Запорізької області
05.12.11 Справа № 30/5009/7347/11
Суддя Кагітіна Л.П.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, кв. 147)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54)
про визнання договору недійсним,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 довіреність б/н від 14.11.2011р., ОСОБА_3, директор, протокол № 2 від 20.01.2009р.
від відповідача -не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс”м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” м.Запоріжжя про визнання недійсним договір оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 216, 229, 230 Цивільного кодексу України, ст. 767 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору оренди майна. Вказує, що договір оренди був укладений з метою організації дитячого відпочинку та оздоровлення соціальних дітей з м. Запоріжжя. При огляді із робітниками ДОТ "Червоні вітрила" переданого відповідачем майна - бази дитячого оздоровчого табору, було виявлено його повну непридатність до використання та проживання дітей. Факт незадовільного стану переданого позивачу відповідачем в оренду майна підтверджується актами та приписами контролюючих органів. При укладенні договору оренди майна відповідачем було завідомо введено в оману позивача щодо фактичного стану орендованого майна, яке потребувало значного обсягу ремонтних робіт, та без яких вказане орендоване майно не могло використовуватись за цільовим призначенням.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/7347/11, розгляд справи призначено на 15.12.2011р.
Ухвалою господарського суду від 24.11.2011р. виправлено допущену описку в ухвалі суду від 16.11.2011р. про порушення провадження у справі № 30/5009/7347/11, та змінено дату призначення судового засідання з "15.12.2011р. о 15-00" на "05.12.2011р. о 15-00".
За клопотанням позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011р. підтримав заявлені у позові вимоги, надав доповнення до позовної заяви та уточнення підстави позову, в яких просить суд визнати недійсним договір оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс”, з посилання на ст.ст. 203, 215, 216, 229, 230 ЦК України та ст. 22 ГПК України.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.
05.12.2011р. відповідачем до канцелярії господарського суду надано клопотання про перенесення розгляду справу у зв'язку з тим, що відповідач не встиг у повній мірі ознайомитися зі всіма матеріалами справи, підготувати письмові обґрунтування своїх заперечень та письмові докази для повного та всебічного розгляду справи, враховуючи час отримання ухвали від 24.11.2011р. про зміну дати розгляду справи, а також те що компетентні особи відповідача, а саме директор та юрист знаходяться у відрядженні.
Клопотання відповідача відхиляється судом, оскільки 02.12.2011р. відповідачем до канцелярії суду надано клопотання про надання можливості представнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” ознайомитися з матеріалами справи з виготовленням фотокопій необхідних документів.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії…
05.12.2011р. компетентний представник відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 31.10.2011р.)ознайомилася з матеріалами справи, про що свідчить відповідний запис на третій сторінці обкладинки справи №30/5009/7347/11, а отже уповноважений представник відповідача у повній мірі ознайомився зі всіма матеріалами справи та мав можливість прибути в судове засідання та надати суду письмові обґрунтування своїх заперечень.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Неявка уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин” в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” -неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Суд зазначає, що неявка відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи, так як відповідач зобов'язаний був направити свого представника в судове засідання. Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин”, тим більш, що компетентний представник відповідача саме в день судового засідання знайомився з матеріалами справи.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.12.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
12.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно -транспортних машин”(Орендодавцем, відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс” (Орендарем, позивачем у справі) укладено договір оренди майна № 2302/05/10, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування рухоме та нерухоме майно, визначене у цьому Договорі, а також зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату. У користування за договором передається індивідуально визначене майно, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р., як правочин, укладений під впливом обману,є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно п. 1.3 Договору майно належить Орендодавцю на праві власності згідно з Договором купівлі-продажу майна № 67 від 20 вересня 2002 року та розташоване на земельній ділянці загальною площею 5,3 гектарів, за адресою: вул. Курортна, 13, м. Приморськ, Запорізька область, Україна.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що майно надається Орендареві з виключною метою -надання послуг з організації дитячого відпочинку у літній період.
Відповідно до п. 1.5 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
За визначенням п. 2.1 Договору майно надається в оренду строком на 12 календарних місяців з моменту прийняття його за актом здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що строк оренди може бути змінений лише за згодою сторін.
Відповідно до п. 2.3 Договору визначено, що сторони мають право відмовитись від цього Договору і таким чином припинити оренду майна, попередивши письмово іншу сторону за 3 місяці до бажаної дати припинення. В разі такого припинення оренди Орендарем, оплачена орендна плата Орендодавцю не повертається.
В п. 8.1 Договору визначено, що цей Договір припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- банкрутства Орендаря;
- загибелі об'єкта оренди (майна).
Окрім того, п. 8.2 Договору визначені додаткові підстави дострокового розірвання Договору:
- при порушенні Орендарем п. 6.2 цього Договору;
- при погіршенні технічного або санітарного стану майна внаслідок дій (або бездіяльності) Орендаря;
- у випадку несплати орендної плати протягом 10 днів з моменту настання чергового терміну платежу;
- у випадку ухилення Орендаря від відшкодування витрат Орендодавця по експлуатації приміщення, а також по оплаті за користування енергоресурсами, холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, телефонні послуги;
- у випадку повного або часткового руйнування майна, вилучення земельної ділянки, на якій розташоване майно, що орендується.
Разом з тим, право Орендаря на розірвання вказаного договору передбачено лише п. 8.3 Договору, у випадку, якщо майно через обставини, за які Орендар не відповідає, прийшло до стану, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням.
Підпунктом 8.4 Договору встановлено, що сторона, яка має намір достроково розірвати цей Договір з підстав, визначених в п.п. 8.2, 8.3 цього Договору, зобов'язана направити іншій стороні письмове повідомлення. В цьому випадку, Договір вважається розірваним з моменту отримання іншою стороною такого повідомлення.
Передача-приймання орендованого майна врегульована п. 3 Договору, за яким орендодавець протягом семи календарних днів з дня набрання чинності цим Договором передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідними актами, які підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками сторін і які є Додатками № 1 та № 2 до цього Договору.
Додатком № 1 до Договору оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р. визначено Перелік та стан майна, що передається в оренду. Технічний стан майна по усіх позиціях Переліку зазначений як задовільний.
Відповідно до умов п.1.2 Договору майно, яке передається в оренду за цим Договором, ДОТ «Червоні вітрила» знаходиться за адресою: вул. Курортна, 13, м. Приморськ, Запорізька область, Україна та наведено в переліку, згідно Додатку № 1 до цього Договору, а опис технічного стану майна на дату передачі його Орендареві, його склад зазначається в акті здачі-приймання майна, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Як свідчать матеріали справи, спірний Договір оренди майна укладався у м. Запоріжжі, про що зазначено у самому договорі. Разом з ним оформлювався і підписувався сторонами Перелік майна, що передається в оренду. Згідно зазначеного Переліку майна (додаток №1 до договору) технічний стан всього переданого в оренду майна «задовільний».
Отже, при проведенні попередніх перемовин щодо укладення спірного Договору оренди та під час його безпосереднього укладення договору відповідач завірив позивача у тому, що все рухоме та нерухоме майно знаходиться у нормальному (задовільному) стані (додаток №1 до договору) та стан майна, що передається в оренду, додаткового ремонту не потребує.
Проте, коли позивач прибув за місцезнаходженням орендованого майна до м. Приморськ, при огляді разом із робітниками ДОТ «Червоні вітрила» переданого відповідачем майна - бази дитячого оздоровчого табору, було виявлено його повну непридатність до використання, а тим більше для проживання дітей.
По факту дійсного стану майна був складений акт прийому-передачі в оренду нерухомого майна від 20.06.2010р., з якого вбачається щодо практично усе передане в оренду майно знаходилось в несправному або неробочому стані. Вказаний акт було підписано з боку ТОВ «Соло Сервіс»ОСОБА_3, з боку ДОТ «Червоні вітрила» - в.о. директора Іотовою О.О. та кладовщиком ОСОБА_4
Директор ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин»Рой І.М. не підписав цей акт, чим заперечував наявність непридатності зданого позивачу в оренду майна.
Факт незадовільного стану переданого позивачу відповідачем в оренду майна підтверджується актами та приписами контролюючих органів.
Так, актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта ДОТ «Червоні вітрила»від 03.06.2010р. було встановлено, що на об'єкті потрібна часткова заміна водопровідних труб, не вирішено питання із резервуаром запасу води, плануються встановлення електричного бойлеру в душових, хорчоблоку, заміна сантехніки, здійснюється ремонт та наладка технологічного та холодильного обладнання, усі приміщення потребують ремонту, на пляжі відсутні роздягальні, тіньові навіси, нескошений бур'ян, необхідна заміна у спальних корпусах унітазів, рукомийників, розводки до них, стіни у санвузлах потребують ремонту, деякі кімнати також потребують ремонту, на території необхідна заміна умивальників, ногомийників, ємкості для зберігання гарячої та холодної води не герметичні, без термоізоляції, необхідно проводити вентиляцію, овочевий цех частково зруйнований, необхідний ремонт даху (крівлі).
За результатами проведеної перевірки санітарно-епідеміологічною службою був винесений припис від 03.06.2011р. на термінове (у дванадцятиденний строк) закінчення ремонтних робіт у всіх приміщеннях та забезпечення готовності ДОТ «Червоні вітрила»до приймання дітей. Приписано підготувати систему водопроводу. До усунення порушень дітей приписано не завозити.
Окрім того, порушення та недоліки було встановлено під час проведення перевірки Приморським РВ Державного пожежного нагляду, за результатами якого також був наданий припис від 10.06.2011р. на усунення порушень та приведення приміщень та прилеглої території у відповідність пожежним нормам.
Також, руйнівний стан вказаних приміщень із інвентарем та обладнанням були зафіксовані позивачем за допомогою фотозйомки (арк. справи 23-31).
Враховуючи те, що заїзд дітей до табору було сплановано на 22.07.2010р., позивач не мав іншого виходу як виконати вищезазначені приписи контролюючих органів та здійснити за власні кошти необхідні заходи щодо ремонту та відновлення приміщень і обладнання, поліпшення благоустрою території дитячого табору до заїзду дітей та отримати відповідні дозволи на прийняття дітей до табору.
При цьому, в актах санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта Приморською санітарно-епідеміологічною службою від 27.06.2010р., № 7 від 22.07.2010р. та в дозволі №58 від 10.08.20101р. Приморського районного відділу ГУ МНС України в Запорізькій області зазначено, що позивачем був здійснений капітальний ремонт орендованого майна.
Вищезазначені обставини свідчать проте, що, при укладенні сторонами Договору оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010, ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин»завідомо було введено в оману ТОВ «Соло Сервіс»щодо фактичного стану орендованого мана, яке потребувало значного обсягу ремонтних робіт, та без яких вказане орендоване майно не могло використовуватись за цільовим призначенням.
Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.
В статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як зазначалося вище, відповідно до п. 1.2 Договору майно, яке передається в оренду за цим Договором, ДОТ «Червоні вітрила»знаходиться за адресою: вул. Курортна, 13, м. Приморськ, Запорізька область, Україна та наведено в переліку, згідно Додатку № 1 до цього Договору. Опис технічного стану майна на дату передачі його Орендареві, його склад зазначається в акті здачі-приймання майна, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Господарським судом встановлено, що договір оренди був укладений та підписаний обома сторонами у м. Запоріжжя, а не за місцезнаходження майна, Акт приймання-передачі орендованого майна не був укладений між орендодавцем та Орендарем, у зв'язку з цим Орендар був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з орендованим майном та виявити недоліки майна, які могли мати місце при передачі його в оренду. Лише після того, як позивач прибув на місцезнаходження орендованого майна, було виявлено його повну непридатність.
Статтею 767 ГК України, визначено загальні положення про найм (оренду), та встановлено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Призначення майна, що було передано в оренду було визначено сторонами у п. 1.4 договору, а саме, вказано про те, що майно надається Орендареві з виключною метою - надання послуг з організації дитячого відпочинку у літній період.
Тобто, відповідач, як власник майна, що передавалось в оренду, знав про необхідність отримання відповідних дозволів для його цільового використання, а отже усвідомлював, що при незадовільному стані орендованого майна державними контролюючими органами буде заборонено завіз дітей до дитячого табору.
Також, оскільки п. 1.4 Договору зазначений період використання орендованого майна (літній період), відповідач повинен був усвідомлювати терміновість здійснення усіх підготовчих дій щодо ДОТ «Червоні вітрила»до початку заїзду дітей до табору.
Згідно ч. 2 ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому були відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Відповідач не виконав свого обов'язку щодо попередження позивача про недоліки майна, яке було передано в оренду.
Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Істотне значення, в розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 229 ЦК України, має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Істотність значення обставин полягає у неможливості використання переданого в оренду майна, що обумовлено забороною відповідних контролюючих державних органів завозити до дитячого табору дітей, а відповідно, суперечить меті спірного договору оренди, визначеній у п.1.4 Договору.
Правочин має бути спрямований на досягнення відповідного юридичного наслідку. Отримання в оренду непридатного для цільового використання майна виключає настання юридичного наслідку договору, визначеного сторонами як надання послуг з організації дитячого відпочинку у літній період.
Обман має місце і тоді, коли одна сторона навмисно вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Факт неможливості використання орендованого майна за призначенням підтверджується приписами дозвільних органів, якими було заборонено, до усунення порушень, здійснювати завіз дітей у ДОТ «Червоні вітрила»у зв'язку з його незадовільним технічним станом.
Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 арбітражним судам України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Вимоги про визнання недійсними угод, укладених внаслідок обману представника однієї сторони з другою стороною, розглядаються господарськими судами за позовом підприємства, установи, організації, що потерпіла від цих протиправних дій.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що укладала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.
Орендоване майно, передане відповідачем позивачу за спірним договором оренди, на момент його передачі знаходилось у технічному стані, що унеможливлював його використання за цільовим призначенням, що підтверджено актами обстежень відповідних державних органів, а саме акти від 03.06.2010р., 06.07.2010р., 20.07.2010р., 22.07.2010р., 27.07.2010р., припис від 03.06.2010р. винесені Приморською санітарно-епідеміологічною службою та припис Приморського районного відділу ГУ МНС України в Запорізькій області від 10.06.2010р.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Умисел відповідача вбачається у тому, що ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин»як власник ДОТ «Червоні вітрила»не міг не знати про фактичний технічно-несправний стан свого майна, що передавалось в оренду, а також повинен був знати про те, що відповідними державними органами не будуть надані дозволи на його використання за призначенням.
Таким чином, предмет спірного договору оренди не відповідає меті договору, оскільки за його технічними властивостями, які мали місце на момент передачі майна, воно не могло використовуватися за визначеним сторонами цільовим призначенням - прийняття та розміщення дітей для тимчасового проживання.
Крім того, відповідач знав про те, що до орендованого дитячого табору «Червоні вітрила»планується заїзд дітей, а відповідні приміщення та обладнання перебувають у технічному стані що унеможливлює його використання за цільовим призначенням, і не надав позивачу можливості самостійно оглянути майно, що передавалось в оренду, уклавши відповідний договір не за місцезнаходженням цього майна, ним було навмисно та цілеспрямовано введено в оману позивача щодо стану переданого в оренду майна, який на час його прийняття в оренду унеможливлював його використання за цільовим призначенням. А отже, спірний договір з боку відповідача не був направлений на реальне настання правових наслідків за ним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань.
Отже, виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про визнання недійсним договір оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс” м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин”м.Запоріжжя задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди майна № 2302/05/10 від 12.05.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, код ЄДРПОУ 31888210) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, кв. 147, код ЄДРПОУ 35719180).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, код ЄДРПОУ 31888210, р/р 260033011667 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанка України м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Соло Сервіс” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, кв. 147, код ЄДРПОУ 35719180, р/р 26004060234202 у Запорізькій філії "ЗРВ Закрите акціонерне товариство КБ "ПриватБанк" Соборне відділення, МФО 313399) 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.12.2011р.
08.12.2011