Договору орендар зобов"язався використовувати орендовані приміщення за цільовим призначенням згідно п.1.3 Договору.
Пунктом 4.3.6 Договору передбачено, що орендар зобов"язаний підтримувати у належному стані приміщення, здійснювати заходи по запобіганню їх псування і пошкодження, своєчасно здійснювати за власні кошти їх капітальний та поточний ремонт. У випадку погіршення орендованих приміщень з вини орендаря орендар зобов"язаний за власні кошти усунути погіршення орендованих приміщень, не чекаючи повідомлень орендодавця, з дотриманням вимог п.п.4.1.2 та 4.1.3 Договору.
Згідно п.п. 4.3.7 та 4.3.9 Договору орендар зобов"язаний у місячний термін з дня реєстрації Договору застрахувати за власні кошти на користь орендодавця орендовані приміщення та подати орендодавцеві копію страхового полісу; укласти з балансоутримувачем будинку угоду про спільну участь в утриманні будинку та прибудинкової території і подати до Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська копію цієї угоди.
Відповідно до п.4.3.10 Договору у 3-х місячний термін з дня реєстрації цього Договору укласти у встановленому порядку з міськвиконкомом договір оренди частки земельної ділянки, закріпленої за будинком, в якому розташовані орендовані приміщення. Копію договору оренди земельної ділянки подати Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська.
Відповідно до п.3.4 Договору, орендна плата за звітній період, визначена відповідно до п.3.2 Договору, перераховується з рахунку орендаря на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, в термін до 20 числа місяця, що слідує за звітнім.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем передано в оренду нежитлові приміщення, які розташовані на п"ятому поверсі в будинку за адресою : вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську, що підтведжується актом приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 30.04.08р. Відповідач, в супереч умов Договору, не проводив вчасно перерахунок орендної плати на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 1087,08 грн, що підтверджується карткою розрахунку орендної плати ПП "Толочко" від 17.05.11р.
Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.
Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 1087,08 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.1.1 Договору за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі Орендар сплачує на рахунок Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що скалалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості.
Таким чином, враховуючи п.5.1.1 Договору та зазначені вище норм права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 29,84 грн.- пені (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Щодо вимоги позивача розірвати договір оренди №ДО-3225 від 11 квітня 2008 року, який укладений між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, суд вважає дану вимогу обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності із п.1 та 6 ст. 283 Господарського процесуального кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України.
Згідно приписів частини 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до п. 4.3.2. Договору орендар зобов"язався використовувати орендовані приміщення за цільовим призначенням згідно п.1.3 Договору.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що приміщення передається в оренду для використання під культурно-мистецьку діяльність та торгівлю книжковою продукцією, виданою українською мовою.
Як встановлено актами перевірки ефективності використання нежитлових приміщень в будинку на вул.Січових Стрільців, орендованих ПП "Толочко" від 21.10.10р , від 11.02.11р. та від 13.05.11р. на момент обстеження нежитлові приміщення були зачинені, а зі слів орендарів, які орендують сусідні приміщення, Орендар не з"являється та приміщення не використовує.
Отже, Орендар не виконав свої зобов"язань, щодо цільового використання нежитлових приміщень.
Крім того, відповідно до п.3.4 Договору, орендна плата за звітній період, визначена відповідно до п.3.2 Договору, перераховується з рахунку орендаря на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, в термін до 20 числа місяця, що слідує за звітнім.
Орендар не виконав свої зобов"язань за договором, оскільки допустив заборгованість по сплаті орендної плати .
Таким чино, беручи до уваги приписи ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позовні вимоги щодо розірвання Договору №ДО-3225 оренди нежитлових приміщень підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено , що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Отже, вимога позивача виселити ПП "Толочко" з орендованих нежитлових приміщень площею 57,1 кв.м., розташованих на п"ятому поверсі в будинку за адресою : вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську підлягає задоволенню.
Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:
- копія договору оренди нежитлових приміщень;
- копія розрахунку місячного розміру орендної плати за оренду нежитлових приміщень на вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську від 11.04.08р.;
- копія акту приймання-передачі в оренду;
- копія угоди № УО-3225-1;
- копія розрахунку місячного розміру орендної плати за оренду нежитлових приміщень на вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську від 23.04.09р;
- копія угоди № УО-3225-2;
- копія акту перевірки ефективності використання нежитлових приміщень в будинку на вул.Січових Стрільців, орендованих ПП "Толочко" від 21.10.10р;
- копія перевірки ефективності використання нежитлових приміщень в будинку на вул.Січових Стрільців, орендованих ПП "Толочко" від 11.02.11р.;
- копія претензії про належне виконання умов договору оренди нежитлових приміщень;
- копія листа №ФКВ-02/1233 від 19.11.10р.;
- копія перевірки ефективності використання нежитлових приміщень в будинку на вул.Січових Стрільців, орендованих ПП "Толочко" від 13.05.11р.;
- картка розрахунку та оплати орендної плати від 17.05.11р.;
- картка розрахунку пені від 20.05.11р., визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати суми боргу, не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості, як і не доведено суду належного виконання ним (відповідачем) умов договору.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 82 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити
Розірвати договір оренди №ДО-3225 від 11 квітня 2008 року, який укладений між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського,21 м.Івано-Франківськ,76000) та приватним підприємством "Толочко" ( вул.Глібова, буд. 24а, кв.59, м.Івано-Франіквськ, 76000, р/р 260010105838 в ЗАТ "Прокредит Банк", МФО 3209884, ЗКПО 35765415)
Виселити приватне підприємство "Толочко" ( вул.Глібова, буд. 24а, кв.59, м.Івано-Франіквськ, 76000, р/р 260010105838 в ЗАТ "Прокредит Банк", МФО 3209884, ЗКПО 35765415) з орендованих нежитлових приміщень, площею 57,1 кв.м., розташованих на п"ятому поверсі в будинку за адресою : вул.Січових Стрільців,56 в м.Івано-Франківську
Стягнути з приватного підприємства "Толочко" ( вул.Глібова, буд. 24а, кв.59, м.Івано-Франіквськ, 76000, р/р 260010105838 в ЗАТ "Прокредит Банк", МФО 3209884, ЗКПО 35765415) в користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського,21 м.Івано-Франківськ,76000) 1087,08 грн основної заборгованості, 29,84 грн пені, 272 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фрич М. М.
Повне рішення складено 22.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костів Я. Р. 22.11.11