79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.10.06 Справа № 2/467-24/67
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевича В. В.
Слуки М. Г.
Розглянувши апеляційну скаргу Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організації інвалідів України, м. Львів б/н від 25.05.2006 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р.
у справі № 2/467-24/67
за позовом Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організації інвалідів України, м. Львів
до відповідача Львівський військового ордена Червоної Зірки інституту імені Гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка», м. Львів
про стягнення грошових коштів в розмірі 10 410, 24 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника) -явка необов'язкова -не з'явився
від відповідача -явка необов'язкова -не з'явився
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 р. розгляд справи було призначено на 30.08.2006 р., а ухвалою від 30.08.2006 р. розгляд справи відкладався на 03.10.2006 р. у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів вручення ухвали про призначення справи до розгляду.
Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 р. та 03.10.2006 р. склад колегії суддів змінювався.
Сторони не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 1683228 та 1683236.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р. у справі № 2/467-24/67 за позовом НВП «Міраж МЛО» Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів України до Львівського військового ордена Червоної Зірки інституту імені Гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка»про стягнення 10 410, 24 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати поставленої продукції згідно накладної № 70 від 23.06.2001 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог НВП «Міраж МЛО» Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів України, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 257, 261, 264, 267, а також п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та мотивував його тим, що з акту звірки взаєморозрахунків від 09.09.2002 р., підписаного обидвома сторонами, вбачається, що відповідач визнав суму боргу перед позивачем, а відтак -за п. 3 ст. 264 зазначеного вище кодексу, після переривання перебігу позовної давності вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Так, господарський суд першої інстанції визначив, що строк позовної давності для захисту цивільного права позивача сплив 10.09.2005 р.
Скаржник, позивач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Львівської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задоволити позовних вимог, посилаючись на п. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якого якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Також апелянт звертається до п. 1 ст. 261 цього ж кодексу, який передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З огляду на викладене, скаржник вважає, що перебіг позовної давності починається з 11.08.2004 р., оскільки відповідачем 03.08.2004 р. було отримано первісну претензію № 65 від 14.07.2004 р. Крім того, позивач зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків від 09.09.2002 р. свідчить про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на спірну суму, а не є письмовою вимогою в розумінні п. 2 ст. 530 ЦК України. Скаржник вважає помилковим застосування судом положень ст. 264 вказаного вище кодексу, оскільки переривання перебігу позовної давності не може бути застосовано до позовної давності, яка не почала свій перебіг.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновоу, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а вимоги апеляційної скарги задоволити повністю з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі довіреності ЯВД № 902327 від 30.05.2001 року, виданої на ім'я Федонюка Леоніда Васильовича та згідно накладної № 70 від 23.06.2001 р. Львівський військового ордена Червоної Зірки інститут імені Гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка»без оформлення договірних відносин отримав від НВП «Міраж МЛО»крупу пшеничну та кормо суміш на загальну суму 10 410, 24 грн. Строк оплати товару у накладній не встановлений.
Однак, на момент розгляду справи у господарському суду апеляційної інстанції поставлена продукція відповідачем не оплачена.
За ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини
За положеннями ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи норми ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
П. 2 ст. 530 зазначеного кодексу передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання цієї законодавчої норми, позивачем 17.01.2006 р. на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату отриманої продукції № 1, яку останній отримав 19.01.2006 р., про що свідчить штемпель та підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення № 382643, копія якого міститься у матеріалах даної справи.
Дана вимога була залишена відповідачем без задоволення та відповіді.
Колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає, що правовідносини між сторонами щодо розрахунків за отриману продукцію виникли з моменту отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей. Факт отримання товару на спірну суму підтверджується документально, в тому числі і актом звірки взаєморозрахунків від 09.09.2002 р.
За змістом ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в 7-денний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Фактично, вимога про оплату отриманої продукції, відповідно до матеріалів справи, заявлена НВП «Міраж МЛО»Львівському військовому ордена Червоної Зірки інституту імені Гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка»17.01.2006 р. (отримана відповідачем 19.01.2006 р.), тобто під час дії нового ЦК України, який втупив в дію 01.01.2004 р.
П. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.
Враховуючи вимоги ст.ст. 257, 260, п. 5 ст. 261, ст. 530 зазначеного вище кодексу, перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
В даному випадку, у зв'язку із вступом в дію з 01.01.2004 р. ЦК України і беручи до уваги п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, перебіг строку позовної давності для позивача почався з 01.01.2004 р.
Позовні матеріали про стягнення суми боргу були направлені у господарський суд Львівської області 22.03.2006 р., тобто в межах 3-річного строку позовної давності.
Отже, при встановленні строку позовної давності по спірних правовідносинах господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, в тому числі і щодо того, що акт звірки взаєморозрахунків перервав перебіг позовної давності, оскільки така звірка було проведена до вступу в дію нового ЦК України.
Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України та практику Верховного суду України щодо перегляду справ з аналогічним предметом спору (Постанова Верховного суду України від 01.02.2005 р. у справі № 8/145-12/171), апеляційна інстанція дійшла висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними і заявлені в межах строку позовної давності, а відтак -підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України
1. Апеляційну скаргу НВП «Міраж МЛО» Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів України задоволити;
2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р. у справі № 2/467-24/67 скасувати;
3. Прийняти нове рішення, яким:
4. Позов задоволити;
5. Стягнути з відповідача на користь позивача 10 410, 24 грн. боргу;
6. судові витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на відповідача;
7. Видання наказів доручити господарському суду Львівської області;
8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
9. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука