83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.11.11 р. Справа № 19/118
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красноармійськ Донецької області
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 90 512,56 дол. США
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.
від відповідача: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
29.11.2011р. з 11.10 год. по 11.20 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Красноармійського безбалансового відділення філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красноармійськ Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 90 512,56 дол. США.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №29-06 від 20.04.2006р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.
Ухвалою від 01.11.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/118.
Разом з позовом 31.10.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на суму 90 512,56 дол.США.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.
Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/118 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
В судовому засіданні 29.11.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 01.11.2011р., 15.11.2011р, які вчасно було отримано власноруч відповідачем, про що зазначено в повідомленнях про вручення поштового відправлення №№00773959, 00777792, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцем, відповідно до якого станом на 28.11.2011р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1) перебуває в стані припинення.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З урахуванням вищевикладеного, перебування відповідача у стані припинення не перешкоджає розгляду по суті справи №19/118.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Встановив:
20 квітня 2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - банк, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №29-06 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, банк за умови наявності вільних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит в сумі 70 000,00 дол.США на умовах, передбачених договором.
Згідно з п.2.2 кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту - 17.04.2009р. Розмір заборгованості за кредитом зменшується позичальником частинами за графіком, викладеним у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.3.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №НОМЕР_2 у доларах США, код валюти 840, відкритого в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Красноармійськ Донецької області”, код банку 334497, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.
За умовами п.3.2 кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 12% річних. Відсотки нараховуються та сплачуються банком у тій валюті, в якій надано кредит, в порядку, визначеному п.3.3 договору.
Відповідно до п.3.4, у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 20% річних.
За змістом п.п. 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний надавати у банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит зі цільовим призначенням і у встановлений згідно з п.2.2 цього договору строк погасити заборгованість за кредитом; своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Згідно з п.6.1 кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Протягом дії кредитного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод про внесення змін до нього (а.с.а.с.33-42). Зокрема, договором №2 від 21.10.2008р. сторони виклали в новій редакції п.п.3.2, 3.4 кредитного договору, фактично збільшивши розмір процентної ставки за користування кредитом до 17% річних та підвищивши відсоткову ставку за неправомірне користування кредитом до 24% річних. Договором №3 від 17.04.2009р. сторони, разом з іншими змінами, виклали в новій редакції п.2.1 кредитного договору, зменшивши ліміт кредиту до 69 800 дол.США. Договором №6 від 01.04.2010р. сторони внесли зміни до п.2.2 кредитного договору, визначивши датою остаточного повернення кредиту 01.07.2010р.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту кредитного договору №29-06 від 20.04.2006р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.
З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №29-06 від 20.04.2006р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов кредитного договору №29-06 від 20.04.2006р. (зі змінами), банк меморіальними валютними ордерами №18 від 21.04.2006р., №7 від 06.05.2006р., №1 від 17.05.2006р., №1 від 31.05.2006р. перерахував відповідачу грошові кошти загальною сумою 69 800 дол.США.
Водночас, на підставі п.3.2 кредитного договору протягом його дії позивачем нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами.
Позичальник взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з листами №01-23/109 від 10.03.2010р. та 01-23/290 від 08.06.2010р., в яких повідомив про наявність кредитної заборгованості та попередив про можливість звернення стягнення задля її погашення на предмети іпотеки за угодами, якими забезпечувалось виконання кредитного договору №29-06 від 20.04.2006р. Незважаючи на отримання вищевказаних вимог власноруч позичальником, вони були залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки отримані за кредитним договором грошові кошти в строки, визначені п.2.2, позичальником повернуті не були, відповідно до п.3.4 кредитного договору з 01.04.2011р. по 31.10.2011р. банком нараховувались відсотки на неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 24% річних.
Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 69 800 дол. США, заборгованість за відсотками загальною сумою 20 712,56 дол.США.
На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/118 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.
Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 69 800 дол.США та відсоткової заборгованості в сумі 20 712,56 дол.США є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача. Разом з цим, суд відхиляє вимоги позивача щодо відшкодування сплаченого державного мита в доларах США, оскільки відповідно до пункту г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
З огляду на вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає гривневий еквівалент державного мита, сплаченого позивачем в сумі 905,13 дол.США, який розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату сплати та складає 797,70 грн. за 100 дол. США.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 24, 33-34, 43, 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красноармійськ Донецької області стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 90 512,56 дол. США - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 69 800,00 дол.США, заборгованість за відсотками в сумі 20 712,56 дол.США, витрати по сплаті державного мита в сумі 7 220,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили
У судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.12.2011р.
< Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >