83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.11.11 р. Справа № 4/492
Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 04.07.2011р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” м. Київ в особі Донецької
філії „МТС Україна” м. Донецьк
до відповідача - Приватного підприємства „Себринг” м. Донецьк
про стягнення 1136,56грн. заборгованості та договірної санкції
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 1136,56грн., з яких: 240,32грн. - заборгованість за послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет надані за квітень-червень, серпень, вересень 2009р., 896,24грн. - договірна санкція, яка нарахована за період з 25.10.2009р. по 15.08.2011р. на підставі п. 1.4 додаткової угоди до договору.
В підтвердження позову позивач посилається на підписаний між ЗАТ „Український мобільний зв'язок”, правонаступником якого є позивач, та ТОВ „Магистраль” м. Донецьк договір про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет №4639711/1.12072679 від 06.03.2009р. з додатковою угодою, рахунки №1.12072679 на суму 7,56грн. за квітень 2009р., №1.12072679 на суму 243,32грн. за травень 2009р., №1.12072679 на суму 155,32грн. за червень 2009р., №1.12072679 на суму 197,82грн. за серпень 2009р., №1.12072679 на суму 240,32грн. за вересень 2009р., які виписані позивачем з урахуванням попередньої оплати
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом -
2
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет надані позивачем за квітень-червень, серпень, вересень 2009р. відповідно до договору про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет №4639711/1.12072679 від 06.03.2009р., а також договірної санкції, яка нарахована на підставі п. 1.4 додаткової угоди до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Господарський судом встановлено, що між ЗАТ „Український мобільний зв'язок”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем підписаний договір про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет №4639711/1.12072679 від 06.03.2009р. з додатковою угодою.
Відповідно до п. 1 договору оператор (позивач) надає абоненту (відповідач) на платній основі послуги безпроводного доступу до мережі Інтернет. Згідно п. 4.3 договору абонент повинен сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу. За приписом п. 6 договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами оператора. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Вартість послуги визначається відповідно до показників технічних засобів виміру тривалості та обсягу наданої послуги, що належать оператору. Вартість послуги сплачується абонентом на наступний розрахунковий період авансом.
Цей договір діє 1 рік та вважається пролонгованим ще на 1 календарний рік на таких самих умовах, якщо за 30 днів до закінчення строку даного договору жодна зі сторін письмово не заявить про намір розірвати договір.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що позивач за надані відповідачу послуги виписав для оплати (з урахуванням попередньої заборгованості) рахунки №1.12072679 на суму 7,56грн. за квітень 2009р., №1.12072679 на суму 243,32грн. за травень 2009р., №1.12072679 на суму 155,32грн. за червень 2009р., №1.12072679 на суму 197,82грн. за серпень 2009р., №1.12072679 на суму 240,32грн. за вересень 2009р.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору не сплатив отримані ним послуги на суму 240,32грн., господарський суд задовольняє цю позовну вимогу в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 896,24грн. договірної санкції, яка нарахована за період з 25.10.2009р. по 15.08.2011р. на підставі п. 1.4 додаткової угоди до договору.
Вирішуючи ці питання господарський суд виходить з наступного:
Згідно п. 1.4 додаткової угоди забезпеченням виконання зобов'язання відповідача перед позивачем не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема -від послуг голосової телефонії за основним договором, є штрафна (договірна) санкція. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема -від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання позивачем своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 8.3 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 1,36грн.
3
відповідно за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п.1.1 цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки.
Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України.
Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Господарський суд, враховуючи, що сторонами самостійно погоджений вид відповідальності, її розмір, а позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми, задовольняє цю вимогу в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати, в розмір сплаченому позивачем при зверненні з позовом до господарського суду.
На підставі ст.ст. 259,526,530,546,627 Цивільного кодексу України, ст.193,199,216,217 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” м. Київ в особі Донецької філії „МТС Україна” м. Донецьк до Приватного підприємства „Себринг” м. Донецьк про стягнення 1136,56грн., з яких: 240,32грн. - заборгованість, 896,24грн. - договірна санкція в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства „Себринг” м. Донецьк-83017, бул. Шевченка, 27, ідентифікаційний код 35098542 на користь Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” м. Київ-01015, вул. Лейпцігська, 15 в особі Донецької філії „МТС Україна” м. Донецьк-83001, вул. 50-річчя СРСР, 150, ЗКПО 14333937 заборгованість в сумі 240,32грн., 896,24грн. - договірної санкції, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 30.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.