Запорізької області
05.12.11 Справа № 20/5009/6684/11
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2)
про стягнення суми 8 072,89 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -ОСОБА_2 (дов. № 234 від 03.10.2011 р.);
Від відповідача -не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 4104,36 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 442 від 17.04.2006 р., 318,72 грн. пені, 75,41 грн. - 3% річних, 167,27 грн. інфляційного збільшення заборгованості за весь час прострочення платежу, а також суми 3407,13 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання у лютому 2011 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/6684/11, судове засідання призначено на 23.11.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.2011 р.
05.12.2011 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, які мотивовано обставинами, викладеними в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 2, 20, 193, 275-277 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, п.п. 4.2, 5.1, 6.3, 6.11, 6.16, 10.2 Правил користування електричною енергією, у редакції постанови НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910 зі змінами, внесеними постановами НКРЕ від 12.10.2006 р. № 1325, від 25.12.2008 р. № 1449, від 04.02.2010 р. № 105, договору № 442 від 17.04.2006 р., Постановою НКРЕ України “Про внесення змін до постанови НКРЕ від 29.10.2001 р. № 1086 “Про порядок перерахування коштів” від 06.06.2002 р. № 608.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надходило. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким відповідач особисто 18.11.2011 р. отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
17.04.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, відповідач у справі) був укладений договір про постачання електричної енергії № 442, відповідно до якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.1 сторони зобов'язалися під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).
Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.4 договору відповідач зобов'язався виконувати умови договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до п. 1 Додатку № 5 до договору (в редакції додаткової угоди від 07.02.2008 р. до договору) для визначення обсягів споживання активної електричної енергії за розрахунковий період о 24-00 год., в останній день місяця споживач самостійно або в присутності представника постачальника здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку. Зафіксовані покази оформлюються “Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”.
В Додатку № 4 до договору сторони визначили порядок розрахунків за активну електричну енергію. Відповідно до п.п. 1, 5, 7, 11, 12 Додатку розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Споживач не пізніше 14.00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”. Постачальник підписує подані акти та один примірник повертає споживачу. За підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача. Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником. Якщо споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати, виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.
Аналогічні положення містить п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 04.02.2010 р. № 105).
Матеріали справи свідчать, що відповідачем на виконання договору було підписано та подано позивачу Акти звірки про спожиту електричну енергію за період: серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року та лютий 2011 року на 5960 кВт/год, що склало суму 5282,12 грн. Позивачем були виписані відповідачу відповідні рахунки: за серпень 2010 р. на суму 407,40 грн., за вересень 2010 р. на суму 94,67 грн., за листопад 2010 р. на суму 526,85 грн., за грудень 2010 р. на суму 164,64 грн., за лютий 2011 р. на суму 4088,56 грн. За зазначений період відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 1136,16 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 40-43).
Загальна сума боргу відповідача за спожиту електроенергію склала 4104,36 грн., враховуючи суму переплати в розмірі 41,60 грн., яка була зарахована позивачем за серпень 2010 р.
01.04.2011 р. споживач був відключений від електропостачання за заборгованість (а.с. 84).
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті11 Додатку № 4 встановлено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка.
Відповідачем у порушення умов договору в обумовлені терміни не здійснено оплату за спожиту активну електроенергію на загальну суму 4104,36 грн. (борг в сумі 15,80 грн. за серпень 2011 р., борг в сумі 4088 грн. за лютий 2011 р.).
Відповідач своїм правом участі у судовому засіданні та надання письмового відзиву не скористався, позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань по сплаті заборгованості у встановленому порядку не надав. Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи.
Таким чином, вимоги про стягнення суми 4104,36 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 167,27 грн. за період з вересня 2010 р. по червень 2011 р. включно, згідно з розрахунком, та суму 75,41 грн. - 3% річних за період з 09.09.2010 р. по 20.10.2011 р., згідно з розрахунком. Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими. Разом з тим, перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що при розрахунку інфляційного збільшення було допущено арифметичні помилки (позивачем зазначено борг за серпень 2010 р. в розмірі 15,50 грн., тоді як заборгованість становить 15,80 грн., невірно визначено суму інфляційного збільшення по рахунку за лютий 2011 р.) та в частині визначення індексу інфляції за визначений період (індекс інфляції за вересень 2010 р. по червень 2011 р. зазначений 110,87, тоді як індекс інфляції становить 110,76). Внаслідок проведеного судом перерахунку інфляційне збільшення становить суму 178,84 грн. Враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, судом стягується інфляційне збільшення в сумі 167,27 грн., яка заявлена позивачем до стягнення. При розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку в визначенні кількості днів прострочення по рахунку за лютий 2011 р. (зазначено 220 днів прострочення внаслідок того, що початок нарахування 3% річних позивачем визначений з 15.03.2011р., тоді як, враховуючи приписи договору № 442, 15.03.2011р. є останньою датою платежу (дата вказана у рахунку, прострочення виникає з дати -16.03.2011р.). Судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що до стягнення належить сума 75,07 грн. - 3% річних.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 318,72 грн. пені за період з 09.12.2010 р. по 18.10.2011 р. на підставі п. 4.2.1 договору.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 4.2.1 договору № 442 за недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію (п. 11 Додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”) споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається із розрахунку позивача, він просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на суму заборгованості за листопад 2010 р. -526,85 грн. (пеня -2,01 грн.), за грудень 2010 р. -164,64 грн. (пеня -2,45 грн.), за лютий 2011 р. -4088,56 грн. (пеня -314,26 грн.).
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що при розрахунку пені на суму заборгованості 4088,56 грн. (за лютий 2011 р.), позивачем допущено помилки при визначенні періоду за який нараховується пеня: з 21.04.2011 р. по 18.10.2011 р.
Відповідно до п. 11 Додатку № 4 до договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку здійснити його оплату. Рахунок № 442 за лютий 2011 р. на суму 4088,56 грн. був виписаний позивачем 04.03.2011 р., кінцевим терміном оплати рахунку зазначено дату “15.03.2011 р.”. Таким чином, період прострочення починається з 16.03.2011 р., закінчується 12.09.2011 р. (181 день), враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України. З огляду на вказане, а також приписи ст.83 ГПК України (суд не може вийти за межі позовних вимог) за борг за лютий 2011р. за період з 21.04.2011р. по 12.09.2011р. до стягнення належить пеня в сумі 251,75грн. Таким чином, всього стягується пеня у сумі 256,21грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 3407,13 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання в лютому 2011 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-4 рівні акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (далі -Правила), визначено, що договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (п. 6.14 Правил).
Згідно з п. 6.16 Правил обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Згідно з п. 4.2.2 договору № 442, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше.
Пунктом 5.1 договору сторонами встановлено, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу” у двох примірниках, оформлених зі своєї сторони. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Додатковою угодою від 07.02.2008 р. сторони виклали Додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу” в новій редакції (а.с. 28). Відповідно до Додатку № 1 обсяги споживання електроенергії на 2008 рік становлять 34,0 кВт.год.
Як слідує з матеріалів справи та усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, відповідачем відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатка № 1, починаючи з 2009 року не подавалися, розмір очікуваного споживання електричної енергії визначався позивачем самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Пунктом 8 Додатку № 4 встановлено, що у разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником електричної енергії при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”, сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за лютий 2011р. (а.с. 38), складеного сторонами у справі, відповідачем у лютому 2011 р. було спожиту електроенергії 4505 кВт.г.
Позивачем надано розрахунок за спожиту відповідачем понад договірну величину споживання електричної енергії у лютому 2011р.: з фактично спожитої електричної енергії (4505 кВт.г.) відняти договірну величину споживання електричної енергії (0 кВ.г.) та помножити на тариф (0,7563 грн./кВт.г. -тариф 1 кВт.година у лютому 2011 р.). Відповідно до даного розрахунку сплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії у лютому 2011 р. складає 3407,13 грн.
01.03.2011р. позивачем був виписаний відповідачу рахунок № 442 (а.с. 44), який отриманий останнім 04.03.2011р., на суму 3407,13грн. за перевищення електроспоживання у лютому 2011р. (без ПДВ), кінцевим терміном сплати рахунку визначено дату 10.03.2011 р.
Відповідачем оплата рахунка проведена не була, розрахунок позивачем плати за перевищення електроспоживання у лютому 2011 р. здійснений вірно. За таких обставин, вимоги про стягнення суми 3407,13 грн. боргу за перевищення електроспоживання у лютому 2011 р. задовольняються у повному обсязі.
Позов в цілому задовольняється частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються повністю на відповідача, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25, код ЄДРПОУ 00130926; на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260333141415 у Філії Запорізького обл. управління ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 313957) суму 4104 грн. 36 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, суму 3407грн. 13коп. за перевищення договірної величини електроспоживання. Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25, код ЄДРПОУ 00130926; на поточний рахунок № 260054184 в ЗОД ПАБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) суму 256 грн. 21 коп. пені, суму 75 грн. 07 коп. -3% річних, суму 167 грн. 27 коп. інфляційного збільшення на весь час прострочення платежу, суму 102 грн. 00 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано 09.12.2011 р.
09.12.2011