83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.11 р. Справа № 36/149пн
Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Аїда Плюс”, м. Кіровське Донецької області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське
за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства „Шахтарське бюро технічної інвентаризації”, м. Шахтарськ
за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору Розівської сільської ради, с. Розівка
за участю третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка.
про визнання права власності
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н 26.08.2011р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи-1: ОСОБА_3 за довіреністю №1144 від 18.10.2011р.
Від третьої особи-2: не з'явився
Від третьої особи-3:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС», м. Кіровське Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області про визнання за позивачем«АЇДА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37087574) права власності на об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 739,4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язання комунального підприємства „Шахтарське бюро технічної інвентаризації” здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майн та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 3200,00 грн. за договором оренди №306 від 20 червня 2011 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на придбання ним об'єкту - будівлі їдальні на біржових торгах, укладення з відповідачем договору оренди №306 від 20 червня 2011 року та відмову останнього сплачувати орендну плату у зв'язку з невизнанням права власності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на майно позивача.
Відповідач під час розгляду справи у відзиві на позов визнав вимоги позивача та просив суд розглянути справу без його участі.
До розгляду справи судом в якості третіх осіб було залучено комунальне підприємство „Шахтарське бюро технічної інвентаризації», Розівська сільська рада, власник земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно та Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка.
Комунальне підприємство „Шахтарське бюро технічної інвентаризації» у відзиві на позов заперечень суду по суті спору не надало, посилається на те, що є лише органом реєстрації на виконує свої функції за наявності необхідних документів.
Розівська сільська рада представника в судове засідання не направила, пояснень суду не надала.
Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка в поясненнях суду за № 2786 від 07.11.2011р. підтвердив доводи позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 08.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області , -
За матеріалами справи, зокрема з пояснень Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка за № 2786 від 07.11.2011р. вбачається, що з 2004 року у відділі знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ДП "Донвуглереструктуризація" на користь фізичних та юридичних осіб.
В ході примусового виконання державним виконавцем накладено арешти на все майно та грошові кошти на розрахункових рахунках ДП «Донвуглереструктуризація».
Оскільки, ДП «Донвуглереструктуризація» не є підприємством, яке здійснює господарську діяльність, а займається лише ліквідацією колишніх шахт, грошові кошти на рахунках вказаного підприємства відсутні. А тому, протягом 2004-2007р.р. в рахунок погашення заборгованості за судовими рішеннями, державним виконавцем виставлялось на реалізацію майно боржника.
14.06.2011 року за адресою: АДРЕСА_3 торгівельною організацією ПП «НИВА В.Ш.» проведено прилюдні торги з продажу нежитлової будівлі їдальні загальною площею 739,4кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що належала згідно інвентарної картки, балансової відомості ДП «Донвуглереструктуризація». Майно описано та арештовано актом державного виконавця від 27.01.2011р. АА № 545645.
Переможцем прилюдних торгів визнано ТОВ «АЇДА ПЛЮС», яке у встановленому законом порядку внесло грошові кошти за придбане майно у встановлений термін.
На підставі Протоколу № 0511296 - 1 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна боржника ДП «Донвуглереструктуризація» головним державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Петровим О.В. складено акт від 15 червня 2011 року, в якому зазначено, що він є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на придбане майно.
За придбане на торгах майно - будівлю їдальні площею 739, 4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 позивач 01 червня 2011 року та 14 червня 2011 року сплатив повну його вартість, що підтверджено долученими до матеріалів справи квитанціями.
Разом з тим, враховуючи те, що ДП „Донвуглереструкттуризація", яке займалось реалізацією арештованого майна знаходилось у стані ліквідації та за відсутності у останнього первинної документації, позивач був позбавлений можливості отримати нотаріальне свідоцтво про право власності на придбане майно та зареєструвати його в Комунальному підприємстві „Шахтарське бюро технічної інвентаризації».
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Так, 30.06.2011р. між позивачем та відповідачем, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди за №306, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду будівлю колишньої їдальні площею 739, 4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецька область, АДРЕСА_2, а відповідач - прийняв та ззяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату у розмірі 2400,00 грн. в місяць.
Відповідно до умов п.3.3 договору оренди розрахунки зі сплати за орендоване приміщення відповідачем здійснюються до п'ятого числа місяця, який слідує за розрахунковим.
08.08.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплатити прострочену орендну плату за частину червня та липень 2011р. у розмірі 3200.00 грн.
Листом від 22.08.2011р. орендар відмовився сплачувати грошові кошти орендодавцю, з посиланням на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС» не є власником спірного нерухомого майна, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно.
Звертаючись за судовим захистом, позивач просить визнати право власності на нерухоме майно та стягнути з відповідача грошові кошти з орендної плати за частину червня та липень 2011р. у розмірі 3200.00 грн.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 2 ГПК України підприємства та організації звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Право на захист прав та охоронюваних законом інтересів кореспондується з повноваженнями суду, які передбачені, зокрема, Законом України "Про судоустрій та статус сіддів", щодо їх захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав.
Згідно п. 1 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Як слідує з долучених до матеріалів справи документів, а саме з Інвентарної картки обліку основних засобів №1146, будівлю їдальні, що є предметом спору, побудовано та введено в експлуатацію шахтою «Кіровською» ще у 1957 році.
Зі спливом тривалого часу гравовстановлюючі документи було втрачено, а саму будівлю не зареєстровано в Комунальному підприємстві „Шахтарське бюро технічної інвентаризації».
За наказом ДП «Укрвуглереструктуризації» №114 від 28.10.2002 р. шахту «Кіровська» включено до складу Єнакіївської дирекції по ліквідації шахт і спірна будівля їдальні передана у Єнакіївську дирекцію по ліквідації шахт.
Відповідно до наказу Української державної компанії реструктуризації підприємств вугільної промисловості №136 від 23.12.2002р. на підставі Акту приймання - передачі основних засобів від 01.03.2004р. нерухоме майно, в тому числі будівлю їдальні, передано від Єнакіївської ДЛШ до Шахтарської ДЛШ. В подальшому, спірну будівлю їдальні передано з Шахтарської ДЛШ до ДП «Укрвулеторфрестуктуризації».
Відповідно до розподільчо-передавального балансу від 01.06.2010 р. спірна будівля їдальні вибула з ДП «Укрвулеторфрестуктуризації» до ДП”Донвуглереструктуризації”.
Рішенням Розівської сільської ради виконавчого комітету спірному об'єкту, будівлі їдальні, що належала шахті «Кіровська» ДП «Донвуглереструктуризація» та знаходиться на землях Розівської сільської ради присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, зокрема, визнання права.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Як зазначалось раніше, 14.06.2011 року за адресою: АДРЕСА_3 торгівельною організацією ПП «НИВА В.Ш.» проведено прилюдні торги з продажу нежитлової будівлі їдальні, загальною площею 739,4кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що належала згідно інвентарної картки, балансової відомості ДП «Донвуглереструктуризація». Майно описано та арештовано актом державного виконавця від 27.01.2011р. АА № 545645.
Переможцем прилюдних торгів визнано ТОВ «АЇДА ПЛЮС», яке у встановленому законом порядку внесло грошові кошти за придбане майно у встановлений термін.
Вказані дії цілком відповідають ознакам правомірності, адже за змістом ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власник уповноважений розпоряджатися приналежним майном, у тому числі -вчиняти відносно нього правочини, які мають визначати подальшу долю означеного майна. Одночасно, враховуючи закріплений ст.ст. 6, 627 вказаного Кодексу принцип свободи договору, власник майна цілком уповноважений був визначати повіреному умови укладення правочинів у вигляді їх вчинення з особою, яка запропонувала у встановленому порядку проведення торгів найбільшу ціну за об'єкт майбутнього відчуження. При цьому, суд також приймає до уваги висновки щодо законності укладеного договору на організацію та проведення відкритих біржових торгів від 14.06.20111р. з підстав достатності повноважень на його вчинення.
Ці дії є також конкретними, оскільки сторони визначали всі необхідні умови для їх ідентифікації -індивідуалізуючи ознаки спірного об'єкту продажу, його стартову ціну та порядок встановлення остаточної ціни. В свою чергу, здійсненність доручених юридичних дій підтверджується фактом їх реального вчинення.
Крім того, в силу ст. 204 Цивільного кодексу України на означені правочини розповсюджується презумпція правомірності, адже судового рішення про визнання недійсним протоколу торгів до матеріалів справи наразі не надано.
З відзиву Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка свідчить, що прилюдні торги не оспорені.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на спірне майно.
Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання комунальне підприємство „Шахтарське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на будівлю.
Так, відповідно до частини 2 статті 144 Господарського кодексу України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом, що узгоджується із положенням статті 182 ЦК України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.
Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.
Також, підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку N 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 р. (зі змінами та доповненнями), є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання органу, на який державою покладено обов'язок внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, - комунальне підприємство „Шахтарське бюро технічної інвентаризації” та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС», м. Кіровське Донецької області (код ЄДРПОУ 37087574) право власності на об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 739,4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний господарський суд в постанові за №32/147 від 01.06.2010р., яку залишено без змін згідно з постановою Вищого господарського суду України від 29 липня 2010 року.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 3200,00 грн. за договором оренди №306 від 20 червня 2011 р., яка визнана відповідачем під час розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, задоволенню щодо стягнення з відповідача за договором оренди на користь позивача підлягає сума в розмірі 3200,00 грн.
Судові витрати покладаються відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС», м. Кіровське Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровське Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, комунального підприємства „Шахтарське бюро технічної інвентаризації”, про визнання за позивачем «АЇДА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37087574) права власності на об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 739,4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язання комунального підприємства „Шахтарське бюро технічної інвентаризації” здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майно та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 3200,00 грн. за договором оренди №306 від 20 червня 2011 р.- задовольнити в повному обсязі.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС» право власності на об'єкт нерухомості: нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 739,4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язати комунальне підприємство „Шахтарське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС», (код ЄДРПОУ 37087574), 86300 м. Кіровське Донецької області, вул. Асфальтна, 5”в” право власності на об'єкт нерухомості: нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 739,4 кв.м., площею забудови 855,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Судові витрати у справі покласти на відповідача.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 86300, АДРЕСА_1 (ідент. Код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЇДА ПЛЮС», (код ЄДРПОУ 37087574), 86300 м. Кіровське Донецької області, вул. Асфальтна, 5”в” 233, 60 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.
Суддя Гриник М.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >